Постанова

від 09.11.2015 по справі 815/3492/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3492/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Вінського О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Гордон» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Гордон» (далі - Позивач, або ПП «Гордон») з позовом (а.с.5-8) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області (далі - Відповідач, або ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо не визнання податковою звітністю та не прийняття поданого 30 березня 2015 року приватним підприємством «Гордон» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014 року (за вх. № НОМЕР_1), зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області визнати податковою звітністю та прийняти поданий 30 березня 2015 року приватним підприємством «Гордон» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014 року (за вх. № НОМЕР_1) датою його надіслання на адресу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

30 березня 2015 року ПП «Гордон» було надано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014 року (за вх. № НОМЕР_1).

Даним уточнюючим розрахунком було скориговано розмір податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014 року з 53799 грн. до 79699 грн., тобто збільшено на 25900 грн.

Дана сума збільшена за урахуванням наявних у ПП «Гордон» податкових накладних № 3145 від 27 грудня 2014 року, № 3151 від 27 грудня 2014 року, № 1469 від 15 грудня 2014 року, № 1579 від 16 грудня 2014 року, № 1235 від 11 грудня 2014 року, № 1191 від 11 грудня 2014 року, № 1510 від 15 грудня 2014 року, № 1471 від 15 грудня 2014 року, №1073 від 11 грудня 2014 року, № 137 від 09 грудня 2014 року, № 1438 від 09 грудня 2014 року, № 180 від 11 грудня 2014 року, № 1354 від 09 грудня 2014 року, № 1315 від 09 грудня 2014 року, № 246 від 16 грудня 2014 року, № 249 від 16 грудня 2014 року, № 190 від 11 грудня 2014 року, № 1354 від 09 грудня 2014 року, № 184 від 11 грудня 2014 року, № 188 від 11 грудня 2014 року, № 181 від 11 грудня 2014 року, № 25 від 02 грудня 2014 року.

Листом вих. № 476/10/15-52-15-02 від 01 квітня 2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомила ПП «Гордон» про те, що дана податкова звітність «не визнана як податкова звітність».

В обґрунтування свого рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області послалось на п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

ПП «Гордон» вважає такі дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області протиправними та такими, що порушують його права та охоронювані законом інтереси з огляду на наступне.

У відповідності до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У відповідності до п. 50.2 ст. 50 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Проте, з акту № 1618/15-52-1502 від 24 березня 2015 року вбачається, що 24 березня 2015 року було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПП «Гордон» у податковій звітності з ПДВ за січень 2015 року.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Таким чином, перевірка, яка проводилась у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо ПП «Гордон» не була документальною. Крім того, дана перевірка проводилась за січень 2015 року, у той час як уточнюючий розрахунок був поданий за грудень 2014 року.

Також Позивач зазначає, що вищевказаний уточнюючий розрахунок був поданий 30 березня 2015 року, тобто після камеральної перевірки 24 березня 2015 року.

Будь-які відомості про проведення у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області документальної перевірки за грудень 2014 року на момент подання уточнюючого розрахунку у ПП «Гордон» відсутні.

Крім того, Позивач вказує на те, що відповідно до листа ДФС України від 17.02.2015 №5292/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту). Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року, як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

Таким чином, на думку Позивача дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області порушують права ПП «Гордон» на подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ.

В судовому засіданні представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, вказаних у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 149-150). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що уточнюючий розрахунок, поданий ПП «Гордон» 30.03.2015 року не відповідає вимогам положень пунктів 50.2 та 50.3 ст.50 ПК України, оскільки був поданий після проведення 24.03.2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області камеральної перевірки, під час якої і було виявлено завищення податкового кредиту ПП «Гордон». На думку представника Відповідача, платник податків має право на подання уточнюючого розрахунку виключно у випадку самостійного виявлення помилок при веденні податкового обліку.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Гордон» зареєстровано 05.11.2003 року, ідентифікаційний код 32642325. Підприємство є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200017107 від 01.01.2012 року, індивідуальний податковий номер 326423215524. (а.с. 57,59).

Судом встановлено, що ПП «Гордон» було подано 11.02.2015 року засобами електронного зв'язку до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року до рядку 10.1 якої був включений податковий кредит в розмірі 26654,00 грн. (а.с. 151-152).

Також судом встановлено, що на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України службовою особою Відповідача проведено камеральну перевірку вищевказаної декларації з ПДВ за січень 2015 року, поданої ПП «Гордон».

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області був складений акт від 24.03.2015 року № 1618/15-52-1502 відповідно до висновку якого встановлено заниження ПП «Гордон» суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18), заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (р. 25.1), сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету (рядок 25.1) на суму 26564,00 грн.

Підставою для вказаного висновку стало віднесення ПП «Гордон» до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним період виписки яких до 01.01.2015 року, що є порушенням п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України (а.с. 79-80).

На підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 21.04.2015 року, яким ПП «Гордон» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 33205,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 26564 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6641 грн. (а.с. 148).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ПП «Гордон», звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання його протиправним та скасування. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2015 року по справі №815/3436/15, яка набрала законної сили, в задоволенні адміністративного суду ПП «Гордон» було відмовлено з огляду на те, що ПП «Гордон», не включивши податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, може реалізувати своє право на формування податкового кредиту виключно шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 ст. 198 розділу V ПК України. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року, як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 177-182,197).

Також судом встановлено, що 30 березня 2015 року ПП «Гордон» було надано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014 року (за вх. № НОМЕР_1), яким було скориговано розмір податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014 року з 53799 грн. до 79699 грн., тобто збільшено на 25900 грн. (а.с. 81-86).

Дана сума збільшена за урахуванням наявних у ПП «Гордон» податкових накладних № 3145 від 27 грудня 2014 року, № 3151 від 27 грудня 2014 року, № 1469 від 15 грудня 2014 року, № 1579 від 16 грудня 2014 року, № 1235 від 11 грудня 2014 року, № 1191 від 11 грудня 2014 року, № 1510 від 15 грудня 2014 року, № 1471 від 15 грудня 2014 року, №1073 від 11 грудня 2014 року, № 137 від 09 грудня 2014 року, № 1438 від 09 грудня 2014 року, № 180 від 11 грудня 2014 року, № 1354 від 09 грудня 2014 року, № 1315 від 09 грудня 2014 року, № 246 від 16 грудня 2014 року, № 249 від 16 грудня 2014 року, № 190 від 11 грудня 2014 року, № 1354 від 09 грудня 2014 року, № 184 від 11 грудня 2014 року, № 188 від 11 грудня 2014 року, № 181 від 11 грудня 2014 року, № 25 від 02 грудня 2014 року (а.с.18-40).

Листом вих. № 476/10/15-52-15-02 від 01 квітня 2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомила ПП «Гордон» про те, що вказаний уточнюючий розрахунок від 30.03.2015 року не визнається як податкова звітність, оскільки на підставі п.50.2 ст.50 ПК платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь - який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (а.с.78).

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою пунктом 198.1 статті 198 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», відповідно до якого були внесені зміни до ПК України, в тому числі до п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Так, з урахуванням зазначених змін, внесених до пункту 198.6 ст. 198 розділу V ПК України, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою було передбачено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).

Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 ст. 198 розділу V ПК України. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року, як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Така ж правова позиція викладена у листі Державної фіскальної служби України від 17.02.2015 року за № 5292/7/99-99-19-03-02-17.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ПП «Гордон» правомірно реалізував своє право на формування податкового кредиту в розмірі 25900,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних до 01.01.2015 року, шляхом подання уточнюючого розрахунку за грудень 2014 року.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Пунктом 48.1 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи викладене суд вважає, що ПП «Гордон» було правомірно з дотриманням вимог статей 50,198,201 ПК України подано Відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014 року та збільшено показник податкового кредиту в сумі 25900,00 грн..

Суд вважає неправомірною відмову Відповідача у визнанні податковою звітністю та не прийнятті вказаного уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ з посиланням на положення п.50.2 ст.50 ПК України враховуючи наступне.

Відповідно до п.50.2 ст.50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларація (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пп. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Проте, з акту № 1618/15-52-1502 від 24 березня 2015 року судом вбачається, що 24 березня 2015 року була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ПП «Гордон» у податковій звітності з ПДВ за січень 2015 року.

Таким чином, перевірка, яка проводилась ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо ПП «Гордон» не була документальною. Крім того, суд зазначає, що дана перевірка проводилась за січень 2015 року, у той час як уточнюючий розрахунок був поданий за грудень 2014 року.

Також суд зазначає, що вищевказаний уточнюючий розрахунок був поданий 30 березня 2015 року, тобто після камеральної перевірки 24 березня 2015 року.

Будь-які відомості про проведення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області документальної перевірки за грудень 2014 року на момент подання уточнюючого розрахунку ПП «Гордон» Відповідачем до суду не надані.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості своїх дій з не визнання податковою звітністю та не прийняття поданого 30 березня 2015 року приватним підприємством «Гордон» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014 року (за вх. № НОМЕР_1), в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства «Гордон» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо не визнання податковою звітністю та не прийняття поданого 30 березня 2015 року приватним підприємством «Гордон» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014 року (за вх. № НОМЕР_1).

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області визнати податковою звітністю та прийняти поданий 30 березня 2015 року приватним підприємством «Гордон» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014 року (за вх. № НОМЕР_1) датою його надіслання на адресу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

.