Постанова

від 10.11.2015 по справі 815/5892/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5892/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Піньковській О.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Фенікс-АБВ» до державної податкової інспекції у Київському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.08.2015 р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«Фенікс-АБВ» до державної податкової інспекції у Київському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_1 від 14.08.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової документальної виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю В«Фенікс-АБВ» в період, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Прайм-Драйв», ТОВ «Прімадін Лідер», ТОВ «Кваліті Гудс», ТОВ «Касторс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ТОВ «МВВ Постач», ТОВ «Нікон-Торг», ПП «Мустанг-Люкс», що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивачем зазначено, що до перевірки надані всі необхідні первинні документи на підтвердження виконання умов договорів, укладених із зазначеними контрагентами. Підставою для оформлення податкових накладних був факт отримання товару, що підтверджується видатковими накладними, підписаними відповідальними представниками сторін.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.4, а.с. 96-104), зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області В«Про проведення позапланової виїзної документальної перевіркиВ» № 220-п, направлень №№145, 148 від 20.05.2015р., згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Фенікс-АБ» (код ЄДРПОУ 39155661) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період серпень, вересень, листопад, грудень 2014 року.

За результатами перевірки було складено акт № 1468/22-03 від 03.06.2015р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Фенікс-АБ» (код ЄДРПОУ 39155661) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період серпень, вересень, листопад, грудень 2014 року», (т.1, а.с. 27-53), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п. 44.1 ст. 44, п.198.3 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітних (податкових) періодів всього на суму 5219002,47 грн., в тому числі за періоди: серпень 2014 року - 1619386,53 грн., вересень 2014 року - 1498383,74 грн., листопад 2014 року - 1322442,34 грн., грудень 2014 року - 1976241,8 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.08.2015р., яким ТОВ «Фенікс-АБ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6 416 454,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 208 228,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням податкового органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно п.78.4-78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Судом встановлено, що копію наказу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області В«Про проведення позапланової виїзної документальної перевіркиВ» № 220-п та направлення 145, 148 від 20.05.2015р. вручено під розписку директору ТОВ «Фенікс-АБ» (код ЄДРПОУ 39155661) ОСОБА_5.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.08.2015 р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.3 ст.198, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

В акті перевірки зазначено, що в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ В«Фенікс-АБВ» за період серпень, вересень, листопад, грудень 2014 року державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області встановлено його завищення, що входить до вартості придбання робіт/послуг від постачальників: ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Прайм-Драйв», ТОВ «Прімадін Лідер», ТОВ «Кваліті Гудс», ТОВ «Касторс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ТОВ «МВВ Постач», ТОВ «Нікон-Торг», ПП «Мустанг-Люкс», що в свою чергу призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає врахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів на суму 5219002,47 грн.

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Відповідно п.138.1 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно п.138.2 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Судом встановлено, що 11.08.2014р. між ТОВ «Логан Груп» (Постачальник) та ТОВ «Фенікс-АБ» (Покупець) укладено договір №118, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується, згідно усних заявок Покупця, поставити продукцію/вироби - авіаційно-технічне майно, а Покупець - оплатити і прийняти, замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, що обумовлюються у Специфікаціях, які погоджуються сторонами попередньо та є невід'ємною частиною даного договору (т.1, а.с. 69-71).

На виконання договору №118 від 11.08.2014р. ТОВ «Логан Груп» ТОВ «Фенікс-АБ» авіаційні запасні частини, відповідно до Специфікації № 1, що підтверджується виписаними та виданими видатковими накладними №№ 1169-1295 від 19.08.2014 (т.1, а.с. 157-240) та податковими накладними №№ 1169-1295 від 19.08.2014р. (т.1, а.с. 72-156) на загальну суму 4 743 465, 80 грн. (у т. ч. ПДВ - 790 577, 63 грн.).

В подальшому ТОВ «Логан Груп» укладено договір № 17 від 21.08.2014 р. про відступлення ТОВ «Оксіфорт» права вимоги, що виникла на підставі п. 1.1 та п. Договору № 118 на постачання авіаційного устаткування. Оплата отриманих товарів здійснена в повному обсязі.

Суми податку на додану вартість включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

19.08.2014 р. між ТОВ «Фенікс-АБ» (Замовник) та ТОВ «Логан Груп» (Виконавець) укладено договір № 198 на проведення передпродажної підготовки, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок надавати послуги та виконувати власними силами та засобами роботи з передпродажної підготовки партії Майна, яка призначена для постачання виконавцем замовникові за договором № 118 від 11.08.2014 р. (т.1, а.с. 241-244).

На виконання вищезазначеного договору ТОВ «Логан Груп» були виконані послуги з передпродажної підготовки, на підтвердження чого було складено акти надання послуг №№ 1188-1304 від 19.08.2014 р. (т.2, а.с.43-93) та виписано податкові накладні №№ 1188-1304 від 19.08.2014 р. (т.1, а.с. 240-250, т.2, а.с. 1-42) на загальну суму 2 935 451, 38 грн. (в т.ч. ПДВ - 489 242, 00 грн.).

В подальшому ТОВ «Логан Груп» укладено договір № 17 від 21.08.2014 р. про відступлення ТОВ «Оксіфорт» права вимоги, що виникла на підставі п. 2.1 та п. 4 Договору № 198 на проведення передпродажної підготовки. Оплата отриманих послуг здійснена в повному обсязі.

Суми податку на додану вартість включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що 26.07.2014 р. між ТОВ «Фенікс-АБ» (Покупець) та ТОВ «Прімадін Лідер» (Постачальник) укладено договір поставки № 26/7-14, відповідно до якого Постачальник зобов'язується, згідно заявок Покупця, поставити продукцію - авіаційні запчастини, а Покупець - оплатити і прийняти замовлений ним товар за ціною, у кількості й в асортименті, що обумовлюються у Специфікаціях, які погоджуються сторонами попередньо та є невід'ємною частиною даного договору (т.2, а.с. 94-97).

На виконання вищевказаного договору ТОВ «Прімадін Лідер» поставлено ТОВ «Фенікс-АБ» авіаційні запасні частини, відповідно до Специфікацій, що підтверджується виписаними та виданими видатковими накладними №№ 40, 41 від 04.08.2014 р., №№ 120-125 від 19.08.2014 р., № 118 від 22.08.2014 р. 1169-1295 від 19.08.2014 (т.2, а.с. 104- 112) та податковими накладними № 43, 44, 45, 47, 48 від 19.08.2014 р., № 41 від 22.08.2014 р. (т.2, а.с. 98-103) на загальну суму 1 679 225, 79 грн. (у т. ч. ПДВ - 279 870, 97 грн.).

До суду надано акт звіряння взаємних розрахунків за період серпень 2014 р. між ТОВ «Прімадін Лідер» та ТОВ «Фенікс-АБ» (т.2, а.с. 113). Оплата отриманих товарів здійснена в повному обсязі.

Суми податку на додану вартість включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що 22.08.2014р. між ТОВ «Фенікс-АБ» (Покупець) та ТОВ «Прайм-Драйв» (Постачальник) укладено договір на постачання продукції № 22/8-14, відповідно до якого Постачальник зобов'язується, згідно Специфікації, поставити продукцію - авіаційні запчастини, а Покупець - оплатити і прийняти замовлену ний продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, що обумовлюються у Специфікації, яка погоджується сторонами попередньо та є невід'ємною частиною даного договору (т.2, а.с. 114-116).

На виконання вищевказаного договору ТОВ «Прайм-Драйв» поставлено ТОВ «Фенікс-АБ» авіаційні запчастини, відповідно до Специфікацій, що підтверджується виписаними та виданими видатковими накладними № 71 від 27.08.2014 р., № 72 від 29.08.2014 р. (т.2, а.с. 71-72) та податковими накладними № 261 від 27.08.2014 р., № 281 від 29.08.2014 р. (т.2, а.с. 119-120) на загальну суму 572 529, 36 грн. (у т. ч. ПДВ - 95 421, 56 грн.). Оплата отриманих товарів здійснена в повному обсязі.

Суми податку на додану вартість включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що 20.08.2014р. між ТОВ «Фенікс-АБ» (Покупець) та ТОВ «МВВ Постач» (Постачальник) укладено договір постачання № 20/8, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити продукцію/вироби - авіаційно-технічне майно, а Покупець - оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, що обумовлюються у рахунках-фактурах, які погоджуються сторонами попередньо та є невід'ємною частиною даного договору (т.2, а.с. 121-124).

На виконання вищевказаного договору ТОВ «МВВ Постач» поставлено ТОВ «Фенікс-АБ» авіаційні запчастини, що підтверджується виписаними та виданими видатковими накладними №№ 58-73 від 26.11.2014 р. (т.2, а.с. 125-137) та податковими накладними №№ 58-73 від 26.11.2014 р. (т.2, а.с. 138-152) на загальну суму 7 184 711, 53 грн. (у т. ч. ПДВ - 1 197 451, 92 грн.). Оплата отриманих товарів здійснена в повному обсязі.

Суми податку на додану вартість включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що 08.09.2014р. між ТОВ «Фенікс-АБ» (Покупець) та ТОВ «Касторс» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 8/9-14, відповідно до якого Постачальник зобов'язується, поставити продукцію/вироби - авіаційно-технічне майно, а Покупець - оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, що обумовлюються у Специфікаціях, які погоджуються сторонами попередньо та є невід'ємною частиною даного договору (т.2, а.с. 153-155).

На виконання вищевказаного договору ТОВ «Касторс» було поставлено ТОВ «Фенікс-АБ» авіаційні запчастини, що підтверджується виписаними та виданими видатковими накладними № 21 від 11.09.2014 р., №№ 118-119 від 29.09.2014 р. (т.2, а.с. 156-158) та податковими накладними № 21 від 11.09.2014 р., №№ 118-119 від 29.09.2014 р. (т.2, а.с. 159-161) на загальну суму 1 067 751, 04 грн. (у т. ч. ПДВ - 177 958, 50 грн.). Оплата отриманих товарів здійснена в повному обсязі.

Суми податку на додану вартість включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що 15.09.2014 р. між ТОВ «Фенікс-АБ» (Покупець) та ТОВ «Кваліті Гудс» (Постачальник) укладено договір на постачання продукції № 15/9, відповідно до якого Постачальник зобов'язується, згідно Специфікації (Додаток 1), поставити продукцію - авіаційні запчастини, а Покупець - оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, що обумовлюються у Специфікації, яка погоджується сторонами попередньо та є невід'ємною частиною даного договору (т.2, а.с. 162-164).

На виконання вищевказаного договору ТОВ «Кваліті Гудс» поставлено ТОВ «Фенікс-АБ» авіаційні запчастини, що підтверджується виписаними та виданими видатковими накладними №№ 112-113 від 23.09.2014 р. (т.2, а.с. 165-166) та податковими накладними №№ 112-113 від 23.09.2014 р. (т.2, а.с. 167-168) на загальну суму 484 560, 11 грн. (у т. ч. ПДВ - 80 760, 02 грн.). Оплата отриманих товарів здійснена в повному обсязі.

Суми податку на додану вартість включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що 24.09.2014 р. між ТОВ «Фенікс-АБ» (Покупець) та ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» (Постачальник) укладено договір постачання № 24/9, відповідно до якого Постачальник зобов'язується, згідно заявок Покупця, поставити продукцію/вироби - авіаційно-технічне майно, а Покупець - оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, що обумовлюються у рахунках-фактурах, які погоджуються сторонами попередньо та є невід'ємною частиною даного договору (т.2, а.с. 187-189).

На виконання вище вказаного договору ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» було поставлено ТОВ «Фенікс-АБ» авіаційні запчастини, що підтверджується виписаними та виданими видатковими накладними №№ 9/03-9/16 від 29.09.2014 р. (т.2, а.с. 190-217) та податковими накладними №№ 3-16 від 29.09.2014 р. (т.2, а.с. 220-235) на загальну суму 7 437 991, 30 грн. (у т. ч. ПДВ - 1 239 665, 22 грн.)

Крім того, на підтвердження виконання договору № 24/9 від 24.09.2014 р. до суду надано акт приймання-передачі виробів, акт звіряння взаємних розрахунків за період вересень 2014р. між ТОВ «Фенікс-АБ» та ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» (т.2, а.с. 218-219). Оплата отриманих товарів здійснена в повному обсязі.

Суми податку на додану вартість включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що 04.11.2014 р. між ТОВ «Фенікс-АБ» (Покупець) та ПП «Нікон-торг» (Постачальник) укладено договір постачання № 4/11, відповідно до якого Постачальник зобов'язується, поставити продукцію/вироби - авіаційно-технічне майно, а Покупець - оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, що обумовлюються у рахунках-фактурах, які погоджуються сторонами попередньо та є невід'ємною частиною даного договору (т.2, а.с. 236-238).

На виконання вище вказаного договору ПП «Нікон-торг» поставлено ТОВ «Фенікс-АБ» авіаційні запчастини, що підтверджується виписаними та виданими видатковими накладними №№ 1210, 1211, 1212, 1213 від 13.11.2014 р., № 1621, 1622, 1623, 1624, 1625, 1626, 1627, 1628 від 17.11.2014 р., № 1716, 1718 від 18.11.2014 р. (т.2, а.с. 239-250; т.3, а.с. 1-3) та податковими накладними № 1210, 1211, 1212, 1213 від 13.11.2014 р., № 1621, 1622, 1623, 1624, 1625, 1626, 1627, 1628 від 17.11.2014 р., № 1715, 1716, 1717, 1718 від 18.11.2014 р. (т.3, а.с. 4-20) на загальну суму 749 942, 52 грн. (у т. ч. ПДВ - 124 990, 42 грн.). Оплата отриманих товарів здійснена в повному обсязі.

Суми податку на додану вартість включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що 05.11.2014 р. між ТОВ «Фенікс-АБ» (Покупець) та ПП «Мустанг-Люкс» (Постачальник) укладено договір на постачання продукції № 511, відповідно до якого Постачальник зобов'язується, поставити продукцію - авіаційні запчастини, а Покупець - оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, що обумовлюються у протоколі узгодження ціни, які погоджуються сторонами попередньо та є невід'ємною частиною даного договору (т.3, а.с. 20-23).

На виконання вище вказаного договору ПП «Мустанг-Люкс» було поставлено ТОВ «Фенікс-АБ» авіаційні запчастини, що підтверджується виписаними та виданими видатковими накладними №№ 14-32 від 22.12.2014 р. (т.3, а.с. 24-42) та податковими накладними №№14-32 від 22.11.2014 р. (т.3, а.с. 44-62) на загальну суму 11 857 450, 82 грн. (у т. ч. ПДВ - 1 976 241, 81 грн.). Оплата отриманих товарів здійснена в повному обсязі.

Суми податку на додану вартість включені та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що в подальшому придбаний товар у підприємств-контрагентів ТОВ «Фенікс-АБ» був реалізований на ДП «Одеський авіаційний завод», відповідно до умов договору № 95/МТО-14 від 15.05.2014 р. та ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» (т.3, а.с. 63-83), відповідно до умов договорів купівлі-продажу № 430 від 18.08.2014 р., №472 від 29.09.2014 р., № 588 від 26.11.2014 р. та № 641 від 22.12.2014 р., що підтверджується виписаними та виданими видатковими і податковими накладними (т.3, а.с. 92-250; т.4, а.с. 1-31).

На підтвердження здійснення розрахунків ТОВ «Фенікс-АБ» з контрагентами позивачем до суду надано виписку по рахунку 26003010125082.980 (з 01.08.2014р. по 31.08.2014р.), сформовану 29.09.2015р. (т.4, а.с.32-49).

Приведені податковим органом доводи неправомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціях із ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Прайм-Драйв», ТОВ «Прімадін Лідер», ТОВ «Кваліті Гудс», ТОВ «Касторс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ТОВ «МВВ Постач», ТОВ «Нікон-Торг», ПП «Мустанг-Люкс», суд оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи і вважає, що ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у ст.138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999р. (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 2 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Актом перевірки позивача № 1468/22-03 від 03.06.2015р. підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому, як вбачається з акта та протилежного не доводилось відповідачем, відсутність або невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлена.

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Як встановлено судом та протилежного не доводилось відповідачем, надані ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Прайм-Драйв», ТОВ «Прімадін Лідер», ТОВ «Кваліті Гудс», ТОВ «Касторс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ТОВ «МВВ Постач», ТОВ «Нікон-Торг», ПП «Мустанг-Люкс» податкові накладні містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані контрагентами згідно п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваному повідомленні -рішенні, контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, позивачем правомірно сформовано податковий кредит відповідних податкових періодів за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Прайм-Драйв», ТОВ «Прімадін Лідер», ТОВ «Кваліті Гудс», ТОВ «Касторс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ТОВ «МВВ Постач», ТОВ «Нікон-Торг», ПП «Мустанг-Люкс».

Окрім того, суд враховує, що позивачем надано документи, які підтверджують пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Таким чином, договори укладені між ТОВ В«Фенікс-АБВ» та вищевказаними контрагентами, мали на меті настання реальних наслідків та фактично виконувались.

На підтвердження виконання зобов'язань згідно зазначених договорів позивачем надано до суду засвідчені копії видаткових та податкових накладних, товарних накладних, довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей тощо.

Відповідно до акту перевірки № 146/22-03 від 03.06.2015 року, віднесення ТОВ «Фенікс-АБ» сум до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Прайм-Драйв», ТОВ «Прімадін Лідер», ТОВ «Кваліті Гудс», ТОВ «Касторс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ТОВ «МВВ Постач», ТОВ «Нікон-Торг», ПП «Мустанг-Люкс» здійснено безпідставно, оскільки фактичні поставки (надання) послуг, передбачених договірними домовленостями між ТОВ «Фенікс-АБ» із підприємствами-контрагентами місця не мали. Зазначені висновки за актом перевірки ґрунтуються лише на податковій інформації, наявній в базі даних «Податковий блок» та актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Логан Груп», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» та ТОВ «Нікон-Торг».

На підставі податкової інформації та актів (довідки) перевірок інших суб'єктів господарювання Відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Прайм-Драйв», ТОВ «Прімадін Лідер», ТОВ «Кваліті Гудс», ТОВ «Касторс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ТОВ «МВВ Постач», ТОВ «Нікон-Торг», ПП «Мустанг-Люкс» не мали можливості продавати товари/надавати послуги на адресу ТОВ «Фенікс-АБ». Виходячи із зазначеного, за результатами перевірки зроблено висновок про те, що ТОВ «Фенікс-АБ» в періоді, що перевірявся, документувало операції по отриманим послугам з метою отримання податкової вигоди.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що всі операції постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку із цим контрагенти позивача не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Так, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 р. «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначено, що для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість встановленню та перевірці, зокрема підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Водночас, в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» вказано, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. ОСОБА_4 особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення правовідносин ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Прайм-Драйв», ТОВ «Прімадін Лідер», ТОВ «Кваліті Гудс», ТОВ «Касторс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ТОВ «МВВ Постач», ТОВ «Нікон-Торг», ПП «Мустанг-Люкс» було зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано. Враховуючи зазначене, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 1468/22-03 від 03.06.2015р. безпідставні та спростовуються документально.

Таким чином, розширене тлумачення відповідача «недостовірних відомостей», які містилися в первинній документації та фактично зводяться до твердження відповідача про те, що сторони угод не виявили достатності деталей і специфіки при складанні первинної документації, призвели до необґрунтованих висновків про безтоварність операцій, які ґрунтуються на припущеннях, а не на доказах.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких приєднано до матеріалів справи.

З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями щодо фіктивності укладених договорів між позивачем та його контрагентами, спираючись на акти про неможливість проведення зустрічних звірок та листи (податкову інформацію) інших податкових органів та, без самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентами правочинів.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі В«Щокін проти УкраїниВ» , зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу В«ІнтерспавВ» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: В«коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживаньВ» .

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства постачальником-контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що ТОВ В«Фенікс-АБВ» порушує вимоги податкового законодавства, окрім посилання на те, що відповідно до звітності контрагентів у них відсутні засоби для виконання умов договору. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання товару, робіт.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 14.08.2015 р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю В«Фенікс-АБВ» підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«Фенікс-АБВ» до державної податкової інспекції у Київському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.08.2015 р.,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_1 від 14.08.2015 р.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.11.2015р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.