Постанова

від 11.11.2015 по справі 815/5278/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5278/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Свириди Х.С.;

представника позивача - ОСОБА_1 (наказ від 21.04.2014 року)

представника позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 13.07.2015 року);

представника відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 10.09.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідприємство-сервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2015 року № НОМЕР_1, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якому просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2015 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Співробітник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провів перевірку даних, задекларованих в податковій звітності по земельному податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідприємство-сервіс».

За результатами цієї перевірки 12.08.2015 року Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склала акт № 4891/15-52-15-03, яким встановлені порушення позивачем:

- п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, що виразилося в несвоєчасній сплаті частини суми узгодженого податкового зобов'язання згідно декларацій з плати за землю за 2013 рік із затримкою на 76-107 календарних днів у розмірі 8279,38 грн.

На підставі цього акту перевірки Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла податкове повідомлення-рішення:

- від 21.08.2015 року № НОМЕР_1, яким позивача за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку за затримку 76-107 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 8279,38 грн. на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1655,88 грн.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21.08.2015 року № НОМЕР_1 належить до скасування.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві та уточненому адміністративному позові (а.с.5-6, 18-20).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (а.с.30-31).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2015 року на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, дотримуючись вимог п.76.1 ст.76 з урахуванням ст.86 Податкового кодексу України співробітник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провів перевірку даних, задекларованих в податковій звітності по земельному податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідприємство-сервіс».

За результатами цієї перевірки 12.08.2015 року Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склала акт № 4891/15-52-15-03 «Про результати перевірки даних, задекларованих в податковій звітності по земельному податку» (а.с.39).

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, що виразилося в несвоєчасній сплаті частини суми узгодженого податкового зобов'язання згідно декларацій з плати за землю за 2013 рік із затримкою на 76-107 календарних днів у розмірі 8279,38 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що відповідно до даних підсистеми «Облік платежів» ІС «Податковий блок» ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» згідно поданої податкової звітності по земельному податку порушило термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, визначеного п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

17.08.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спецпідприємство-сервіс» подало до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області заперечення на акт перевірки від 12.08.2015 року № 4891/15-52-15-03.

21.08.2015 року Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області листом № 4200/10/15-52-15-03 надала відповідь, в якому зазначила, що висновки акту перевірки від 12.08.2015 року № 4891/15-52-15-03 відповідають вимогам законодавства (а.с.40-41).

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідприємство-сервіс» Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла податкове повідомлення-рішення:

- від 21.08.2015 року № НОМЕР_1, яким позивача за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку за затримку 76-107 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 8279,38 грн. на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1655,88 грн. (а.с.11).

Суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства позивачем є необґрунтованими.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому, згідно з п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, крім іншого, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Суд встановив, що ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» 18.12.2013 року засобами телекомунікаційного зв'язку подало до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області уточнюючу податкову декларацію по земельному податку з юридичних осіб № НОМЕР_2, в якій задекларовано до зменшення податкових зобов'язань по земельному податку у розмірі 8299,40 грн. за період з 19.11.2013 року по 31.12.2013 року.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пп.49.9.1 п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що подана 18.12.2013 року уточнююча податкова декларація по земельному податку з юридичних осіб № НОМЕР_2 була прийнята та отримана відповідачем 18.12.2013 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями № 1 та № 2 (а.с.7-8).

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначаються Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233.

Відповідно до п.7.4-7.6 Розділу 3 «Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

При цьому, суд встановив, що будь-яких квитанцій про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин від відповідача до позивача не надходило.

Також, під час розгляду справи суд встановив, що уточнююча податкова декларація по земельному податку з юридичних осіб № НОМЕР_2 від 18.12.2013 року була прийнята відповідачем некоректно, зі статусом «копія».

В зв'язку з цим в квітні 2014 року було запропоновано позивачу подати повторно уточнюючу податкова декларація по земельному податку з юридичних осіб.

На підставі цього ТОВ «Спецпідприємство-сервіс» 16.04.2014 року повторно подало до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області уточнюючу податкова декларація по земельному податку з юридичних осіб, що й стало підставою для складання вказаних вище висновків про порушення податкового законодавства та прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.08.2015 року № НОМЕР_1.

Однак, суд вважає, що виявлена технічна помилка за результатом подання уточнюючої податкової декларації по земельному податку з юридичних осіб № НОМЕР_2 від 18.12.2013 року не може бути абсолютною підставою для встановлення порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку у зв'язку з її повторним поданням 16.04.2014 року, оскільки будь-яких зауважень до неї від відповідача до позивача в квитанції № 2 від 19.12.2013 року не надходило.

Відповідно до п.49.17 ст.49 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Формат (стандарт) електронного документа звітності суб'єктів господарювання призначений для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб'єктами господарювання, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 року № 729.

Суд встановив, що Формат (стандарт) електронного документа звітності суб'єктів господарювання, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 року № 729, не передбачає відповідальності платника податку за зазначену технічну помилку у назві (імені) файлу.

Тобто, суд встановив, що уточнююча податкова декларація по земельному податку з юридичних осіб № НОМЕР_2 була прийнята 18.12.2013 року, а тому доводи відповідача про порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку є необґрунтовані.

Тому, суд вважає, що позивач не порушував податкове законодавство.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України безпідставно прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа».

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 21.08.2015 року № НОМЕР_1.

4. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідприємство-сервіс» (код ЄДРПОУ 33017660) суму сплаченого судового збору в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складений 11 листопада 2015 року.

Суддя М.М. Кравченко