Постанова

від 15.10.2015 по справі 804/7031/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2015 рокусправа № 804/7031/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.,

представників сторін:

позивача : - Гурський В.С., дов. від 20.07.15 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 р. у справі № 804/7031/15

за позовом Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеселектротранс ЛТД"

до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області

про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2015 Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеселектропастранс ЛТД" звернулось з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, в якому просило:

- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 РС ДМУЮ щодо відмови МП у вигляді ТОВ «Одеселектропастранс ЛТД» у реєстрації права власності на: 2-х кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1; 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2; 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3;

- скасувати наступні рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 РС ДМУЮ:

рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20417641 від 31.03.2015; рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20417694 від 31.03.2015; рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та обтяжень № 20417735 від 31.03.2015;

рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 20626199 від 09.04.2015; рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 20624458 від 09.04.2015, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 20625374 від 09.04.2015;

- зобов'язати РС ДМУЮ зареєструвати за МП у вигляді ТОВ «Одеселектропастранс ЛТД» право приватної власності на: 2-х кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1; 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2; 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю та протиправністю відмови державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій, оскільки державному реєстратору були надані усі необхідні документи для реєстрації права власності на нерухоме майно, в тому числі документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 р. у справі № 804/7031/15 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 РС ДМУЮ щодо відмови МП у вигляді ТОВ «Одеселектропастранс ЛТД» у реєстрації права власності на: 2-х кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1; 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2; 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3;

- скасовано рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №20626199 від 09.04.2015 державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 РС ДМУЮ;

- скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №20624458 від 09.04.2015 державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 РС ДМУЮ;

- скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №20625374 від 09.04.2015 державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 РС ДМУЮ;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що відмова відповідача у державній реєстрації права власності є незаконною, оскільки квартири належали продавцю на праві господарського відання, що прирівнюється до права власності, а отже ПО «ПМЗ» є уповноваженим продавцем; на момент здійснення купівлі-продажу квартир Підприємство "Одеселектропастранс ЛТД" було зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів, пізніше була здійснена державна реєстрація змін організаційно-правової форми підприємства, а отже позивач визнаний судом належним покупцем; відсутність документів про розрахунки на думку суду не може свідчити про відсутність повної оплати за договором, оскільки відсутність спорів між сторонами угоди є належним доказом повного виконання укладеної угоди; технічні помилки при заповненні угоди не впливають на суть договору як документу, що підтверджує право власності особи на вказані об'єкти нерухомості.

Постанову суду в частині відмовлених у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що позовна вимога про скасування рішень про зупинення розгляду заяви задоволенню не підлягає, оскільки станом на 31.03.2015 у державного реєстратора були підстави та право для зупинення розгляду заяв з огляду на ненадання заявником до Реєстраційної служби з заявою, всіх необхідних документів, а позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження відповідача.

Не погодившись з постановою суду, РС ДМУЮ подано апеляційну, скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 р. у справі № 804/7031/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. Скаржник вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини по справі, не взявши до уваги встановлену державним реєстратором невідповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Крім того, скаржник зауважує, що за поданою позивачем заявою про державну реєстрацію внесено відомості про те, що розгляд значеної заяви вже завершено, за результатами її розгляду прийнято рішення про відмову у проведенні державної реєстрації прав, у зв'язку з чим постає питання: яким чином скасування рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.04.2015 захищає позивача від його порушених прав та законних інтересів, оскільки оскаржуваний текст постанови не дає законних підстав РС ДМУЮ провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень за позивачем, в разі якщо позивачем не будуть усунені недоліки, які зазначені в рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

МП у вигляді ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що:

- ВО «ПМЗ» було і є державним підприємством, а отже на нього розповсюджувалась дія ст.ст.31, 32, 34, 37 Закону України «Про власність», на підставі чого ВО «ПМЗ», здійснюючи право повного господарського відання, реалізувало своє право розпоряджатись майном шляхом продажу спірних квартир позивачу.

- зі статуту позивача вбачається дата реєстрації - 19.09.91, тобто позивач був зареєстрований у 1991 році, а не у 1996, тому відмова відповідача позивачу у державній ресторації права власності на спірні квартири з тих підстав, що договір укладено у 1994 році, а державну реєстрацію позивача здійснено у 1996 році, є незаконною.

- для відмови у державній реєстрації на підставі п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" повинні бути наявні такі виправлення, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, в той час як виправлення, які містяться у договорі, за яким позивач придбав спірні квартири, носять технічний характер, та не дають підстав для неоднозначного тлумачення його умов. При цьому, у Цивільному кодексі Української РСР відсутня заборона на внесення до договорів купівлі-продажу нерухомого майна виправлень, у вигляді складання додаткового акту.

- у розумінні п.39 Постанови КМУ № 868 від 17.10.2013 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передача позивачу квартир та підписання сторонами акту приймання-передачі і тією необхідною подією, настання якої необхідне для проведення державної реєстрації права власності, а не докази оплати, як про те зазначає скаржник.

Крім того, позивач зазначає, що всупереч прямої вказівки закону на можливість суду зобов'язувати вчиняти певні дії, суд першої інстанції вказаною нормою права знехтував, та прийшов до невірного висновку щодо неможливості зобов'язання відповідача вчинити певні дії, тому в цій частині постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну вимогу про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на спірні квартири за позивачем задовольнити. Представником позивача зазначене підтримано в судовому засіданні.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2015 МП у вигляді ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" звернулось до РСДМУЮ з заявами про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, які зареєстровані за №№ 20417641, 20417694, 20417735.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 РС ДМУЮ прийняті рішення про зупинення розгляду заяви від 31.03.2015 №№20417694, 20417641, 20417735 (а. с.33-35) у зв'язку з необхідністю надання заявником наступних документів:

- інформаційну довідку з КП "Дніпродзержинське міжміське бюро технічної інвентаризації" (з огляду на відсутність в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно інформації про об'єкт нерухомості, щодо якого подані вищевказані заяви);

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; копію Статуту МП у вигляді ТОВ «Одеселектропастранс ЛТД»;

- документ, що підтверджує факт розрахунку;

- технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

Після надання заявником запитуваних документів (за винятком документів, що підтверджують розрахунки між сторонами) Держреєстратор продовжив розгляд, за результатами якого були винесені рішення №№ 20626199, 20624458, 20625374 від 09.04.2015 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (а. с.36-38), які мотивовані тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, з огляду на наступне:

1) згідно з договором купівлі-продажу житла для чеських спеціалістів № 6 від 01.08.1994 Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод" продало квартири за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, однак у листі КП "ДМБТІ" ДОР № 3558 від 07.04.2015 зазначено, що відсутні відомості про зареєстроване право власності за ВО «ПМЗ» на житлові будинки за вказаними адресами, у тому числі і на зазначені квартири, через що Держреєстратор дійшов висновку про те, що ВО «ПМЗ» не мало правових підстав для продажу квартири;

2) відповідно до договору № 6 від 01.08.1994 покупцем є Підприємство "Одеселектропастранс", проте відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 252851, а також відомостей з ЄДР, дата державної реєстрації МП у вигляді ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" - 14.03.1996;

3) п.3.2 зазначеного договору передбачено, що «ОЭПТ перечисляет вышеуказанную сумму на расчетный счет через 5 дней с момента подписания настоящего договора», але заявником не надані документи, які підтверджують здійснення оплати, що унеможливлює встановлення факту виконання умов договору сторонами;

4) у договорі наявне виправлення суми договору, також заявником був наданий акт від 15.08.1994, у тексті якого міститься виправлення номеру квартири та додруковані рядки.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга РС ДМУЮ підлягає задоволенню з таких підстав:

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З апеляційної скарги вбачається, що Реєстраційною службою фактично оскаржено постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Держреєстратора РС ДМУЮ щодо відмови МП позивачу у реєстрації права власності на вищевказані квартири та про скасування рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №№ 20626199, 20624458, 20625374 від 09.04.2015.

Отже, враховуючи приписи ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції у даній справі саме в частині задоволених позовних вимог.

Для вирішення спору по суті колегія суддів вважає за необхідне перевірити законність висновків Держреєстратора, що стали підставою для прийняття спірних рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №№ 20626199, 20624458, 20625374 від 09.04.2015.

Так, Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (в редакції на момент виникнення спірних відносин) (далі - Закон №1952).

Згідно абз.1 ч.5 ст.3 Закону № 1952 державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

У відповідності до п.2 ч.2 ст.9 Закону № 1952 державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Щодо посилань відповідача на відсутність у ВО «ПМЗ» правових підстав для продажу квартири, то позивачем разом з заявами про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, поданий до Реєстраційної служби договір купівлі-продажу житла для чеських спеціалістів № 6 від 01.08.94, укладений між Виробничим об'єднанням "Південний машинобудівний завод» (Продавець) та Підприємством "Одеселектропастранс" (Покупець, ОЕПТ) (а. с.12).

При цьому, Договір містить печатку Малого підприємства "Одеселектропастранс ЛТД".

Згідно умов даного Договору:

- ВО «ПМЗ» зобов'язаний видати із житлового фонду об'єднання та оформити документи на: 2-кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальна площа 43 кв. м; 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 33,74 кв. м; 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 31,6 кв. м (п.2.1);

- ОЕПТ зобов'язувалось придбати (оплатити) згідно протоколу погодження ціни вартості 1 кв. м загальної площі та розрахунку варта вищевказаної квартири для вселення чеських спеціалістів (п.2.2);

- сума договору купівлі-продажу квартир складає 208 млн. крб. (п.3.1);

- ОЕПТ перераховує вищевказану суму на розрахунковий рахунок через 5 днів з моменту підписання даного договору (п.3.2);

- ВО «ПМЗ» передає ОЕПТ квартири за актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами (п.4.1); право власності на квартири переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, на підставі якого об'єкти купівлі-продажу приймаються на баланс покупця (п.4.2).

При цьому, у протоколі уточнення умов Договору № 6 від 01.08.94 купівлі-продажу житла для чеських спеціалістів (без дати і номеру) зазначено, крім іншого, що п.2.1 Договору у зв'язку допущеною помилкою читати в редакції: 2-кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 загальна площа 43 кв. м (а. с.13).

Сторони договору підписали акт передачі ключів від вищевказаних квартир за Договором від 15.08.94 (а. с.14) та акти приймання-передачі основних засобів №№ 29, 30, 31 від 09.11.94 продавцем передано позивачу на баланс три вищезазначених квартири (а.с.15-17).

За позицією Держреєстратора ВО «ПМЗ» не мало правових підстав для продажу квартири, оскільки за даними БТІ відомості про зареєстроване право власності за ВО «ПМЗ» на житлові будинки за вказаними адресами відсутні.

За позицією суду першої інстанції, який підтримав позицію позивача, висновок державного реєстратора про відсутність у ПО ЮМЗ правових підстав для продажу зазначених квартир є помилковим, оскільки, виходячи з положень Закону України "Про власність", Закону України «Про підприємства в Україні», Цивільного кодексу УССР (що діяли на момент укладення Договору), ВО "ПМЗ" є державним підприємством, що дає підстави стверджувати, що вказані приміщення належать Виробничому підприємству "Південний машинобудівний завод" на праві господарського відання, а отже відповідно до закону прирівнюється до права власності. Щодо даних БТІ, то на момент укладення Договору в Україні була відсутня система реєстрації права власності на нерухоме та рухоме майно, у зв'язку з чим БТІ надало відповідь листом № 3558 від 07.04.2015 про відсутність зареєстрованого права власності на спірні квартири, в тому числі і за ВО "ПМЗ" (а. с.39).

Так, дійсно на момент укладення Договору від 01.08.94 в Україні була відсутня система реєстрації права власності на нерухоме та рухоме майно, про що свідчить зміст Постанови КМУ від 18.02.98 № 192, якою створено міжвідомчу комісію з питань створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно, основним завданням якої визначено розроблення комплексу заходів, пов'язаних із створенням та впровадженням системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно. Пізніше Міністерством юстиції України видано Наказ № 7/5 від 07.02.2002, та затверджено Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно».

Стосовно твердження про те, що право господарського відання прирівнюється до права власності, то стаття 2 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91 № 887-XII (який був чинним на момент укладання Договору) визначає види підприємств, які можуть діяти відповідно до форм власності, встановлених Законом України "Про власність", серед яких, зокрема, державне підприємство, засноване на загальнодержавній (республіканській) власності.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Закону України "Про власність" від 07.02.91 № 697-XII (в редакції на момент укладання Договору) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними (ч.4 ст.2 Закону України "Про власність").

За приписами ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про підприємства в Україні» (в редакції на момент укладання Договору) підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства , умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Стаття 37 Закону України "Про власність" визначала правовий режим майна державного підприємства, згідно частини 1 якої майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.

Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Поряд з цим, у відповідності до положень частин 1-3 статті 10 Закону України «Про підприємства в Україні» майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання.

Здійснюючи право повного господарського відання, державне підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства.

Отже, відповідно до наведених норм Законів право господарського відання належить державному підприємству, заснованому на загальнодержавній (республіканській) власності, і має ознаки права власності з певними особливостями, тобто право господарського відання являється похідним від права власності, з обмеженням повноваження розпоряджатися окремими видами майна зго дою власника (уповноваженого органу).

Згідно п.1 ч.2 ст.9 Закону № 1952 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Також у відповідності до п.15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок №868), під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства , а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно , речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно ч.7 ст.16 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

З наведених вище обставин справи вбачається, що позивачем стосовно нерухомого майна надано до Реєстраційної служби лише Договір купівлі-продажу майна від 01.08.94, який відомості про належність майна ВО «ПМЗ» та право на його відчуження не містить, і довідку БТІ № 3558 від 07.04.2015, яка також не підтверджує зареєстроване право власності на вищевказані квартири за ВО "ПМЗ".

Враховуючи це, колегія суддів вважає, що у Держреєстратора при прийнятті спірних рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.04.2015, з огляду на надані Товариством для реєстрації документи, були наявними передумови для висновку щодо відсутності у ВО «ПМЗ» правових підстав для продажу квартир.

Також колегія суддів вважає правомірною відмову Держреєстратора в державній реєстрації прав власності на вищевказані квартири через ненадання МП у вигляді ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" документів, які підтверджують здійснення оплати, оскільки:

- по-перше, оплата квартир шляхом безготівкових розрахунків передбачена пунктом 3.2 Договору.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів оплати квартир заявником не надавались.

- по-друге, обов'язок держреєстратора перевіряти наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно, визначений у ст.9 Закону № 1952 та п.15 Порядку № 868.

Також згідно п.39 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події.

- по-третє, за визначенням стаття 224 ЦК УССР (в редакції на момент укладення Договору) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, «виконанням умов правочину», яким у даному випадку є договір купівлі-продажу від 01.08.94, являється не лише передача майна покупцеві (що свідчить про виконання умов лише продавцем), а й оплата цього майна продавцю покупцем.

Отже, вищевказані акти приймання-передачі майна на баланс від 09.11.94 можуть свідчити лише про виконання умов правочину продавцем - ВО «ПМЗ», і не являються доказом виконання умов правочину покупцем - Підприємством "Одеселектропастранс", в частині обов'язку щодо оплати квартир, як того вимагає правова природа договору купівлі-продажу.

Тобто , відомості про виконання умов правочину заявником надані Держреєстратору не були.

При цьому, лист ДП «ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова» від 24.04.2015 № 124-Д/681 (а. с.67) не може вважатись належним (у розумінні ч.4 ст.70 КАС України) доказом виконання умов правочину в частині обов'язку позивача сплатити визначену Договором суму за вищевказані квартири, оскільки, по-перше, у ньому лише зазначається, що станом на 01.04.2015 заборгованість МП у вигляді ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" перед ДП «ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова» відсутня, без посилань на Договір від 01.08.94, без зазначення про оплату позивачем придбаних за даним Договором квартир; по-друге, цей лист складено вже після прийняття відповідачем спірних рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.04.2015.

Крім того, колегія суддів вважає, що у Держреєстратора при прийнятті спірних рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.04.2015, з огляду на надані Товариством для реєстрації документи, були підстави для ствердження, що відповідно до Договору № 6 від 01.08.1994 покупцем є Підприємство "Одеселектропастранс", проте відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №252851, а також відомостей з ЄДР, дата державної реєстрації МП у вигляді ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" - 14.03.1996.

Так, згідно п.12 Порядку № 868 у разі подання заяви від імені юридичної особи державний реєстратор, який є користувачем Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, одержує інформацію із зазначеного Реєстру щодо такої особи.

За приписами ст.6 Закону України «Про підприємства в Україні» підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 252851 дата державної реєстрації МП у вигляді ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" - 14.03.96 (а. с.72).

Разом з цим, позивачем надано суду рішення виконкому Жовтневої райради народних депутатів від 19.09.91, яким зареєстровано Мале підприємство «Одеселектропастранс ЛТД» (товариство з обмеженою відповідальністю) (а. с.40), а також рішення Рішенням виконкому Жовтневої райради народних депутатів від 28.05.92, яким перереєстровано Мале підприємство «Одеселектропастранс ЛТД» (товариство з обмеженою відповідальністю) в Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Одеселектропастранс ЛТД» (а. с.41).

Тобто позивач був зареєстрований у 1991 році, а не у 1996.

Разом з тим, позивачем у відзиві на апеляційну скаргу зазначається, що як було з'ясовано позивачем пізніше, при внесенні реєстратором відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про підприємства, які зареєстровано до створення реєстру, реєстратором допущено помилку у даті реєстрації позивача, а саме вказано 14.03.96, замість дійсної дати - 19.09.91, у зв'язку з чим позивач звернувся до державного реєстратора з заявою про виправлення дати реєстрації та на даний час у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вказана вірна дата реєстрації, що підтверджується відповідним витягом.

Таким чином, на момент прийняття спірних рішень у відповідача все ж були наявними підстави для відмови позивачу у державній ресторації права власності на спірні квартири з тих підстав, що договір укладено у 1994 році, а державну реєстрацію позивача здійснено у 1996 році.

Посилання відповідача у спірних рішеннях на те, що у Договорі наявне виправлення суми договору, а також на те, що заявником наданий акт від 15.08.94, у тексті якого міститься виправлення номеру квартири та додруковані рядки, що відповідає дійсності, повинно розглядатись у сукупності з іншими, вищенаведеними доводами Держреєстратора, наведеними в обґрунтування спірних рішень про відмову у реєстрації від 09.04.2015 і, на думку колегії суддів, у даному випадку не може бути окремою підставою для відмови у реєстрації права власності, оскільки згідно ч.2 ст.17 Закону № 1952 не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Таким чином, за наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Товариства про визнання протиправними дій Держреєстратора РС ДМУЮ щодо відмови МП позивачу у реєстрації права власності на вищевказані квартири та про скасування рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №№ 20626199, 20624458, 20625374 від 09.04.2015.

Посилання скаржника на порушення норм процесуального права, яке полягає у врученні повістки відповідачу лише 18.06.2015, що, за твердженням останнього, позбавило можливості Реєстраційну службу прийняти участь у судовому засіданні та надати письмові пояснення по суті позовних вимог, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки оскаржена постанова суду першої інстанції датована 30.06.2015, що свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для надання до суду письмових пояснень по суті спору.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що являється за приписами статті 202 КАС України підставою для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 р. у справі № 804/7031/15 з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову МП у вигляді ТОВ "Одеселектропастранс ЛТД" у повному обсязі.

Крім зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне на доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що всупереч прямої вказівки закону на можливість суду зобов'язувати вчиняти певні дії, суд першої інстанції вказаною нормою права знехтував, та прийшов до невірного висновку щодо неможливості зобов'язання відповідача вчинити певні дії, тому в цій частині постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну вимогу про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на спірні квартири за позивачем задовольнити:

Заперечуючи проти правомірності судового рішення суду першої інстанції позивач мав скористатись правом на апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги у відповідності до положень ст.185 КАС України, чого з боку Товариства не мало місця.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що згідно вищенаведених норм саме відповідний орган виконавчої влади (яким у даному випадку є відповідач) наділений повноваженнями щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно. І втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до Рекомендацій № К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.80 термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на все вищевикладене, враховуючи доводи апеляційної скарги , колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи надано помилкову оцінку обставинам у даній справі та не вірно застосовано норми права до спірних правовідносин, що призвело до невірного вирішення справи по суті, і згідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду та винесення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.94, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 р. у справі № 804/7031/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015р. у справі № 804/7031/15 скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративну позову.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко