Постанова

від 29.10.2015 по справі 804/3140/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2015 рокусправа № 804/3140/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі № 804/3140/14 за позовом до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ІНВЕСТ КОМПАНІ» Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ІНВЕСТ КОМПАНІ» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000062203 від 11.12.2013 року, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 160 814,50 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000082203 від 11.12.2013 року, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 16 675,00 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2014 року у справі 804/3140/14 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000062203 від 11.12.2013 року та № 0000082203 від 11.12.2013 року.

Постанова суду першої інстанції в частині податкового повідомлення-рішення, що стосується податку на прибуток, обґрунтована тим, що оскільки грошові кошти, отримані позивачем від ТОВ «Веста Індастріал», як попередня оплата по договору № 33 ВИ - 10 від 16.06.2010 року були повернуті у повному обсязі, то їх не можна вважати безповоротною фінансовою допомогою. Стосовно операцій з ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ГОТЕЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» суд зазначив, що відповідачем не було враховано додаткову угоду № 1 від 20.11.2011 року до договору про відступлення корпоративних прав на частку у статутному капіталі ТОВ «Український готельний менеджмент» від 20.11.2008 року.

Суд також визнав необґрунтованим нарахування податку на додану вартість, оскільки за висновками суду, відповідач перешкоджав позивачу здійснити реєстрацію у якості платника ПДВ.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що позивач в порушення вимог п. 181.1 ст. 181 та п. 185.1 ст. 185 податкового кодексу України не нарахував та не сплатив суму ПДВ з доходу від реалізації послуг оренди за період червень 2011 року - грудень 2012 року, у сумі 13 641,00 грн. Зазначає також, що сплата податку є обов'язком особи, яка відповідно до закону підлягає реєстрації ц якості платника ПДВ. Відповідач також зазначає, що позивач не мав наміру виконувати умови договору № 33 ВИ-10, укладеного з ТОВ «ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ», а отже кошти, отримані від названо особи, слід визнати безповоротною фінансовою допомогою. Отже, позивачем занижено скоригований валовий дохід за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року у сумі 563 481 грн.

Представником відповідача заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

За таких обставин, з огляду на положення ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі №804/3140/14 та відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін оскаржуване судове рішення.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши матеріали справи та доводи відповідача в межах апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період часу з 07.08.2013 року по 13.08.2013 року співробітниками відповідача, на підставі наказу № 173 від 07.08.2013 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 671/222/35863048 від 29.08.2013 року.

Згідно висновків акта перевірки, встановлено порушення з боку позивача, а саме:

- п. 181.1 ст. 181, ст.. 185 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 13 641,00 грн.;

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 140 871,00 грн.;

- п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 135.1, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 154 317,00 грн.

За результатами акта перевірки та адміністративного оскарження відповідачем 11.12.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

Не погодившись з висновками, викладеними відповідачем в акті перевірки № 671/222/35863048 від 29.08.2013 року, позивач оскаржував його в адміністративному порядку шляхом подання заперечень та скарг до податкових органів вищого рівня на акт перевірки, в яких зазначав, що в зв'язку з тим, що грошові кошти, які надійшли позивачеві за договором № 33 ВИ-10 від 16.06.2010 року, було повернуто у повному обсязі, то їх не можна вважати безповоротною фінансовою допомогою. Крім того, зазначено, що відповідачем не враховано Додаткову угоду № 1 від 20.11.2011 року до Договору про відступлення корпоративних прав на частку у статутному фонді ТОВ «Український Готельний Менеджмент» від 20.11.2008 року. Також зазначає, що з червня 2011 року позивач не зареєструвався платником ПДВ, оскільки йому було відмовлено у отриманні свідоцтва на його заяви від 10.06.2011 року, 09.07.2011 року, 08.08.2011 року, 19.08.2011 року та 01.09.2011 року.

Згідно рішення № 4132/10/04-36-10-08-09 від 25.11.2013 року про результати розгляду скарги позивача від 25.09.2013 року за вих. № 130925/02:

- скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0004912203 від 13.09.2013 року про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 135 361,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 33 840,25 грн., в іншій частині скаргу позивача залишено без задоволення;

- скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0004862203 від 13.09.2013 року про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 376,25 грн.,

В іншій частині скаргу позивача залишено без задоволення.

Повторну скаргу позивача від 09.12.2013 року № 131209 залишено без задоволення рішенням про результатами розгляду повторної скарги № 205316/99-99-10-01-15 від 04.02.2014 року.

Враховуючи рішення № 4132/10/04-36-10-08-09 від 25.11.2013 року, відповідачем винесено скориговані податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000062203 від 11.12.2013 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість в сумі 13 641,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3 034,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000082203 від 11.12.2013 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 159 827,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 987,5 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000082203 від 11.12.2013 року колегія суддів зазначає наступне:

16.06.2010 року між позивачем та ТОВ «ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ» укладено договір доручення на укладення договору купівлі-продажу свинцю № 33 ВИ-10, за умовами якого позивач зобов'язаний від свого імені і за рахунок довірителя - ТОВ «ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ» укласти договір на купівлю свинцю, а ТОВ «ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ» зобов'язується прийняти та оплатити виконану позивачем роботу.

Згідно п. 2.3 договору № 33 ВИ-10 від 16.06.2010 року порядок розрахунків по договору - 100% передоплата.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання вимог договору № 33 ВИ-10 від 16.06.2010 року ТОВ «ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ» перерахувало на рахунок позивача передоплату в розмірі 557 226,02 грн.

Відповідно до виписки по рахункам позивача в АТ «УКРЕКСІМБАНК» за період з 01.03.2011 року по 07.04.2011 року грошові кошти було повернену то позивачем 29.03.2011 року у повному обсязі.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 3334/94-ВР від 28.12.1994 року визначено, що безповоротна фінансова допомога - це зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладення таких угод.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримані позивачем грошові кошти за договором № 33 ВИ-10 від 16.06.2010 року не можна вважати безповоротною фінансовою допомогою, оскільки всупереч договору передоплату позивачем отримано не в повному обсязі, а отримані грошові кошти, у зв'язку із невиконанням договору, повернуто ТОВ «ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ» в повному обсязі. Зазначене підтверджується випискою АТ «УКРЕКСІМБАНК», яку не було враховано відповідачем при проведенні перевірки та розгляді скарг позивача. Крім того, згідно матеріалів справи між позивачем та ТОВ «ДНІПРОТЕХІНВЕСТ» було укладено договір про відступлення корпоративних прав на частку у статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ГОТЕЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ».

За умовами договору ТОВ «ДНІПРОТЕХІНВЕСТ» відступило, а позивач прийняв належні ТОВ «ДНІПРОТЕХІНВЕСТ» корпоративні права на частку у статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ГОТЕЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» в розмірі 5 000 000,00 грн., що складає 25,00% статутного капіталу.

Згідно висновку відповідача, викладеному в акті перевірки строк позовної давності за вказаним договором минув 20.11.2011 року, в зв'язку з чим така заборгованість набуває статусу безповоротної фінансової допомоги і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «ДНІПРОТЕХІНВЕСТ» 20.11.2011 року укладено додаткову угоду № 1 до договору про відступлення корпоративних прав на частку у статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ГОТЕЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» від 20.11.2008 року, у якій зазначено, що оплата вартості частки, що є предметом договору здійснюється до 20.11.2013 року. Крім того, 20.11.2013 року між позивачем та ТОВ «ДНІПРОТЕХІНВЕСТ» укладено додаткову угоду № 2 до договору про відступлення корпоративних прав на частку у статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ГОТЕЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» від 20.11.2008 року, у якій зазначено, що оплата вартості частки, що є предметом договору здійснюється до 20.11.2014 року.

На підставі зазначеного суд першої інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності за вищевказаним договором не сплив, а кредиторську заборгованість позивача не можна вважати безповоротною фінансовою допомогою. Висновки суду першої інстанції, стосовно операцій позивача з ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ГОТЕЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» відповідач в апеляційній скарзі не спростовує. Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене вище, податкове повідомлення-рішення № 0000062203 від 11.12.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000062203 від 11.12.2013 року колегія суддів зазначає наступне:

У травні 2011 року позивачем здійснено реалізацію сепараторної стрічки ТОВ «ОСТ-ВЕСТ ІНДУСТРІЯ» на загальну суму 300 400,00 грн.

Відповідно до вимог п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку

У відповідності до п.183.1, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів справи позивач подавав відповідачеві заяви про реєстрацію його платником ПДВ 10.06.2011 року, 09.07.2011 року, 08.08.2011 року, 19.08.2011 року та 01.09.2011 року, однак у реєстрації було відмовлено, в зв'язку з чим позивачем не було сплачено податок на додану вартість за період з червня 2011 року по грудень 2012 року на загальну суму 13 641,00 грн. Обставини щодо наявності оподатковуваних операцій та розмір податку, що підлягав сплаті, позивачем не спростовуються.

Однак, позивач вважає, що нарахування податку є безпідставним, оскільки реєстрацію у якості платника ПДВ товариство так і не здійснило.

З зазначеним не можна погодитись, виходячи з такого.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Отже, колегія суддів зазначає, що згідно чинного податкового законодавством відсутність реєстрації у якості платника ПДВ не звільняє особу, що підлягає такій реєстрації, від обов'язку щодо сплати податку у розмірі, визначеному законом. Слід також зазначити, що правомірність відмови податкового органу у здійсненні реєстрації не є предметом розгляду даної справи. Крім того, позивач не був позбавлений права щодо звернення до суду з приводу спонукання контролюючого органу до вчинення відповідних дій. А тому висновок суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000062203 від 11.12.2013 року є таким, що суперечить нормам п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції виходить із наявності підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, необхідності скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі №804/3140/14 та часткового задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082203 від 11.12.2013 року.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі № 804/3140/14 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.12.2013 року № 0000082203.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

(Постанова в повному обсязі виготовлена 03.11.2015 року )

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко