Ухвала

від 04.11.2015 по справі 804/4692/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2015 рокусправа № 804/4692/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі № 804/4692/15 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція" про накладання арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція" (далі - відповідач) у банку, який обслуговує відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відмовлено.

Позивач не погодився із постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрбудстальконструкція" (далі - підприємство) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 18.04.2008р. та перебуває на податковому обліку від 21.04.2008р. за №13588.

Встановлено, що Підприємство має відкриті розрахункові рахунки №26046060020548, №26008060005006, №26057050220905 у ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, №37513000125902 у Казначействі України (ел. адм. подат.), МФО 899998.

Відповідно до акту опису майна ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №1/1011-0462 від 25.03.2014р. балансова вартість майна відповідача складає 127385,40грн..

За результатами аналізу діяльності підприємства податковим органом встановлено, що станом на 18.03.2015р. у ТОВ "ВП "Укрбудстальконструкція" обліковується податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 186 321, 18 грн..

Оскільки борг у добровільному порядку відповідачем не погашено, його сума є більшою ніж балансова вартість майна підприємства, контролюючий орган з посиланням на положення п.п.20.1.33 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства у банку, який його обслуговує.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погоджується і колегія суддів, виходив з наступного.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання у встановлені законом строки, позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 03.03.2014 року за №339-25 на суму 17 472, 00грн.

Відповідно до п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Позивачем не заявлено вимоги про стягнення з відповідача в рахунок погашення його податкового боргу коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а також щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Вимоги податкового органу стосуються виключно накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків - відповідача в порядку п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Статтею 20 Податкового кодексу України, визначено перелік прав органів державної податкової служби. Зокрема, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків передбачене п.п.20.1.32, п.п. 20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Право податкового органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків виникає лише в разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, або якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Реалізація права контролюючого органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Крім виключного переліку обставин, за наявності яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, Податковим кодексом України закріплено також особливий порядок накладення такого арешту.

Зазначене зумовлене тим, що адміністративний арешт майна (складовою якого є, в тому числі, кошти платника податків), у відповідності до ст.94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до абз.2 п.п.94.6.2. п.94.6. ст. 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

При цьому, арешт коштів на рахунку платника є різновидом адміністративного арешту, а тому підстави для його застосування, визначені п.94.2. ст.94 Податковим кодексом України, є загальними як для арешту майна, так і для арешту коштів платника податків.

Так, відповідно до п.п.94.2. ст.94 Податкового кодексу України - арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпний перелік яких наведено у п.п.94.2.1.-94.2.7. п.94.2. ст.94 Податкового кодексу України, а саме:

- якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо того, що наявність у відповідача податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування арешту коштів на рахунках платника. Арешт коштів не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Приписи Податкового кодексу України містять чіткий перелік обставин, за яких треба застосовувати адміністративний арешт.

Звертаючись до суду з вимогами про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача позивачем не надано доказів існування жодної з перелічених вище умов, за настання яких суд може прийняти рішення про застосування арешту коштів відповідача, а також наявності підстав, що надають позивачу право на звернення до суду із зазначеним позовом.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні. Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовано, з огляду на що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі № 804/4692/15 - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак