Ухвала

від 05.11.2015 по справі 809/1474/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 876/7764/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК - 123» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року по справі за позовом Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК- 123» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У травні місяці 2014 року Державна податкова інспекція у Богородчанському районі Івано-Франківської області звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-123» про стягнення податкового боргу.

З адміністративного позову вбачається, що відповідач зареєстрований як юридична особа державним реєстратором реєстраційної служби Богородчанського районного управління юстиції 03 жовтня 2011 року та взятий на облік в ДПІ у Богородчанському районі Івано-Франківської області. Станом на 13 травня 2014 року за відповідачем числиться податковий борг з податку на додану вартість у сумі 78 719, 50 гривень, в тому числі - 78 677, 14 гривень, це сума заборгованості, що виникла внаслідок несвоєчасної сплати самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання згідно податкової декларації від 20 січня 2014 року № 9088389970 та 42,36 гривень - дана сума заборгованості виникла внаслідок застосування пені за несвоєчасне перерахування суми податкового зобов'язання.

ДПІ у Богородчанському районі Івано-Франківської області просив суд першої інстанції стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-123» в дохід бюджету податковий борг (податок на додану вартість) в загальній сумі - 78 719, 50 гривень, в тому числі пеня - 42,36 гривень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-123» та за рахунок готівки в дохід Державного бюджету України податковий борг у сумі 78 719, 50 гривень.

Суд першої інстанції,зокрема, вказав, що податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість від 20 січня 2014 року, зворотнім боком облікової картки платника податків відповідача та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

В апеляційній скарзі ТзОВ «ПМК-123» зазначає, що податковий орган не дотримався всіх норм Податкового Кодексу України, оскільки податкова вимога відповідачем не отримана.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

На підставі Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року № 7, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі,підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які підлягають доказуванню. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПКУ не підлягає оскарженню податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків.

На підставі п.95.1 ст.95 Податкового Кодексу України орган ДПС здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі п.129.1.1 частини 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого податкового зобов'язання, на суму податкового боргу нараховується пеня.

У ТзОВ «ПМК-123» була наявна переплата в сумі 322, 86 гривень. Відповідач також частково сплатив самостійно задекларовану ним суму в розмірі 2 360, 00 гривень, внаслідок чого заборгованість перед бюджетом становить 78 719,5 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків відповідача станом на 06.05.2014 року.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Тому колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, оскільки вважає апеляційні вимоги неаргументованими.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-23» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року в справі №809/1474/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 10.11.2015 року