Постанова

від 03.11.2015 по справі 814/1719/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1719/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Авраменка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «О.С.А.-Транс» до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

29.05.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «О.С.А.-Транс» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (замінено на правонаступника державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № 0000682208, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 103000,5 гривень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року позов ТОВ «О.С.А.-Транс» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0000682208 від 20.01.2015 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено заниження підприємством податку на додану вартість у квітні, липні 2014 року. Відповідач вважає, що операції позивача з ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» не мали реального характеру, та за їх рахунок підприємство не може формувати податковий кредит.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року та прийняття нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «О.С.А.-Транс».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.12.2014 року по 19.12.2014 року державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «О.С.А.-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Трейд-Маркет БМ» за період квітень 2014 року та контрагентами-постачальниками за період липень 2014 року та контрагентами-покупцями.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 1005/14-03-22-08/35066070 від 26.12.2014 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № 0000682208, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 68 667 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 34 333,50 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «О.С.А.-Транс» оскаржило його до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, посилався на те, що за наявності у позивача всіх первинних документів, доведеності реальності постачання товару, сплати за нього коштів та подальшого використання у господарської діяльності підприємства, у податкового органу немає ніяких підстав для позбавлення підприємства права на врахування сплачених ним коштів ТОВ «Трейд-Маркет БМ» у квітні 2014 року та ТОВ «Маренгоні» у липні 2014 року за транспортно-експедиційні послуги в якості податкового кредиту.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених ТОВ «О.С.А.-Транс» позовних вимог стало дослідження наданих товариством первинних документів, які, на думку суду першої інстанції, свідчать про реальність здійснюваних між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» господарських операцій.

В ході розгляду справи встановлено, що у перевіряємий період позивачем було сформовано податковий кредит за рахунок операцій з ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні».

Відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Під час проведення перевірки, на вимогу податкового органу надати первинну бухгалтерську та податкову документацію по операціям, здійснюваним у перевіряємий період, та за рахунок яких сформовано податковий кредит, позивачем були надані посадовим особам ДПІ первинні документи, в тому числі, і на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Трейд-Маркет БМ» у квітні 2014 року та з ТОВ «Маренгоні» у липні 2014 року.

З акту перевірки встановлено, що позивачем по зазначеним вище контрагентам були надані наступні первинні документи: завірені копії договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.03.2014 року №Т151, укладеного з контрагентом постачальником ТОВ «Трейд-Маркет БМ», договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 02.06.2014 року №МА18365, укладеного з ТОВ «Маренгоні», рахунків фактур, податкових накладних, актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), виписок банку по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що підприємству ТОВ «О.С.А.-Транс» було вручено лист від 04.07.2014 року № 3197/10/14-03-22-04-19 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань здійснення фінансово-господарської діяльності платником податків контрагентом-постачальником ТОВ «Трейд-Маркет БМ» за період квітень 2014 року. Також 12.09.2014 року засобами поштового зв'язку на адресу ТОВ «О.С.А.-Транс» був направлений лист № 4437/10/14-03-22-08-16 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями у липні 2014 року.

У відповідь на лист від 04.07.2014 №3197/10/14-03-22-04-19 позивачем були надані податковому органу: - копія договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.03.2014 року №Т151, укладений з ТОВ "Трейд-Маркет БМ"; - копії рахунків-фактур, податкових накладних, актів здачі-приймання (надання послуг), які отримані від контрагента-постачальника ТОВ "Трейд-Маркет БМ" у квітні 2014 року; - фінансово-господарські документи, що підтверджують взаєморозрахунки (сплату грошових коштів) з вказаним контрагентом-постачальником за період квітень 2014 року; - картка по рахунку 361 «Контрагенти. ТРЕЙД-МАРКЕТ БМ» за період 01.04.14 31.04.14 року; - реєстр виданих та отриманих податковий накладних за період квітень 2014 року.

На лист податкового органу за № 4437/10/14-03-22-08-16 підприємством були надані копії первинних бухгалтерських та податкових документів за період липень 2014 року, які завірені печаткою підприємства, а саме: копія договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 02.06.2014 року №МА18365, укладеного з ТОВ «Маренгоні»; - копії рахунків-фактур, податкових накладних, актів здачі-приймання (палання послуг), які отримані від контрагента-постачальника ТОВ «Маренгоні» за період липень 2014 року; товарно-транспортні накладні щодо транспортування ТОВ «Маренгоні» товарно-матеріальних цінностей за період липня 2014 року; - фінансово-господарські документ, що підтверджують взаєморозрахунки (сплату грошових коштів) з контрагентом-постачальником ТОВ «Маренгоні» за період липень 2014 року; - картка по рахунку 361 «Контрагенти. ТОВ «МАРЕНГОНІ» за період 01 07.2014 року по 31.07.2014 року; - реєстр виданих та отриманих податкових накладних за період липень 2014 року.

На підставі вказаних документів податковим органом і було встановлено, що позивачем було сформовано податковий кредит у квітні та липні 2014 року за рахунок транспортно-експедиційних послуг з ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні».

У відповідності до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, робіт, послуг.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання товару, робіт, послуг, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності первинних документів, які підтверджують здійснення платником податку витрат, а також податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару, робіт, послуг та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

В свою чергу, на підтвердження доводів, викладених у поданому позові ТОВ «О.С.А.-Транс» надало до суду першої інстанції первинну документацію, яка досліджувалась податковим органом і в ході проведенння перевірки, зокрема:

- по контрагенту ТОВ «Трейд-Маркет БМ» - рахунки-фактури № ТМ-0000198 від 30.04.2014 року, № ТМ-0000155 від 08.04.2014 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТМ-0000139 від 30.04.2014 року, № ТМ-0000126 від 08.04.2014 року, податкові накладні від 30.04.2014 року № 61, від 08.04.2014 року № 17, договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.03.2014 року № Т151, звіти про дебетові та кредитові операції ТОВ «О.С.А.-Транс» за період 13.05.2014 року, 21.05.2014 року, 23.05.2014 року, картку рахунку № 631 «Контрагент. Трейд-Маркет БМ» за травень 2014 року (т. 1 а.с. 38-44);

- по контрагенту ТОВ «Маренгоні» - рахунки-фактури № МН-0000126 від 28.07.2014 року, № МН-0000133 від 30.07.2014 року, № МН-0000107 від 18.07.2014 року, № МН-0000130 від 29.07.2014 року, № МН-0000088 від 10.07.2014 року, № МН-0000093 від 11.07.2014 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МН-0000084 від 10.07.2014 року, № МН-0000089 від 11.07.2014 року, № МН-0000097 від 18.07.2014 року, № МН-0000107 від 29.07.2014 року, № МН-00000103 від 28.07.2014 року, № МН-0000110 від 30.07.2014 року, податкові накладні від 10.07.2014 року № 22, від 11.07.2014 року № 28, від 18.07.2014 року № 43, від 29.07.2014 року № 65, від 28.07.2014 року № 61, від 30.07.2014 року № 68, договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 02.06.2014 року № МА18365, звіти про дебетові та кредитові операції ТОВ «О.С.А.-Транс» за період 01.08.2014 року, 05.08.2014 року, 15.08.2014 року, 18.08.2014 року, 19-20 серпня 2014 року, картку рахунку № 631 «Контрагент. Маренгоні» за серпень 2014 року (а.с. т. 1 а.с. 45-62).

Також позивачем були надані товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, тобто на перевезення паливно-мастильних матеріалів, у період квітень 2014 року, липень 2014 року, в яких у якості автопідприємства вказано ТОВ «О.С.А.-Транс».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно укладених з ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» (Виконавці) договорів на транспортно-експедиційне обслуговування, Виконавці зобов'язувались за дорученням Замовника (ТОВ «О.С.А.-Транс») організовувати та здійснювати перевезення та супроводження його вантажів автомобільним транспортом по території України, а Замовник зобов'язувався оплатити транспортні послуги.

У наданих позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту у квітні та липні 2014 року рахунках-фактурах, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних вказано, що ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» надавали позивачу саме транспортно-експедиційні послуги, вказано кількість послуг та вартість робіт, зроблено посилання на договори на транспортно-експедиційне обслуговування з ТОВ «Трейд-Маркет БМ» від 03.03.2014 року № Т151 та ТОВ «Маренгоні» від 02.06.2014 року № МА18365.

Однак, при цьому, в актах виконаних робіт, як і в інших первинних документах, зазначено лише загальну назву послуг (транспортно-експедиційні послуги), зміст цих документів не розкриває відомостей, які саме послуги, та в яких обсягах були надані.

Таким чином надані позивачем первинні документи не розкривають зміст господарських операцій по наданню транспортно-експедиційних послуг, які за вказаними документами нібито здійснювались між позивачем та ТОВ «Трейд-Маркет БМ», ТОВ «Маренгоні», не дають змоги встановити факт здійснення господарських операцій.

В свою чергу, в поданому адміністративному позову, як і в апеляційній скарзі, ТОВ «О.С.А.-Транс» взагалі посилалось на те, що зазначені вище контрагенти (ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні») не надавали позивачу транспортно-експедиційні послуги.

Товариство зазначило, що у перевіряємому періоді лише замовляло в телефонному режимі транспорт, а не транспортні послуги, для подальшого здійснення позивачем транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів для інших контрагентів, тобто позивачем з контрагентами було укладено іншу форму договору - усну, а не письмову, тоді як в акті перевірки відповідачем здійснено аналіз договору на перевезення вантажів з контрагентами і зроблено висновок, що товар не перевозився.

В свою чергу, будь-яких доказів на підтвердження зазначеного позивачем надано не було, в тому числі і первинних документів про виконання саме вказаних господарських операцій.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 року було витребувано у ТОВ «О.С.А.-Транс» пояснення та докази того, які саме господарські операції здійснювались між ТОВ «О.С.А.-Транс» та ТОВ «Трейд-Маркет БМ», ТОВ «Маренгоні» у період квітня та липня 2014 року, а також, які саме первинні документи підтверджують виконання вказаними контрагентами таких господарських операцій.

Окрім цього, судом апеляційної інстанції було витребувано у позивача пояснення щодо того, чи залучались позивачем інші контрагенти, окрім ТОВ «Трейд-Маркет БМ», ТОВ «Маренгоні», до діяльності з перевезення вантажу у період квітня, липня 2014 року, якщо так, то які саме; ким саме здійснювалось перевезення вантажів у період квітня, липня 2014 року, та яким чином оформлювались операції з перевезення вантажу; витребувано копії договорів, укладених ТОВ «О.С.А.-Транс» з такими контрагентами: ТОВ «Бізнес логіка», ТОВ «Владимакс Транс», ТОВ «Прем'єра Ойл», ПП ВКФ «Лорд», ТОВ «Укрексім», ТОВ «Кворум-Нафта», ТОВ «Уарда», ТОВ «Нафта-Ойл», а також пояснення з приводу розбіжностей у товарно-транспортних накладних, наданих товариством податковому органу при проведенні позапланової перевірки 26.12.2014 року та товарно-транспортних накладних, які надавались позивачем до позовної заяви по справі № 814/292/15 за позовом ТОВ «О.С.А.-Транс» до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000682208 від 20.01.2015 року, яка ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року була залишена без розгляду.

На виконання зазначеної ухвали позивач надав копії договорів, укладених ТОВ «О.С.А.-Транс» з ТОВ «Бізнес логіка», ТОВ «Владимакс Транс», ТОВ «Прем'єра Ойл», ПП ВКФ «Лорд», ТОВ «Укрексім», ТОВ «Кворум-Нафта», ТОВ «Уарда», ТОВ «Нафта-Ойл», а також пояснення, в яких зазначив, що: «ТОВ «О.С.А.-Транс» для здійснення свого основного виду діяльності, при недостатності власного транспорту, додатково замовляло у ТОВ «ТРЕЙД-МАРКЕТ БМ» та ТОВ «МАРЕНГОНІ» транспорт разом з водієм. Вид діяльності позивача не забороняє залучати у інших суб'єктів господарювання транспорт разом з водієм. Водії вказаних товариств, перевозячи товар контрагентів, виконували також і обов'язки експедиторів. Оскільки водій не перебуває у трудових відносинах з Позивачем, тому останній з цими товариствами укладав договір на транспортно-експедиційні послуги та кошти за ці послуги відносилися до складу податкового кредиту сум по операціях транспортного експедирування».

Також позивач зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які мають містити обов'язкові реквізити. Акти виконаних робіт, банківські виписки, рахунок-фактура є первинними документами, які підтверджують виконання господарської операції між вищевказаними товариствами, та копії товарно-транспортних накладних, які надано до суду. Більш того, за виконання робіт сплачено кошти.

У період з квітня, липня 2014 року до діяльності з перевезення вантажу інші суб'єкти господарювання не залучалися.

Крім того, позивач вказав на те, що, виходячи з вимог Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Правил оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, у період квітня, липня 2014 року перевезення вантажів здійснювало ТОВ «О.С.А. Транс», як власним транспортом, так і транспортом, залученим у ТОВ «ТРЕЙД-МАРКЕТ БМ» та ТОВ «МАРЕНГОНІ». Перевезення вантажу оформлювалось товарно-транспортною накладною (надалі ТНТ). Вантажовласник (продавець) заповнював ТТН, у ній він зазначав перевізником ТОВ «О.С.А. Транс», у цій накладній вказувався номер автомобіля та прізвище водія, який одночасно був експедитором, також вказувався отримувач вантажу (покупець), якими були: ТОВ «Бізнес Логіка», ТОВ «Втадимакс ТРАНС», ТОВ «Прем'єра Ойл», IIIІ ВКФ «Лорд», ТОВ «Укрексім», ТОВ «Кворум-Нафта», ТОВ «Уарда», ТОВ «Нафт-Ойл». Вважається, що експедитор виконав свої зобов'язання по перевезенню вантажу належними чином з моменту передання вантажоотримувачу (позивачу) і отримання свого примірника товарно-транспортної накладної без зауважень вантажоотримувача. До суду Вантажоотримувачі надали листи, в яких вказано про виконання Позивачем зобов'язань з перевезення вантажу.

З огляду на викладене, позивач зазначив, що перевізник - ТОВ «О.С.А.-Транс» і експедитори - водії ТОВ «О.С.А.», ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні», - свої зобов'язання виконали повністю.

Що стосується надання пояснень про розбіжності у товарно-транспортних накладних, наданих товариством податковому органу при проведені позапланової перевірки та надані до суду по справі №814/292/15 та по справі №814/1719/15, позивач зазначив, що такі розбіжності фактично відсутні, оскільки вантажовідправник ТТН оформляв у трьох екземплярах, то ТТН, які надані до податкової є фактично їх копією, оформленою позивачем та надані ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні».

Колегія суддів, дослідивши вказані пояснення позивача, вважає, що вони жодним чином не спростовують висновок податкового органу про фактичне не виконання господарських операцій з ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» по транспортно-експедиторському обслуговуванню та, відповідно, про неправомірне формування позивачем податкового кредиту у квітні, липні 2014 року по операціям з цими контрагентами.

Слід зазначити, що при проведенні перевірки на вимогу податкового органу надати первинні документи, на підставі яких було сформовано податковий кредит у квітні та липні 2014 року, позивачем самостійно було надано перевіряючим договори з ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» на транспортно-експедиційне обслуговування, а також первинну документацію (яка була подана і до суду), в якій зазначається про надання зазначеними контрагентами саме транспортно-експедиційних послуг.

Колегія суддів звертає увагу на те, що пояснення позивача по здійснюваним ним операціям з ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» різняться з обставинами, викладеними позивачем у позовній заяві. Так, спочатку, позивач вказував на те, що йому транспортно-експедиторські послуги з боку ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» не надавались, оскільки транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажів для інших контрагентів здійснювались самостійно ТОВ «О.С.А.-Транс», однак, в подальшому, при наданні пояснень на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 року, позивач вже зазначив, що залучення транспорту від ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» здійснювалось разом із водіями цих підприємств, які і були експедиторами, поряд із водіями ТОВ «О.С.А.-Транс», що свідчить про виконання як позивачем, так і експедиторами - водіями ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» своїх зобов'язань з перевезення вантажу.

При цьому, з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач наполягав на тому, що послуги з перевезення вантажів, з транспортно-експедиторського обслуговування, здійснювались самим товариством, тобто ТОВ «О.С.А.- Транс», на підтвердження чого і надав товарно-транспортні накладні, в яких автопідприємством, яке здійснювало перевезення вантажу, зазначено саме ТОВ «О.С.А.-Транс».

Все вищевикладене, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, підтверджує, що ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні» не надавали позивачу транспортно-експедиторські послуги, тобто господарські операції, за наслідком яких позивачем було сформовано податковий кредит, та у підтвердження фактичності яких позивачем були надані первинні документи, не мають ознак реальності та не відбувались фактично.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що дійсно, між товарно-транспортними накладними, які були надані товариством до суду першої інстанції в ході розгляду даної адміністративної справи та товарно-транспортними накладними, які подавались позивачем до суду по справі №814/292/15 при зверненні вперше з позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000682208 від 20.01.2015 року (та які, як стверджує відповідач, досліджувались податковим органом при проведені позапланової перевірки) існують суттєві розбіжності, зокрема, щодо відомостей про автопідприємство, яке здійснювало перевезення товару.

Так, у товарно-транспортних накладних, наданих позивачем у даній справі в якості автопідприємства, яке здійснювало перевезення товарів вказано ТОВ «О.С.А.-Транс», тоді як у товарно-транспортних накладних, наданих відповідачем, та які досліджувались в ході проведення перевірки позивача, в якості автопідприємств вказано ТОВ «Маренгоні» та ТОВ «Трейд-Маркет БМ».

При цьому, податковий орган посилався на те, що номенклатура вантажу, пункти навантаження та розвантаження, державні номери транспортних засобів, водії та дати складання у товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки та товарно-транспортних накладних, наданих до матеріалів даної адміністративної справи є однаковими.

Позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції не було надано пояснень з цього приводу, та зазначено про те, що розбіжності у товарно-транспортних накладних відсутні, що не відповідає дійсності.

Слід зазначити, що з наданих обох видів товарно-транспортних накладних вбачається, що вони оформлені на постачання нафтопродуктів.

В свою чергу, єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерством економіки України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496.

Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 зазначеної Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та ГОСТ 27352-87 «Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования».

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.6 вказаних Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

З даних положень чинного законодавства слідує, що товарно-транспортна накладна складається у чотирьох екземплярах, які повинні бути ідентичними, та не можуть відрізнятись один від одного. При цьому, оформлення товарно-транспортної накладної здійснюється Замовником (вантажовідправником).

В даному випадку, товарно-транспортні накладні не є ідентичними, мають відмінності в найменуванні автопідприємства, яке здійснювало перевезення товарів, та не підтверджують факту надання ТОВ «Маренгоні» та ТОВ «Трейд-Маркет БМ» послуг з транспортно-експедиторського обслуговування позивачеві.

Також, іншими, наданими позивачем первинними документами не підтверджується здійснення позивачем господарських операцій по транспортно-експедиторському обслуговуванню з ТОВ «Маренгоні» та ТОВ «Трейд-Маркет БМ», за наслідком яких позивач сформував податковий кредит.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом підтверджено викладені в акті перевірки висновки щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту по операціям з контрагентами ТОВ «Маренгоні» та ТОВ «Трейд-Маркет БМ», та, відповідно правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № 0000682208, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 103000,5 гривень., а тому воно скасуванню не підлягає.

В свою чергу, судом першої інстанції не було приділено належної уваги твердженням податкового органу з цього приводу, не перевірено вказаних доводів, що призвело до неповного з'ясування обставин справи.

За таких обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ «О.С.А.-Транс» слід відмовити.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «О.С.А.-Транс» відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв