Ухвала

від 22.10.2015 по справі 815/3362/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3362/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м.Одеси до Товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

10.06.2015 року Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТДВ «Чорноморгідробуд», в якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсії, призначених за віком на пільгових умовах за травень-липень 2015 року в сумі 23034,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно отриманих повідомлень про суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 і №2, виплачених пенсіонерам, які працювали на підприємстві відповідача, останнє повинно відшкодувати заборгованість. Однак до теперішнього часу заборгованість ВП «Чорноморбуд» перед УПФ України в Приморському районі м. Одеси не погашена, це і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 року адміністративний позов Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси задоволено. Стягнуто з ТДВ «Чорноморгідробуд» заборгованість перед Управлінням ПФУ в Приморському районі м. Одеси в сумі 23034 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №1 та за Списком №2.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ТДВ «Чорноморгідробуд» 21.09.2015 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТДВ «Чорноморгідробуд» витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 7593,04 грн.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відокремлений підрозділ «Будівельне управління «Чорноморбуд» ТДВ «Чорноморгідробуд» в м.Одесі є структурним підрозділом без права юридичної особи відповідно до Положення «Про ВП «Чорноморбуд»» (затв. на засіданні Дирекції ТДВ «Чорноморгідробуд» протоколом №2 від 14.09.2011 року, зареєстрований в Управлінні ПФУ в Приморському районі м. Одеси під реєстраційним №20803 ) і знаходиться на обліку як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Юридична особа - ТДВ «Чорноморгідробуд» зареєстроване в Управлінні ПФУ в Приморському районі м. Одеси під реєстраційним №Ж0137 і знаходиться на обліку як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На підприємстві виконуються роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України від 16.01.2003 року за №36.

Заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникла відповідно до направлених на адресу відповідача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, відповідно до розрахунків наявних у матеріалах справи станом на 28.07.2015 року, відповідач повинен перерахувати за період з травень - липень 2015 року включно, фактичні витрати в загальній сумі 23034,13 грн. (т.б. Список №1 - 2055,42 грн.; Список №2 - 20 978,71грн. ).

Зазначена заборгованість відображається у картках особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та Списком №2.

Право на пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 згідно з п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підтверджуються довідками №290/11, виданої в листопаді 2011 року, №10-06 від 18.10.2010 року, №360/10 виданої у 2012 році, №10-23 від 04.04.2011 року, №10-5 від 24.01.2011 року, №86-К від 07.11.2012 року, №87-К від 07.11.2012 року, №10-48 від 14.11.2012 року, №10-25 від 27.06.2012 року, №1078/3 від 17.07.2012 року, №344/07 від 10.07.2012 року, про те, що зазначені пенсіонери певні періоди працювали за професією, посадою, що передбачена Списком №1 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідач в добровільному порядку вказану вище заборгованість не сплатив, позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також з того, що відповідачем не доведена правомірність несплати ним спірної заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у зазначений в позові період.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регламентуються положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР, а також відповідною «Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затв. постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1 ).

Так, по справі встановлено, що пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 пенсія призначена відповідно до п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .

На підтвердження зазначених підстав суду 1-ї інстанції було надано постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 24.02.2012 року, якою зобов'язано УПФ призначити ОСОБА_5 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. "б"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" . Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду.

На підтвердження права на отримання пільгової пенсії ОСОБА_9 суду 1-ї інстанції надано постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 26.06.2013 року, якою зобов'язано призначити зазначеному пенсіонеру пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" . Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року.

На підтвердження права на пільгову пенсію ОСОБА_7 суду 1-ї інстанції надано постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.01.2013 року, якою зобов'язання призначити зазначеному пенсіонеру пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. "б"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" . Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 року.

Так, за змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б» - «з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом 4 п.1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п.1,2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, абзацом 3 п.1 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Стосовно ж законності нарахування Управлінням ПФУ підприємству відповідача сум, пов'язаних з відшкодуванням витрат з виплати та доставки пенсії, призначеної на підставі п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то судова колегія зазначає, що обов'язок відшкодовувати їх ґрунтується на абзаці 4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до УПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин ) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, враховуючи вищезазначене, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п.п. «а», «б» - «з» ч.1 ст.13 Закону України «Про Пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями, де працювали ці особи.

При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених УПФУ після 01 січня 2004 року не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Одночасно, слід звернути увагу й на те, що аналогічна правова позиція з цього питання була висловлена і Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25.09.2012 року (у справах №21-251а12 і №21-293а12 ) та від 17.12.2013 року (у справі №21-453а13 ).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси є обґрунтованими та заснованими на законі, а тому, відповідно, дйсно підлягають задоволенню у повному обсязі.

До того ж, слід зазначити й про те, що згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко