Постанова

від 04.11.2015 по справі 826/1716/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2015 р. м.Київ К/800/17821/15

К/800/19146/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз Л.Л.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю представника відповідача - Чорної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної фінансової інспекції України та Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної фінансової інспекції України про визнання нечинною вимоги від 12 грудня 2012 року №05-14/985 в частині, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України, в якому, з урахуванням скороченого тексту позовних вимог від 22 березня 2013 року №45-536, просило визнати нечинною вимогу від 12 грудня 2012 року №05-14/985 в частині, що стосується відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення процесуальних строків направлення вимоги ДПНАЕК «Енергоатом», про неправомірність вказаної вимоги у оскаржуваній частині та безпідставність висновків відповідача щодо наявності порушень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, позов задоволено частково; визнано протиправною вимогу Державної фінансової інспекції України від 12 березня 2012 року №05-14/985, що стосується відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом», а саме, завищення будівельно-ремонтних робіт в сумі 32533,73 грн.; визнано протиправною вимогу, що стосується відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом», а саме, по ТзОВ «Атоммонтажсервіс» на суму 4224,96 грн. з ПДВ.; визнано нечинною вимогу Державної фінансової інспекції України від 12 грудня 2012 року №05-14/985, що стосується відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом», а саме, по ПАТ УБ «Хмельницька АЕС» на суму 7307,62 грн. з ПДВ.; визнано протиправною вимогу Державної фінансової інспекції України від 12 грудня 2012 року №05-14/985 в частині, що стосується відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом», а саме, по ТОВ «Ременерго» на суму 16,37 тис. грн.; визнано протиправною вимогу, що стосується відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом», а саме, по ТОВ «Крот УБХАЕС» на суму 4631,16 грн. з ПДВ.; визнано протиправною вимогу в частині, що стосується відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом», а саме, по СМСЧ м.Нетішин на суму 145,34 тис грн.; визнано протиправною вимогу в частині, що стосується відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом», а саме, про притягнення до відповідальності винних осіб стягнення матеріальної шкоди; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі, прийняти нову постанову, якою в позовних вимогах відмовити у повному обсязі. У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність та законність оскаржуваної вимоги, яка винесена відповідно до норм чинного законодавства, та вказує, що обґрунтованість та правильність обчислення збитків перевіряється судом при вирішенні спору про їх стягнення, а не при розгляді справ за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» також звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в частині, що стосується Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Державної фінансової інспекції України підлягає задоволенню, а касаційна скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 27 серпня 2012 року по 12 листопада 2012 року Державною фінансовою інспекцією в Хмельницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в частині діяльності Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» за період з 01 липня 2010 року по 01 липня 2012 року. За результатами проведеної ревізії складено довідку ревізії фінансово-господарської діяльності від 12 листопада 2012 року та акт ревізії від 19 листопада 2012 року №05-21/71.

На підставі акту ревізії від 19 листопада 2012 року №05-21/71 відповідачем листом від 12 грудня 2012 року за №05-14/985 надіслано позивачу вимогу «Про усунення порушень», згідно якої від позивача вимагається вжити заходи щодо усунення виявлених порушень та недопущення їх у подальшому, притягнути до відповідальності винних у їх допущенні осіб. Про виконання вимог інформацію надіслати до 31 січня 2013 року.

Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» оскаржується вимога в частині, що стосується відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом», а саме:

п.2 вимоги (стор.4) - ревізією питання капітальних інвестицій встановлено порушень, що призвело до збитків унаслідок завищення вартості будівельно-ремонтних робіт на Відокремлених підрозділах ДП «НАЕК «Енергоатом», які зайво сплачені підрядником, у тому числі ВП ХАЕС - 335,95 тис.грн. Так ревізією ПВ ХАЕС (стор.7-8 вимоги) встановлено завищення вартості робіт на 277 тис.грн., в тому числі:

- КВП МУ №13 «Електропівденьзахідмонтаж» - 9,85 тис.грн., в порушення п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-2000 в частині не підтвердження витрат на експлуатацію автогідропідіймача;

- ТзОВ «Автоммонтажсервіс» - 5,48 тис.грн., в порушення п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-2000 в частині розбіжності між вартістю робіт, що були включені ТзОВ «Автоммонтажсервіс» до актів виконаних робіт, та фактично понесеними витратами при залученні до роботи підрядної організації ПАТ «УБ ХАЕС» та субпідрядної організації ТОВ «БМУ-4 УБ ХАЕС»;

- ПАТ «УБ «Хмельницька АЕС» - 9,50 тис.грн., в порушення п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-2000 в частині непідтвердження витрат субпідрядної організації ТОВ «Крот» УБ ХАЕС» на придбння матеріалів, які були включені до актів виконаних робіт;

- ТОВ «БМУ №4 УБ ХАЕС» - 11,81 тис.грн., в порушення п.3.2.7.3, 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-2000 в частині завищення витрат на рахунок подвійного нарахування прибутку та адміністративних витрат;

- ТОВ «Крот УБ ХАЕС» - 11,61 тис.грн., в порушення п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-2000 в частині включення до актів виконаних робіт матеріалів, наявність яких не підтверджено даними бухгалтерського обліку;

- ТОВ «БМУ №7 УБ ХАЕС» - 2,43 тис.грн., в порушення п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-2000 в частині завищення вартсоті матеріалів;

- ПрАТ «Агробудмеханізація» - 193,75 тис.грн., в тому числі: 43,3 тис.грн., в порушення вимог п.3.2.12.1, п.4.3 ДБН Д.1.1-2000 в частині невірного визначення розміру показника кошторисного прибутку та показника для визначення розміру адміністративних витрат; 2,84 тис.грн., в порушення вимог п.3.3.9 ДБН Д.1.1-2000 в частині завищення обсягів фактично виконаних робіт з нанесення ґрунтувального складу мастики; 119,38 тис.грн., в порушення вимог п.3.3.9 ДБН Д.1.1-2000 в частині невідповідності між фактично виконаними обсягами та обсягами, вказаними в актах виконаних робіт форми КБ-2в; 28,23 тис.грн. (20,93 тис.грн. відшкодовано під час ревізії), в порушення вимог п.3.3.9 ДБН Д.1.1-2000 в частині включення до акта виконаних робіт обсягів робіт з монтажу огорожі, які фактично не виконувались;

п.3 вимоги - ревізією встановлено, що в порушення п.4.1, 3.1, 3.1 договорів від 14 січня 2010 року №5560, від 11 січня 2011 року №6487/30-13-8-11-1753, від 07 грудня 2011 року №7516/30-13-8-11-1983, ст.193 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІV В/ч 3043 до актів виконаних робіт включенні недостовірні відомості щодо спискової чисельності військовослужбовців, що призвело до завищення вартості В/ч 3043 для ВП ХАЕС послуг на загальну суму 467,66 тис.грн., які оплачені ВП ХАЕС в повному обсязі. Внаслідок оплати завищеної вартості наданих в/ч 3043 послуг ВП ХАЕС завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 467,66 тис.грн. Крім цього, внаслідок понесення фактичних витрат в меншому розмірі, ніж передбачено кошторисом, В/ч 3043 неналежно виконано зобов'язання по договору, що призвело до прийняття до оплати ВП ХАЕС від В/ч 3043 актів виконаних робіт, вартість яких завищена на суму 1566,96 грн. тис.грн. ВП ХАЕС зайво перераховано коштів для В/ч 3043 на вказану суму, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди (збитків) ВП ХАЕС на суму 1566,96 тис.грн. Також, в порушення ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІV ВП ХАЕС проводилась оплата витрат УМНС України в Хмельницькій області 1-го ЗГДПО 2-го розряду в розмірі 152,11 тис.грн. у ІІ півріччі 2010 року; 504,31 тис.грн. у 2011 році, 1390,59 тис.грн. у І півріччі 2012 року, які фактично останнім не неслись. Однак, незважаючи на вказане вище, 1 ЗДПО 2-го розраду проводилось нарахування плати за пожежну охорону об'єктів ВП ХАЕС по ціні кошторисного розрахунку, а ВП ХАЕС здійснювалась їх оплата. Враховуючи викладене, УМНС в Хмельницькій області (1-м ЗДПО 2-го розраду) завдано матеріальної шкоди (збитків) ВП ХАЕС на суму 1935,35 тис.грн. та зайво нараховано до оплати коштів внаслідок завищення вартості наданих послуг на 111,66 тис.грн. Проведеною ревізією встановлено, що за період з 01 липня 2010 року по 01 липня 2012 року ДЗ СМСЧ №4 завищено вартість надання платних медичних послуг на загальну суму 145,34 тис.грн., які в повній мірі оплачені ВП ХАЕС. Вказане порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) ВП ХАЕС на загальну суму 145,34 тис.грн. Також встановлено, що ВП РАЕС проведено зайвих виплат внаслідок завищення обсягу та вартості наданих послуг на загальну суму 338,16 тис.грн., чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) ВП РАЕС на зазначену суму, зокрема: ДЗ «СМСЧ №3» - 287,21 тис.грн.; УДСО при УМВС у Рівненській області - 31,86 тис.грн. У зв'язку з чим вимагається у порядку, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України, стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, матеріальну шкоду (збитки) в сумі 4434,38 тис.грн. (винні особи вказані в акті ревізії від 19 листопада 2012 року №05-21/71);

п.4 вимоги - ревізією встановлено, що ВП «Хмельницька АЕС» не здійснювався належний контроль за виконанням фізичними особами - студентами умов укладених договорів щодо повернення ними коштів за навчання, які студентами не повертаються та витрати на які понесені ДП «НАЕК «Енергоатом», що стало наслідком покриття витрат студентів на їх підготовку та призвело до недоотримання ВП ХАЕС доходів в загальній сумі 336,17 тис.грн., чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) останньому на зазначену суму. У зв'язку з чим вимагається у порядку, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України, стягнути з осіб, винних у нездійсненні належного контролю виконанням фізичними особами - студентами умов договорів про надання освітніх послуг, матеріальну шкоду (збитки) в сумі 336,17 тис. (особи, які допустили вказані порушення, зазначені в акті ревізії від 19 листопада 2012 року №05-21/71);

п.6 вимоги - проведеною ревізією встановлено недоотримання відокремленими структурними підрозділами Компанії доходів за надане в оренду майно, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Компанії, зокрема ВП ХАЕС - 148,05 тис.грн. У звязку з чим вимагається у порядку, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України, стягнути з осіб, винних у наданні безоплатно в оренду майна, матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму (винні особи вказані в акті ревізії від 19 листопада 2012 року №05-21/71);

п.13 вимоги - ревізією встановлено, що ВП ХАЕС в порушення п.5, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року №237 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 жовтня 1999 року за №725/4018, ч.1 ст.3, ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV станом на 30 червня 2012 року по бухгалтерському обліку по розрахунках з ВК Нетішинської МР згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 листопада 2011 року, що набрало законної сили, не відображено дебіторську заборгованість за розстрочення виплати різниці між затвердженим розміром тарифів та економічно-обґрунтованими тарифами на виробництво житлово-комунальних послуг на суму 6792,85 тис.грн., що призвело до заниження активів на вказану суму. У зв'язку з чим вимагається відобразити в бухгалтерському обліку ВП «Хмельницька АЕС» дебіторську заборгованість Нетішинської міської ради, підтверджену судовим рішенням, в сумі 6792,85 тис.грн.

притягнення до відповідальності винних осіб стягнення матеріальної шкоди (абз.9 стор.8 вимоги).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправної вимоги Державної фінансової інспекції України від 12 березня 2012 року №05-14/985 в частині, що стосується відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом», а саме порушення процесуальних строків направлення вимоги позивачу у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Як передбачено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно п.п.4 п.4 Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У п.6 Положення Держфінінспекція України встановлено, що для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.п.7, 10, 13 ст.10 Закону України №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, у органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки та їхній розмір (п.п.2, 3, 4 та 6 вимоги).

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.

Вищевказані висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-461а14, від 25 листопада 2014 року у справі №21-442а14, від 20 січня 2015 року у справах №№ 21-601а14, 21-603а14, від 27 січня 2015 року у справі №21-436а14.

Що стосується оскаржуваної вимоги в частині п.13 вимоги відносно зобов'язання позивача відобразити в бухгалтерському обліку ВП «Хмельницька АЕС» дебіторської заборгованості Нетішинської міської ради, підтверджену рішенням господарського суду Хмельницької області від 14 листопада 2011 року, в сумі 6792,85 тис.грн., то, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо невідображення позивачем, за наявності правових підстав, за даними бухгалтерського обліку станом на 30 червня 2012 року дебіторську заборгованість ВК Нетішинської МР у сумі 6818587,23 грн. по рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи», позов в частині оскарження п.13 вимоги є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень в частині задоволення позовних вимог порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України задовольнити.

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року скасувати в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове рішення; яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в цій частині відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді