Рішення

від 28.12.2010 по справі 2-4098/2010

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-4098/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.,

при секретарі - Кузьменко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за невиконаний ремонт транспортного засобу та повернення транспортного засобу у зв'язку з невиконанням умов усного договору про надання послуг з проведення відновлювального ремонту,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою посилаючись на те, що він, 24.09.2009 року потрапив в ДТП о 02.00 ночі на перехресті вул. Горького та вул. Демитрова на своєму власному автомобілі «Chevrole Laccetti», державний номер НОМЕР_1, в результаті чого, його автомобіль зазнав значних ушкоджень. 25.09.2009 року він звернувся до СК «Україна» із заявою про відшкодування завданих йому збитків ОСОБА_3. 30.10.2009 року СК «Україна» виплатила йому кошти в розмірі 24 990,90 грн. Його друзі порадили йому звернутись з приводу проведення ремонту автомобіля до відповідача - ОСОБА_2, до кого він зателефонував 24.09.2009 року з проханням надати йому послугу з проведення відновлювального ремонту автомобіля. Після чого, в той же день відповідач приїхав до нього на стоянку, де зберігалось його (позивача) автомобіль за адресою: м. Київ, вул. Деміївська. Там ОСОБА_2 оглянув його машину та назвав умови договору, відповідно до яких він зможе провести відновлювальний ремонт автомобіля. Таким чином, між ним (позивачем) та ОСОБА_2 був укладений усний договір підряду, відповідно до якого: ОСОБА_2 повинен був виконати відновлювальні роботи в термін два місяці, а він (позивач) мав сплатити суму 18 000 грн., в яку входило придбання автозапчастин необхідних для ремонту автомобіля. На сьогоднішній день ним (позивачем) було сплачено суму в розмірі 17 790 грн. різними частинами протягом всього часу перебування його автомобіля в гаражі відповідача, що знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, 8А, під № 140 та № 135. ОСОБА_2 перевіз автомобіль до свого гаража в той же день - 24.09.2009 року. Через місяць, в кінці жовтня 2009 року його (позивача) машина була розібрана для проведення відновлювального ремонту. Минуло 9 місяців з того часу, а його автомобіль так і стоїть в гаражах ОСОБА_2 в розібраному стані. Сам автомобіль знаходиться в гаражі № 140, а мотор та коробка передач - в гаражі під № 135. Він (позивач) намагався дізнатись весь цей час у ОСОБА_2 як відбуваються відновлювальні роботи, на що йому ОСОБА_2 відповів, що всі роботи виконані. Після чого він захотів зустрітись з ОСОБА_2 для того, щоб подивитись на стан свого транспортного засобу та забрати його назад, але ОСОБА_2 різко перестав відповідати на його дзвінки та почав уникати спілкування зі ним. Це змусило його звернутись із заявою до міліції в квітні 2010 року з метою врегулювання цієї ситуації, але міліція відмовила мені у відкритті кримінальної справи, оскільки мені на той час ОСОБА_2 в присутності працівників Голосіївського РВ міліції у м. Києві відкрили гараж, де зберігався його автомобіль та він зміг побачити те, що до ремонту там ніхто навіть не приступав. Крім того, ОСОБА_2 заперечував факт оплати йому його послуг, і цим самим мотивував те, що не може виконати роботи, оскільки, кошти, які були сплачені раніше ним (позивачем) ОСОБА_2 витратив на придбання автозапчастин - яких не було ним (позивачем) виявлено в гаражі, де зберігається автомобіль лише ті, які були придбані ним (позивачем) особисто, а саме - переднє лобове скло та каталізатор. Він (позивач) був обурений такою ситуацією та в червні 2010 року звернувся за захистом своїх прав до Прокуратури м. Києва, яка поновила розслідування по даній справі. Крім того, він звернувся із запитом до Головного управління захисту прав споживачів, але йому було відмовлено у наданні правової допомоги, так як його проблема не відноситься до відання даної державної установи, бо відповідач не є суб'єктом підприємницької діяльності. Коли він звернувся вдруге із скаргою до Прокуратури м. Києва з метою захисту своїх прав та встановлення справедливості, то 07.07.2010 року отримав відповідь, відповідно до якої матеріали даної справи направлені до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві для проведення додаткової перевірки. Крім матеріальної шкоди, відповідач завдав йому збитків немайнового характеру, пов'язаних із моральними переживаннями внаслідок систематичної брехні та переховувань його автомобіля. Моральну шкоду він оцінює в 17 990 грн. В судовому засіданні позивач та його представник підтримали обставини викладені в позовній заяві та позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі. Позивач додатково пояснив, що він приїздив до відповідача додому та бачив запаковані запчастини. Його автомобіль знаходиться у відповідача з 24.09.2009 року, хоча з відповідачем домовились про те, що останній здійснить ремонт автомобіля за два місяці. Представник позивача додатково пояснила, що доказом сплати позивачем відповідачу 17 990 грн. є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Крім того, відповідач визнав дану суму, коли приходив до суду. Моральна шкода полягає в тому, що позивач страждав від того, що його власність, автомобіль, вже більше року не відремонтований, він не має можливості ним користуватись. Просили повернути транспортний засіб в тому стані, в якому він передався позивачем.

В судове засідання відповідач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

В суді встановлено, що позивач 24.09.2009 року потрапив в ДТП, в результаті якого його автомобіль отримав значних ушкоджень. Відповідно до звіту № 162 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 28.09.2009 року, вартість матеріального збитку завданого «Chevrole Laccetti», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 54 561,69 грн. Згідно платіжного доручення № 1838 від 30.10.2009 року, ЗАТ «СК Україна» перерахувала кошти в рахунок страхового відшкодування в розмірі 25 239,90 грн. Відповідно до відомості переказів від 3010.2009 року СК «Україна» здійснила переказ позивачу ОСОБА_1 суму в розмірі 24 990 грн. Тобто, позивач отримав страхове відшкодування від страхової компанії в межах її ліміту, з урахуванням франшизи. З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.05.2010 року Голосіївського РУ ГУ МВС України встановлено, що до них звернувся позивач з заявою про те, що він віддав наглядно знайомому ОСОБА_2 грошові кошти на ремонт автомобіля, та домовився, що автомобіль буде відремонтовано за один місяць, але станом на 27.04.2010 року автомобіль не відремонтований, грошові кошти не повернуті. В ході додаткової перевірки було опитано ОСОБА_2, який пояснив, що він дійсно уклав усну домовленість з ОСОБА_1 на ремонт автомобіля ОСОБА_1, та отримував від нього кошти в розмірі 17 000 грн., але на ці гроші були куплені запчастини. Автомобіль не відремонтований, оскільки ОСОБА_1 дав гроші лише на запчастини, а за роботу не дав ні копійки, у зв'язку з чим і склалася така ситуація. З постанови про відмову в порушенні кримінальної справ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві від 16.09.2010 року встановлено, що в ході проведення перевірки здійснювався виїзд до гаражного кооперативу «Космос-66», де зі слів позивача знаходиться його автомобіль. Голова правління даного гаражного кооперативу ОСОБА_4 та його заступник ОСОБА_5 пояснили, що дійсно в гаражному боксі № 140 проводяться роботи по ремонту автомобіля «Шевролле», сірого кольору. В позасудовому порядку позивачем на адресу відповідача 17.08.2010 року направлялася письмова претензія щодо повернення автомобіля позивача, запчастин до нього, та коштів в сумі 17 990 грн., сплачених ним за ремонт автомобіля.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. По даній справі встановлено, що позивач 24.09.2009 року передав свій автомобіль, який був пошкоджений внаслідок ДТП, відповідачу для проведення ремонтних робіт. Сторони між собою домовились, що ремонт буде здійснено протягом місяця. За проведення ремонтних робіт, позивач передав відповідачу кошти. Як слідує з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.05.2010 року, позивач передав грошові кошти в розмірі 17 000 грн., що не заперечувалось відповідачем. Відповідачем не заперечувався і той факт, що він дійсно мав здійснити ремонтні роботи по автомобілю позивача, не заперечував і того, що автомобіль відремонтовано не було, машина знаходить у відповідача, в гаражному боксі. Враховуючи дані обставини, з відповідача має бути стягнуто на користь позивача кошти, які передавались на ремонт автомобіля, а саме в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу було завдано і моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, які зазнав позивач від того, що його автомобіль довгий час не відремонтований, він не має можливості ним користуватися, і на думку суду відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 грн. буде відповідним.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу автомобіль «Chevrole Laccetti», державний номер НОМЕР_1 у тому стані, і якому він перебуває на даний час, та запчастини до нього, суд приходить до висновку, що ця позовна вимога підлягає задоволенню частково з тих підстав, що суду не було надано будь-яких даних, щодо стану транспортного засобу на даний час та які запчастини до автомобіля необхідно повернути. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач має повернути позивачу його автомобіль «Chevrole Laccetti», державний номер НОМЕР_1, в тому стані, в якому він був переданий відповідачу для здійснення ремонту.

Відповідно до ст. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог. В даному випадку з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір в розмірі 170 грн. за вимоги майнового характеру та 8,50 грн. за вимоги немайнового характеру, та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн., а всього - 298,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 610, 629, 1167 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 88, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти передані на ремонт транспортного засобу у розмірі - 17 000 грн., моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. та судові витрати - 298,50 грн.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 транспортний засіб «Chevrole Laccetti», державний номер НОМЕР_1 у стані, в якому він був переданий для здійснення ремонту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: