Рішення
від 29.10.2015 по справі 910/23310/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2015Справа №910/23310/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/23310/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»

Оберемко Р.А.;

до товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ-ЮГ»;

про стягнення 180,03 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мушкало С.М., довіреність № 8-67/6 від 04.08.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ-ЮГ» (надалі - відповідач) про стягнення 180,03 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору банківського рахунку № 13522 від 15.05.2012р. у визначений строк не розрахувався за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 145,10грн., за прострочення оплати якої нарахована пеня - 34,93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2015р. порушено провадження у справі № 910/23310/15 та призначено її розгляд на 01.10.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015р. розгляд справи відкладений на 29.10.2015р., у зв'язку з неявкою повноваженого представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

У судовому засіданні 29.10.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.09.2015р. та ухвали від 01.10.2015р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 99008, м. Севастополь, вул. Піонерська, 3, оф. 20, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.08.2015р. та вказано в позові.

Відповідно до п.6 Інформаційного листа №01-06/1290/14 від 12.09.2014р. Вищого господарського суду України «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважається належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, та суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

Неможливість надсилання судової кореспонденції на адресу вказаного учасника судового процесу підтверджується листом №50-626 від 23.06.2014р. Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників судового процесу можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

У зв'язку з тим, що місцезнаходженням відповідача є місто Севастополь, судом було розміщено відповідну інформацію про дату, час і місце проведення судового засідання зі справи № 910/23310/15 на сторінці Господарського суду міста Києва (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, з наведеного вище вбачається, що судом було вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про час та місце слухання справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2012р. між публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (за договором - Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ-ЮГ» (за договором - клієнт) було укладено договір банківського рахунку № 13522, за умовами п.1.2 якого Банк відкриває клієнту поточний рахунок №2600830113522 у національній валюті України та в іноземній валюті відповідно до інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахункове-касове обслуговування.

Банк має право отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені тарифами Банку (підпункт 2.1.5 пункту 2.1 Договору).

Відповідно до підпункт 2.4.7 пункту 2.4 договору, клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані Банком послуги відповідно до тарифів, а також компенсувати витрати Банку у разі, якщо дії при виконанні доручення клієнта пов'язані з витратами, які не передбачені тарифами Банку;

Згідно пункту 3.2 договору, відповідно до статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» клієнт доручає Банку списувати з рахунка плату за надані Банком послуги в розмірі, визначеному в тарифах, а також неустойку та збитки, передбачені Договором або чинним законодавством України.

У разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленому пунктом 3.2 договору, клієнт розраховується з Банком за надані послуги готівкою або через здійснення переказу на користь Банку в строки, визначені у тарифах Банку (пункт 3.3 договору).

За умовами п.6.1 договору, договір укладений на невизначений строк і набирає чинності з дня його підписання сторонами. Дія Договору припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених законодавством, в тому числі у разі його розірвання за вимогою клієнта або Банку у випадках, передбачених Договором та/або чинним законодавством України.

Разом з тим, 29.02.2012р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору на банківське обслуговування по каналах зв'язку «Клієнт-Банк» (iFOBS), за умовами якої:

- клієнт доручає, а Банк бере на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» (iFOBS) за відкритим клієнту поточним рахунком (поточними рахунками), відкритими на підставі Договору (пункт 1.1 додаткової угоди);

- за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв'язку клієнт сплачує Банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах, встановлених тарифами Банку, на момент оплати (пункт 5.1 додаткової угоди).

Так, сторонами підписано та скріплено печатками юридичних осіб акт введення системи в експлуатацію від 29.08.2012р., відповідно до якого Банк, зокрема, здійснив підключення клієнта до програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» (iFOBS).

Судом встановлено, що Банком взяті на себе зобов'язання за договором щодо розрахунково-касового обслуговування відповідача за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» (iFOBS) за відкритим відповідачу поточним рахунком. було виконано в повному обсязі.

Проте відповідач комісійну винагороду та послуги з розрахунково-касового обслуговування на суму 145,10 грн. позивачу не оплатив, у зв'язку з чим останній просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в судовому порядку.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за комісійну винагороду та послуги з розрахунково-касового обслуговування становить 145,10 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою-третьою статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частини четвертої статті 1068 ЦК України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не надано доказів належного виконання умов договору зі сплати комісійної винагороди та послуг з розрахунково-касового обслуговування, у зв'язку з чим, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 145,10 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 34,93 грн. - пені, яка розрахована за період з 31.10.2014р. по 30.04.2015р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.5.9. договору, за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються Банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє зазначену вимогу в сумі 28,52 грн., згідно з уточненим розрахунком суду за період з 01.11.2014р. по 30.04.2015р., враховуючи, що 31.10.2014р. є останнім днем оплати за послуги, а період прострочення починається з 01.11.2014р.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) передбачено, що від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Постановою правління НБУ від 17.11.2014 №725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Європейський газовий банк».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 18.11.2014 №121 «Про початок процедури ліквідації АТ «Єврогазбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Європейський газовий банк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18.11.2014; призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича строком на 1 рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 включно.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.12.2014 №150 «Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» призначено з 19.12.2014 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Романа Анатолійовича.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) зазначено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні 1218,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 180,03 грн. заборгованості, а 2% від ціни позову становить 3,60 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1,5 розміру мінімальної заробітної плати у сумі 1827,00 грн. в доход державного бюджету.

При цьому, за приписами статті 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача в доход Державного бюджету України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ-ЮГ» (99008, м. Севастополь, вул. Піонерська, 3, оф. 20; код ЄДРПОУ 38166947) на користь публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, проспект Московський, 16; ідентифікаційний код 34693790) 145 грн. 10 коп. заборгованості та 28 грн. 52 коп. пені. Видати наказ.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ-ЮГ» (99008, м. Севастополь, вул. Піонерська, 3, оф. 20; код ЄДРПОУ 38166947) в доход державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1761 грн. 95 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 03.11.2015р.

Суддя А.І. Привалов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення29.10.2015
Оприлюднено17.11.2015
Номер документу53395608
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/23310/15

Рішення від 29.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

Ухвала від 01.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

Ухвала від 04.09.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні