Рішення

від 02.11.2015 по справі 910/25673/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015Справа №910/25673/15

за позовом Приватного підприємства «Дік-Техніка»

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

про стягнення 118 374,15 грн.,

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

до Приватного підприємства «Дік-Техніка»

про стягнення 19 955,00 грн.,

Суддя Спичак О.М.

представники сторін:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Дубок І.В. - директор;

відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Грибець В.А. - представник за довіреністю,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Дік-Техніка» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 118 374,15 грн., з яких: 99 775,00 грн. основного боргу та неустойки у розмірі 18 599,15 грн., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 14/6 від 30.10.2014 року.

Ухвалою суду від 01.10.2015 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.10.2015 року.

16.10.2015 року ПАТ «Центренерго» через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подало зустрічну позовну заяву до Приватного підприємства «Дік-Техніка» про стягнення 19 550,00 грн. пені за невчасну поставку товару згідно договору про закупівлю (поставку) товарів № 14/6 від 30.10.2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

У відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Згідно зі ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Розглянувши зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго», суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом.

Також відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) через канцелярію суду було подано заяву про відмову у стягненні пені, у зв'язку порушенням зобов'язань з оплати поставленого товару за договором про закупівлю (поставку) товарів № 14/6 від 30.10.2014 року, посилаючись на те, що 09.02.2004 року Господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Центренерго» та відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній на момент порушення справи) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження у справі.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 16.10.2015 року надав усні пояснення по справі відповідно до яких позовні вимоги ПП «Дік-Техніка» підтримав.

Представник ПАТ «Центренерго» у судовому засіданні 16.10.2015 року підтримав подані через канцелярію суду зустрічну позовну заяву та заяву про відмову у стягненні пені.

У судовому засіданні 16.10.2015 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.11.2015 року.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) 27.10.2015 року через канцелярію суду подав заперечення на зустрічну позовну заяву.

В судовому засіданні 02.11.2015 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав усні пояснення по справі відповідно до яких позовні вимоги ПП «Дік-Техніка» підтримав, просив позов задовольнити, проти зустрічного позову ПАТ «Центренерго» заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 02.11.2015 року надав усні пояснення по справі відповідно до яких проти позову ПП «Дік-Техніка» заперечував в частині стягнення пені, позовні вимоги ПАТ «Центренерго» підтримав, просив суд зустрічний позов задовольнити.

В судовому засіданні 02.11.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2014 року між Приватним підприємством «Дік-Техніка» (постачальник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (покупець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) було укладено договір №14/6 про закупівлю (поставку) товарів, за умовами якого: постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов Договору (п. 1.1); покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору (п. 1.2).

Відповідно до п. 1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору.

Згідно з п. 1.7 договору обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків покупця.

Ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним Договором (п. 2.1); ціни на продукцію зазначаються у додатку до Договору (п. 2.2);

Відповідно до п. 5.3 договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції і дата підписання акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання акту приймання-передачі продукції (в тому числі в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.

Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеному у додатку до Договору (п. 12.1).

Додатком 1 до договору сторони узгодили: загальну вартість продукції - 99 775,00 грн.; умови розрахунків: протягом 45 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі продукції; строк поставки: протягом 14 робочих днів з дати отримання замовлення; строк дії Договору до 31.10.2015 року.

На виконання умов договору №14/6 про закупівлю (поставку) товарів від 30.10.2014 року ПП «Дік-Техніка» поставило ПАТ «Центренерго» товар на суму 99 775,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №0014-11 від 24.11.2014 року.

Як зазначав представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), ПАТ «Центренерго» не здійснило оплату поставленого товару, в зв'язку з чим його заборгованість становить 99 775,00 грн.

Надіслані ПП «Дік-Техніка» лист вих. №7-03/15 від 16.03.2015 року, претензія вих. №26/02 від 26.02.2015 року, претензія вих. №14/05-01 від 14.05.2015 року з вимогами про сплату заборгованості залишені ПАТ «Центренерго» без задоволення.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) на виконання умов договору №14/6 про закупівлю (поставку) товарів від 30.10.2014 року поставив відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) товар на суму 99 775,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №0014-11 від 24.11.2014 року.

Проте, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) порушені грошові зобов'язання за договором №14/6 про закупівлю (поставку) товарів від 30.10.2014 року, зокрема, протягом 14 робочих днів з дня поставки, товари не оплачено, в зв'язку з чим заборгованість відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) за договором №14/6 про закупівлю (поставку) товарів від 30.10.2014 року становить 99 775,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом), не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 99 775,00 грн.

Крім того, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) за прострочення строків сплати за поставлений товар, нарахував та просить стягнути з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 18 599,15 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.7 договору у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальникові неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ від ціни неоплаченої продукції.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) заперечував проти стягнення пені та просив у цій частині у задоволенні первісного позову відмовити, посилаючись на дію мораторію.

Судом встановлено, що 09.02.2004 року Господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Центренерго" та відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній на момент порушення справи) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній на момент порушення справи) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкцї за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Розгляд справи про банкрутство ПАТ «Центренерго» триває та знаходиться на стадії попереднього судового засідання у процедурі розпорядження майном та складення реєстру вимог кредиторів.

Дія мораторію поширюється як на конкурсну заборгованість, що виникла до моменту порушення справи про банкрутство так і на поточну заборгованість, що виникла після порушення справи про банкрутство.

Відповідно до Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржником або визнання його банкрутом» (чинна редакція) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Отже, введений судом мораторій щодо ПАТ «Центренерго» діє на сьогоднішній день.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18.12.2009 року № 15 та постановах Верховного Суду України від 12.03.2013 року № 3-71 гс 12, від 01.10.2013 року № 3- 27гс13, від 18.12.2012 року № 3-67гс12, які за приписами статті 111 28 ГПК України є обов'язковими.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги ПП «Дік-Техніка» в частині стягнення з ПАТ «Центренерго» пені в розмірі 18 559,00 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, судом розглянуто зустрічну позовну заяву ПАТ «Центренерго», в якому останнє просило стягнути з ПП «Дік-Техніка» 19 775,00 грн. пені.

Як зазначав представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом), ПП «Дік-Техніка» 31.07.2014 року отримало від ПАТ «Центренерго» замовлення №08-5720 на отримання товару на загальну суму 99 775,00 грн.

Проте, ПП «Дік-Техніка» здійснило поставку замовленого товару з порушенням строків поставки такого, що, на думку представника ПАТ «Центренерго», є підставою для нарахування та стягнення пені в розмірі 19 775,00 грн. за період з 15.11.2014 року по 24.11.2015 року.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язання щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості, і крім цього, постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов'язань за договором.

Додатком 1 до договору сторони погодили строк поставки протягом 14 робочих днів з дати отримання замовлення.

Судом встановлено, що ПП «Дік-Техніка» прострочило зобов'язання за договором №14/6 про закупівлю (поставку) товарів від 30.10.2014 року щодо своєчасної (протягом 14 робочих днів з дня отримання замовлення) поставки товару, а саме, здійснило поставку товару, за отриманим 31.10.2015 року від ПАТ «Центренерго» замовленням - 24.11.2014 року.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення ПП «Дік-Техніка» та порядку поставки товару, погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом ПАТ «Центренерго» про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме, в сумі 3 991,00 грн. за період прострочення 21.11.2014 року та 24.11.2014 року (два робочих дні).

ПАТ «Центренерго» подано заяву про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців зі сплатою суми заборгованості рівними частинами, яка обґрунтована тим, що ПАТ «Центренерго» знаходиться у важкому фінансовому стані внаслідок зупинення роботи Зміївської ТЕС, Вуглегірської ТЕС (в зв'язку з бойовими діями в районі ТЕС), дефіциту паливо забезпечення, заборгованості за кредитами.

В підтвердження викладеного ПАТ «Центренерго» подало суду копію звіту про фінансові результати за перший квартал 2015 року та довідку про фінансовий стан.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У пункті 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З огляду на викладене Господарський суд міста Києва вважає за необхідне частково задовольнити заяву ПАТ «Центренерго» та розстрочити виконання даного рішення суду на 3 (три) місяці.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Приватного підприємства «Дік-Техніка» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18, код ЄДРПОУ 35692049) 99 775 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. - заборгованості, 1 496 (одну тисячу чотириста дев'яносто шість) грн. 62 коп. - судового збору.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» заборгованості на 3 місяці шляхом щомісячної сплати Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Приватного підприємства «Дік-Техніка» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18, код ЄДРПОУ 35692049) суми заборгованості, а саме таким чином:

до 02.12.2015 року - 33 258,34 грн.;

до 02.01.2016 року - 33 258,33 грн.;

до 02.02.2016 року - 33 258,33 грн.

5. Зустрічний позов задовольнити частково.

6. Стягнути з Приватного підприємства «Дік-Техніка» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18, код ЄДРПОУ 35692049) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, код ЄДРПОУ 22927045) 3 991 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 00 коп. - пені та 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. - судового збору.

7. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повний текст рішення підписаний

09.11.2015 року.