Рішення

від 05.11.2015 по справі 910/24504/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015Справа №910/24504/15

За позовом Національної телекомпанії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ДЖІ ЕС КОРПОРЕЙШН»

про стягнення 19 123, 58 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Євтушенко В.В.

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Національна телекомпанія України (далі -позивач) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ДЖІ ЕС КОРПОРЕЙШН» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 19 123, 58 грн., у тому числі: 13 500, 00 грн. - основний борг, 3 173, 42 грн. - пеня, 158, 67 грн. - 3 % річних та 2 291, 49 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами № 19-17/3 про розповсюдження інформації імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів від 01.04.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.10.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

15.10.2015 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову та накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ДЖІ ЕС КОРПОРЕЙШН», що перебуває за адресою: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, офіс 204-А та на грошові кошти, що обліковуються на розрахунковому рахунку 26005052622014 в банку ПАТ «КБ Приватбанк».

У судовому засіданні 15.10.2015 оголошувалась перерва до 05.11.2015 у порядку ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оскільки позивач не навів жодних обставин та належним чином не обґрунтував, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, відповідно суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 між Національною телекомпанією України (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІ ДЖІ ЕС КОРПОРЕЙШН» (далі - замовник) укладено договір № 19-17/3 про розповсюдження інформації імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів, умовами якого передбачено, що замовник замовляє, а виконавець надає замовнику послуги по розміщенню спонсорських матеріалів, наданих замовником у програмі, що транслюватиметься в ефірі телеканалу.

Замовник зобов'язується сплачувати вартість послуг згідно умов даного договору (п. 1.2. договору).

Телеканал - телевізійний канал - «Перший» (аналогове ефірне, супутникове та багатоканальне мовлення).

Спонсорські матеріали - матеріали, що містять інформацію про ім'я (назву) і/або комерційне (фірмове) найменування, знак для товарів і послуг) фізичної та юридичної особи яка матеріально, фінансово, організаційно та/або іншим способом підтримує будь-яку діяльність з метою популяризації виключно свого імені (назви) і/або об'єктів інтелектуальної власності.

Програма - програма організації мовлення, що розмішується в ефірі Телеканалу.

Відповідно до п. 2.1.2 договору, замовник зобов'язується, своєчасно здійснювати оплату послуг відповідно до умов розділу 4 договору.

Згідно п. 4.1. договору, кількість, черговість і строки розміщення спонсорських матеріалів узгоджується сторонами у відповідних додатках до даного договору, які є невід'ємними частинами даного договору.

Сторони домовились, що ціна послуг є договірною та узгоджується сторонами у відповідних додатках до даного договору.

Пунктом 8.4. договору встановлено, що у випадку невиконання замовником грошових зобов'язань за даним договором, останній зобов'язується сплачувати виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період, за який нараховується пеня) від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня нараховується за весь час існування такого зобов'язання до повного його виконання замовником.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє по 31 травня 2015, а в частині здійснення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 9.1. договору).

01.04.2015 між Національною телекомпанією України (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІ ДЖІ ЕС КОРПОРЕЙШН» (далі - замовник) укладено додаток № 1 до договору № 19-17/3 про розповсюдження інформації імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів від 01.04.2015, відповідно до якого сторони узгодили умови розміщення спонсорських матеріалів в ефірі телеканалу:

Програма: «Трансляція Богослужіння, Пасха» та анонси.

Торгова марка (найменування) спонсора: ТМ «Батік»

Період розміщення: 02.04.2015 - 12.04.2015

Види спонсорських матеріалів, хронометраж:

- спонсорська заставка - до 10 секунд;

- кількість - до 54 виходів;

Обсяг надання послуг - до 540 секунд.

Вартість послуг за даним додатком - 11 250, 00 грн., ПДВ (20 %) - 2 500, 00 грн., всього до сплати: 13 500, 00 грн.

Строк оплати за даним додатком № 1: Замовник сплачує вартість послуг, зазначеної в п. 1.6. даного додатку не пізніше 06.04.2015 (п. 3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані послуги згідно умов договору на загальну суму 13 500, 00 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 14.04.2015, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 13 500, 00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога від 11.06.2015 № 8-03-15/1041, в якій позивач просив впродовж 7 днів з дати отримання даної вимоги перерахувати суму боргу на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується списком рекомендованих листів та копією фіскального чеку № 1957 від 12.06.2015.

Відповідач на вище зазначену вимогу відповіді не надав, суму боргу не погасив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 13 500, 00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 173, 42 грн. - пені за період 07.04.2015 по 28.08.2015, 2 291, 49 грн. - інфляційних втрат та 158, 67 грн. - 3 % річних за період з 07.04.2015 по 28.08.2015.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 19-17/3 про розповсюдження інформації імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів від 01.04.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень по акту приймання-передачі наданих послуг від 14.04.2015.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 13 500, 00 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 19-17/3 про розповсюдження інформації імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів від 01.04.2015, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 13 500, 00 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 173, 42 грн. - пені за період 07.04.2015 по 28.08.2015, 2 291, 49 грн. - інфляційних втрат та 158, 67 грн. - 3 % річних за період з 07.04.2015 по 28.08.2015.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 19-17/3 про розповсюдження інформації імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів від 01.04.2015, з нього підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 2 291, 49 грн., 3 % річних у сумі 158, 67 грн. за період з 07.04.2015 по 28.08.20150 та пеня у розмірі 3 173, 42 грн. за період з 07.04.2015 по 28.08.2015.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Національної телекомпанії України задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ДЖІ ЕС КОРПОРЕЙШН» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 37-Б, ідентифікаційний код - 39048081) на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 42, ідентифікаційний код - 23152907) 13 500 (тринадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - заборгованості, 3 173 (три тисячі сто сімдесят три) грн. 42 коп. - пені, 2 291 (дві тисячі двісті дев'яносто одну) грн. 49 коп. - інфляційних втрат, 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 67 коп. - 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 11.11.2015.

Суддя Бондарчук В.В.