Рішення

від 22.10.2015 по справі 911/4337/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р. Справа № 911/4337/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник», м.Харків

до «Соснівського гранітного кар'єру» філії ТОВ «Енергетична група», с.Соснівка

про стягнення 38573,97 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник» (далі - позивач) до «Соснівського гранітного кар'єру» філії ТОВ «Енергетична група» (далі - відповідач) про стягнення 38573,97 грн.

Провадження у справі №911/4337/15 порушено відповідно до ухвали суду від 24.09.2015 року та призначено справу до розгляду на 08.10.2015 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 08.10.2015 року без поважних причин не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався до 22.10.2015 року.

В судовому засіданні 22.10.2015 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач в судове засідання 22.10.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник» (позивач) згідно рахунку-фактури № 1211039 від 12.11.2014 року відвантажило «Соснівський гранітний кар'єр» філія ТОВ «Енергетична група» (відповідач) за накладною № 0412083 від 04.12.2014 року продукцію на загальну суму 71769,86 грн. через представника ОСОБА_1 по довіреності № 155 від 25.11.2014 року.

18.11.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник» та «Соснівський гранітний кар'єр» філія ТОВ «Енергетична група» уклали Договір поставки № 6828 від 18.11.2014 року (далі - Договір).

Враховуючи, що Договір було укладено 18.11.2014 року, поставка відбувалась за накладною № 0412083 від 04.12.2014 року після укладення Договору і відповідна накладна містить посилання на поставку за Договором № 6828 від 18.11.2014 року, до врегулювання відносин щодо спірної поставки застосовуються умови відповідного Договору поставки.

Згідно з п.3.1. Договору відповідач повинен був оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів протягом 3 банківських днів з моменту передання товару, а саме не пізніше ніж 10.12.2014 року.

Однак, відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, розрахувавшись за отримані підшипники частково на суму 50 000 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано. Таким чином, заборгованість відповідача складає 21 769,86 грн., прострочення триває з 10.12.2014 року по 18.09.2015 року (283 дні).

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 21 769,86 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача 8967 грн. інфляційних, 5159,43 грн. пені, 2176,98 грн. штрафу та 500,70 грн. 3% річних.

В обґрунтування вимоги про стягнення пені позивач посилається на п.п. 8.5, 8.6 Договору. Пунктами 8.5, 8.6 Договору передбачено стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та стягнення штрафу в розмірі 10 % від простроченої суми.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня за 180 днів прострочення, що відповідає ч. 6 ст 232 Господарського кодексу України. Штраф нарахований в погодженому в Договорі розмірі, 3 % річних та інфляційні нараховані по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені, штрафу, річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з «Соснівського гранітного кар'єру» філії ТОВ «Енергетична група» (08054, Київська обл., Макарівський р-н, с. Соснівка, вул. Леніна, 35А, код 34809110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник» (61052, м.Харків, п-к Сімферопольський, 6, літ. «Ч-2», код 31151565) 21 769,86 грн. основного боргу, 8967 грн. інфляційних, 5159,43 грн. пені, 2176,98 грн. штрафу, 500,70 грн. 3% річних та 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик