Рішення

від 02.11.2015 по справі 910/13158/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015Справа №910/13158/15 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи"

до державного підприємства "Сервісно-видавничий центр"

Державної фіскальної служби України

про встановлення сервітуту

Представники сторін:

від позивача: Смосюк С.М. - представник за довіреністю № б/н від 15.12.2014 року;

від відповідача-1: Карманова О.М. - представник за довіреністю № 4 від 06.01.2015 року;

від відповідача-2: Лозова І.О. - представник за довіреністю № 99-99-10-17/16 від 21.04.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" до державного підприємства "Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна фіскальна служба України про встановлення сервітуту.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому на праві власності належить розташований за адресою м. Київ, Львівська площа, 8 та 8А Торговельний Центр «Будинок Одягу». ТЦ «Будинок Одягу» це окремий об'єкт нерухомого майна, який складається з чотирьох поверхів і підвального приміщення, та розташований на земельній ділянці за адресою м. Київ, Львівська площа, 8.

За даними державного земельного кадастру ця земельна ділянка має загальну площу 2052 га, кадастровий номер 8000000000:91:157:0002, адресу м. Київ, Львівська площа, 8, і знаходиться у постійному володінні та користуванні Державного підприємства «Управління по експлуатації майнового комплексу Державної податкової адміністрації України у м. Києві».

Також, разом з ТЦ «Будинок Одягу» на вказаній вище земельній ділянці за адресою м. Київ, Львівська площа, 8, розташований об'єкт нерухомості - частина майнового комплексу колишнього Республіканського, Будинку Торгівлі. Зазначені об'єкти нерухомого майна мають спільні (поділені в натурі) підвальні приміщення та інженерні мережі/системи/комунікації, які знаходяться і проходять по підвальним приміщенням.

26.03.2015 року позивач направив відповідачу письмову пропозицію укласти договір про встановлення сервітуту.

Проте, станом на на 28.04.2015 року акцепту, відмови від акцепту чи зустрічної оферти відповідач позивачеві не направив.

Оскільки, позивач не може задовольнити власні потреби у користуванні ТЦ «Будинок Одягу», які у інший спосіб задоволені бути не можуть, окрім як шляхом встановлення сервітуту, тому він звернувся в суд з вимогою встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, на якій розміщено належне позивачу майно, та щодо об'єктів нерухомого майна з інженерними системами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.05.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.06.2015 року.

15.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 15.06.2015 року представники відповідача підтримали подане клопотання про залучення третьої особи.

Представник позивача не заперечував проти даного клопотання.

Представник позивача не виконав вимоги ухвали суду від 20.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.06.2015 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну фіскальну службу України, розгляд справи відкладено на 06.07.2015 року.

03.07.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про залучення співвідповідача.

В судовому засіданні 06.07.2015 року представник позивача підтримав дане клопотання.

Представник третьої особи подав клопотання про залучення його у якості співвідповідача.

Представники відповідача підтримали подані клопотання.

Представники відповідача подали документи по справі.

Представники відповідача заявили усне клопотання про витребування доказів по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2015 року клопотання позивача та третьої особи про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Державну фіскальну службу України, розгляд справи відкладено на 28.07.2015 року.

28.07.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи, відповідач подав повідомлення про зміну найменування.

У судовому засіданні 28.07.2015 року представник позивача підтримав подане клопотання про відкладення розгляду справ для врегулювання спору мирним шляхом.

Представники відповідачів 1, 2 підтримали клопотання позивача.

Представник відповідача 1 підтримав подану заяву про зміну найменування, просив суд здійснити зміну його найменування.

Представники позивача та відповідача 2 підтримали заяву відповідача 1.

Суд задовольнив клопотання відповідача 1 про зміну його найменування, та здійснив зміну найменування з державного підприємства "Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України" на державне підприємство "Сервісно-видавничий центр".

В судовому засіданні оголошено перерву до 14.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.07.2015 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

14.09.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду м. Києва позивач подав заяву про зміну предмету позову.

В судових засіданнях 14.09.2015 року, 29.09.2015 року та 26.10.2015 року оголошувались перерви у зв'язку з клопотанням сторін про відкладення розгляду справи для узгодження мирової угоди.

В судовому засіданні 02.11.2015 року представники відповідачів 1, 2 подали заяву про розгляд справи колегіально.

Представник позивача заперечив проти даних клопотань.

Суд відмовив у задоволенні заяв про розгляд справи колегіально у зв'язку з необґрунтованістю.

Представник позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Тому, подана позивачем заява приймається до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача-1 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-2 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У статті 20 Господарського кодексу України зазначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

ТОВ «Українські інвестиційні системи» є власником нежилих приміщень в літ. А (загальною площею 8486,8 кв.м), в літ. Б"' (загальною площею 117,0 кв.м) нежилого приміщення №2 в літ. А (загальною площею 1020 кв.м), нежилого приміщення №1 - магазину в літ. Б'Б" (загальною площею 119,40 кв.м), що розташовані за адресами: м. Київ, Львівська площа, 8 та 8А, які в сукупності утворюють торговельний центр «Будинок Одягу», що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.09.2013р, інд. номери 9657928, 9671046, 9682730, 9642320.

ТЦ «Будинок Одягу» це окремий об'єкт нерухомого майна, який складається з чотирьох поверхів і підвального приміщення, та розташований на земельній ділянці за адресою м. Київ, Львівська площа, 8.

Вище зазначена земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія І-КВ №007386 від 30.07.2002 року виданого державному підприємству «Управління по експлуатації майнового комплексу Державної податкової адміністрації України у м. Києві», яке відповідно до Розпорядження ДПА від 03.09.2003 р №317-р змінило назву на Державне підприємство «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів України у м. Києві». Державне підприємство «Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України» є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів у м. Києві» відповідно до наказу ДПС України від 22.06.2012 № 541 «Про реорганізацію окремих підвідомчих державних підприємств» та наказу Міністерства доходів і зборів України «Про зміну назви та затвердження Статуту ДП «Сервісно-видавничий центр Міністерству доходів і зборів України» від 18.05.2013 №117.

На вище зазначеній земельній ділянці розташований майновий комплекс власниками його частин є: Державна фіскальна служба України, Державне підприємство «Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України», товариство з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи України» та фізична особа-підприємець - ОСОБА_4

Інженерні мережі розподілені та перебувають на балансі Державної фіскальної служби України та державного підприємства «Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України». А також, що частина інженерних мереж, системи пожежогасіння, димовиділення, вентиляція та евакуаційні шляхи майнового комплексу знаходяться на балансі Державної фіскальної служби України, які обслуговує державне підприємство «Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України».

Як зазначено позивачем, для нормального функціонування і обслуговування ТЦ «Будинок Одягу», йому необхідно мати доступ до власної будівлі, інженерних мереж. Єдиний під'їзний шлях до внутрішнього дворику та до підвальних приміщень ТЦ «Будинок Одягу» існує з боку вул. Смірнова-Ласточкіна (Вознесенського узвозу). З боку вул. Велика Житомирська (заїзд уздовж будинку № 40, між будинками № № 4, 4А, 6, 8 та будинком № 8Б по Львівській площі) існує єдиний під'їзний шлях до східної фасадної частини ТЦ «Будинок Одягу».

26.03.2015 року позивач направив відповідачу лист вих.№01-22 від 25.03.2015 року з проектом договору про встановлення сервітуту.

Проте, будь-якої відповіді відповідач не направив.

Відповідно до статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут ).

Частиною 1 статті 100 Земельного кодексу України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно з частинами 1 та 3 статті 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Суд відзначає, що сервітут - це право, яке встановлюється в інтересах однієї особи за рахунок власника майна або іншої особи, яка володіє ним на законних підставах. Підставою для встановлення сервітуту є наявність обставин, які свідчать про те, що особа, яка зацікавлена у встановленні сервітуту, не може задовольнити потреби за рахунок власного майна.

Відповідно до п. 2.32 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 року за змістом частини першої статті 98 ЗК України земельний сервітут (крім особистого ) може бути встановлений для власника або землекористувача сусідньої земельної ділянки. Відповідно вимоги особи, яка не є таким власником або користувачем, про встановлення сервітуту для проходу (проїзду) задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що позивач не може задовольнити власні потреби у користуванні ТЦ «Будинок Одягу» у інший спосіб, оскільки:

- доступ автомобільного транспорту до підвальних приміщень і до рампи позивача здійснюється виключно через в'їзд/виїзд з боку вул. Смірнова-Ласточкіна (Воскресенського узвозу) по території земельної ділянки відповідача та через частину підвальних приміщень відповідача, що підтверджується планом підвального поверху, таким чином розвантаження/навантаження автомобільного транспорту з рампи без проїзду по території відповідача здійснювати неможливо;

- доступ автомобільного транспорту до східної частини ТЦ «Будинок Одягу» здійснюється виключно з боку вул. Велика Житомирська (заїзд уздовж будинку № 40, між будинками № № 4, 4А, 6, 8 та будинком № 8Б по Львівській площі), що підтверджується викопіюванням з планом-схемою;

. - інженерні мережі/системи та комунікації ТЦ «Будинок Одягу» проходять через підвальні приміщення відповідача, крім того вузли комунікацій, приміщення з системами електро- і теплозабезпечення, вентиляційні канали - є єдиними і для ТЦ «Будинок Одягу» і для будівлі ДФС України, і також знаходяться у підвальних приміщеннях відповідача. Доступ до таких приміщень та інженерних систем (а також прокладання нових комунікацій) відповідача позивачем неможливий;

- будівля Республіканського Будинку Торгівлі побудована у 1981 році - більше ніж за 20 років до переходу права власності на ТЦ «Будинок Одягу», як окремого об'єкту нерухомого майна колишнього майнового комплексу, до позивача. Позивач не брав участь у проектуванні і не міг передбачити іншу можливість заїзду до підвальних приміщень та внутрішнього дворику колишнього майнового комплексу Республіканського Будинку Торгівлі.

Відповідно до ч.2 статті 403 ЦК України сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку .

Частиною 3 статті 403 ЦК України передбачено, що особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Оскільки, в вищезазначеній статті міститься положення "якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду", то суд приходить до висновку що наявна можливість безоплатного використання сервітутом. Крім того, чинним законодавством України не визначений порядок і розмір такої плати.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо встановлення сервітуту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Як зазначено позивачем, при зверненні до суду одне із платіжних доручень, які було додано до позовної заяви є неналежним та долучене помилково.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд повертає, за ухвалою суду, суму судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Встановити товариству з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8А, ідентифікаційний код 33695378) особистий сервітут щодо частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:157:0002 за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 (прибудинкової території, внутрішнього дворика, під'їзних та евакуаційних шляхів з боку вул. Смірнова-Ласточкіна (Вознесенького узвозу) та вул. Велика Житомирська у м. Києві (заїзд уздовж будинку № 40, між будинками № № 4, 4А, 6, 8 та будинком № 8Б по Львівській площі), території під нежилими приміщеннями), площею 2 453 кв.м, яка належить Державному підприємству «Сервісно-видавничий центр» (04080, м. Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок 6, ідентифікаційний код 25286486), в межах згідно кадастрового плану.

3. Встановити товариству з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8А, ідентифікаційний код 33695378) особистий сервітут щодо частини нежитлових приміщень площею 2 934 кв.м у підвальному поверсі в будівлі № 8 по Львівській площі м. Києва (під'їзних шляхів до рампи, приміщень теплопункту, розподільної підстанції і електрощитової, евакуаційних шляхів), включаючи розмішені в них інженерні мережі/системи і комунікації, належних Державній фіскальній службі України (04655, м. Київ-53, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код 39292197), і які під'єднані до відповідних мереж/систем та комунікацій товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи», в межах згідно плану підвального поверху.

4. Встановити, що товариство з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8А, ідентифікаційний код 33695378) з моменту набрання чинності рішенням суду набуває наступних прав щодо користування чужим майном:

-проходу та проїзду через об'єкти нерухомого майна (в т.ч. завезення/вивезення вантажів);

- здійснювати завантаження/розвантаження автомобільного транспорту з рампи, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи»;

- прокладати комунікації (в тому числі, але не виключно: ліній електропередач та зв'язку, трубопроводів, газопостачання, водопостачання, водовідведення, систем пожежогасіння, димовидалення, кондиціонування та вентиляції), користуватися ними та здійснювати їх обслуговування;

- користуватися існуючими на даний момент інженерними мережами (системами) та комунікаціями (в тому числі, але не виключно: електромережами, лініями зв'язку, системами тепло-, газо-, водопостачання, водовідведення, вентиляції) Державної фіскальної служби України, які під'єднані до інженерних мереж (системам) та комунікацій товариству з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи»;

- користуватися шлагбаумами, воротами, дверима, іншими засобами контролю та обмеженні доступу на об'єкті нерухомого майна, що на даний момент встановлені або в майбутньому можуть бути встановлені для обмеження доступу на об'єкти нерухомого майна сторонніх осіб;

- встановлювати і обслуговувати навігаційні позначення, огорожі, стовпчики, вогні, будь-які інші попереджувальні знаки та оголошення для забезпечення безпеки руху на об'єктах нерухомого майна;

- без будь-яких додаткових погоджень Державного підприємства «Сервісно- видавничий центр» та Державної фіскальної служби України здійснювати капітальний ремонту/реконструкцію належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» нерухомого майна;

- встановлювати будівельні риштування та складати будівельні матеріали - у разі ремонту/реконструкції об'єктів нерухомості Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи»;

- облаштовувати і обслуговувати в'їзд/виїзд до/з паркінгу товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи»;

- обмежувати рух осіб і транспорту шляхом встановлення огорожі (у відповідності до вимог ДБН, СНиП, ДСТУ) по периметру Торговельного Центру «Будинок Одягу» - у разі здійснення капітального ремонту/реконструкції належного товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» нерухомого майна;

- самостійно і без погодження з Державним підприємством «Сервісно-видавничий центр» та з Державною фіскальною службою України демонтувати/прибрати усі незаконно встановленні тимчасові конструкції/споруди в межах дії (розповсюдження) сервітуту, які обмежують можливості товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» у користуванні сервітутом.

5. Встановити, що Державне підприємство «Сервісно-видавничий центр» (04080, м. Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок 6, ідентифікаційний код 25286486) та Державна фіскальна служба України (04655, м. Київ-53, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код 39292197) зобов'язані:

- не вчиняти самому і не дозволяти вчиняти третім особам будь-яких дій, що перешкоджають використанню об'єктів нерухомого майна в межах встановленого сервітуту;

- не будувати, не розміщати, не зводити, не експлуатувати, не використовувати і не обслуговувати будь-які конструкції, колодязі, обладнання, склади матеріалів, які можуть перешкодити доступу товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» до об'єктів нерухомого майна та/або створити загрозу пошкодження його майна;

- не будувати, не встановлювати, не розміщати та не давати погодження на розміщення/встановлення будь-яких тимчасових споруд, малих архітектурних форм та інших конструкції, призначених або пов'язаних з веденням господарської діяльності (торгівлі), в межах дії (розповсюдження) сервітуту без письмового погодження з товариством з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи»;

- скасувати/припинити/розірвати усі погоджені раніше дозволи на розміщення тимчасових споруд та/або договори про користування нерухомим майном та/або частиною земельної ділянки Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» в межах дії (розповсюдження) сервітуту;

- демонтувати незаконно встановлені тимчасові конструкції та споруди в межах дії (розповсюдження) сервітуту;

- надавати товариству з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» безперешкодний доступ до всіх сегментів мереж, пов'язаних з використанням об'єктів нерухомого майна в межах встановленого сервітуту.

6. Встановити, що сервітут не підлягає відчуженню і не позбавляє Державне підприємство «Сервісно-видавничий центр» (04080, м. Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок 6, ідентифікаційний код 25286486) та Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ-53, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код 39292197) права володіння та користування об'єктами нерухомого майна.

7. Встановити, що сервітут є безоплатним та безстроковим.

8. Встановити, що-у разі переходу права власності на нерухоме майно, інженерні мережі/системи, комунікації, на-які розповсюджується сервітут, до іншої особи, або передачі такого нерухомого майна, інженерних мереж/систем, комунікацій із сфери управління Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» та/або Державної фіскальної служби України до сфери управління іншої особи, сервітут зберігає чинність та обов'язковість для нового власника (користувача) або для нової особи, до сфери управління якої буде передано це нерухоме майно, інженерні мережі/системи, комунікації.

9. Стягнути з Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» (04080, м. Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок 6, ідентифікаційний код 25286486) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8А, ідентифікаційний код 33695378) судовий збір в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

10. Стягнути з Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8А, ідентифікаційний код 33695378) судовий збір в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

11. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиційні системи» (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8А, ідентифікаційний код 33695378) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в сумі 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 60 коп. як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перерахований за платіжним дорученням № 15 від 21.05.2015 року , яке знаходиться в матеріалах справи № 910/13158/15.

12. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 12.11.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий