Рішення

від 11.11.2015 по справі 916/3697/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2015 р.Справа № 916/3697/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк";

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ-ОТ";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СІТІУС-С";

про звернення стягнення на предмет застави 122774436,83 грн.;

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача : за дов. ОСОБА_2;

Від відповідача : не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до нього до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ-ОТ" про звернення стягнення на предмет застави (акції іменні прості, емітент) згідно договору застави №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 07.06.2013р. укладеного між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ-ОТ", а саме: прості іменні акції Публічного акціонерного товариства „СП ім.. ПетровськогоВ» в кількості 5 157 409шт., номінальною вартістю 1,00грн. (Код ISIN UA1802031005) та прості іменні акції Публічного акціонерного товариства „ЗНВКІФ „АМРІТАВ» в кількості 2 000 000шт., номінальною вартістю 0,25грн. (Код ISIN UA4000063523) та сукупною заставною вартістю 30 090 354,00грн. з визначенням способу реалізації - продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах, з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі договору застави №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 07.06.2013р.в розмірі 30 090 354,00грн. в рахунок погашення заборгованості в розмірі 122774436,83грн. з яких: 71279700,00грн. - заборгованість по основному боргу, 2165340,58грн. - поточна заборгованість по відсотках, 31823944,97грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 12414385,01грн. - пеня за прострочену заборгованість по кредиту.

01.09.2015р. за вх.суду№2-4787/15 позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на кошти в національній валюті та/або іноземній валюті та інші цінності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ-ОТ", що знаходяться у нього на рахунках і вкладах та на зберіганні у банках або інших фінансових установах в межах суми заявлених позовних вимог про стягнення 122774436,83грн.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оцінюючи імовірність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову та наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, господарський суд враховує таке.

Відповідно до п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» від 26.12.2011 р. № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Судом в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення.

Постановою Правління Національного Банку України від 19.03.2015р. №187 „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015р. №64. розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3.

Позивач на уточнених позовних вимогах наполягає.

Відповідач та третя особа явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, витребувані документи не надали, у зв'язку з чим, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

10.06.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (позивач, Банк, ПАТ "Міський комерційний банк") та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СІТІУС-С" (Позичальник, ТОВ "СІТІУС-С") укладено кредитний договір №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії (далі кредитний договір) за яким Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію у сумі, яка не може перевищувати 17465000,00грн., строк кредитної лінії встановлений до 09.06.2014р. (п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.6. кредитного договору).

Відповідно до п.3.5. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту за фактичну кількість днів у періоді. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно (п.5.3. кредитного договору).

13.06.2013р. між сторонами було укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору за яким сторони змінили п.1.1. договору, а саме збільшили суму кредитного ліміту до 48000000,00грн. починаючи з 10.06.2013р.

17.06.2013р. сторони уклали договір №2 про внесення змін до кредитного договору за яким сторони змінили п.1.1. договору, а саме збільшили суму кредитного ліміту до 67475000,00грн. починаючи з 10.06.2013р.

27.06.2013р. між сторонами укладено договір №3 про внесення змін до кредитного договору за яким виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, можливих штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором, а також витрат на здійснення забезпеченої заставною вимоги забезпечується цінними паперами (акціями), що належать ТОВ "ЗЕТ-ОТ" заставною вартістю 35830354,50грн.

30.08.2013р. сторони уклали договір №4 про внесення змін до кредитного договору за яким встановили строк кредитної лінії з 10.06.2013р. до 01.09.2014р. та узгодили дату повернення кредиту - 01.09.2014р.

03.09.2013р. сторони уклали договір №5 про внесення змін до кредитного договору за яким сторони змінили п.1.1. договору, а саме збільшили суму кредитного ліміту до 71290000,00грн. починаючи з 10.06.2013р.

30.12.2013р. між сторонами укладено договір №6 про внесення змін до кредитного договору за яким виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, можливих штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором, а також витрат на здійснення забезпеченої заставною вимоги забезпечується цінними паперами (акціями), що належать ТОВ "ЗЕТ-ОТ" заставною вартістю 56155477,79грн.

03.01.2014р. між сторонами укладено договір №7 про внесення змін до кредитного договору за яким виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, можливих штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором, а також витрат на здійснення забезпеченої заставною вимоги забезпечується цінними паперами (акціями), що належать ТОВ "ЗЕТ-ОТ" заставною вартістю 30090354,50грн.

27.06.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (Заставодержатель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ-ОТ" (відповідач, Заставодатель) укладено договір застави цінних паперів „989/980-ЮО/ЗЦП-1 (далі договір застави) за яким застава забезпечує вимоги Заставодержателя за кредитним договором №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 10.06.2013р. щодо відшкодування штрафних санкцій, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за зобов'язаннями і звернення стягнення на предмет застави, витрат на утримання і збереження предмета застави, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов договору, а інші платежі в строки та на умовах, передбачених кредитним договором (п.1.1. договору застави).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому на праві власності наступні цінні папери: акції прості іменні ПАТ СП „ім.. ПетровськогоВ» у кількості 2935665шт., номінальною вартістю 1,00грн. та акції прості іменні ПАТ „ЗНВКІФ „АМРІТАВ» у кількості 2000000шт., номінальною вартістю 0,25грн. (п.2.1. договору застави).

Заставна вартість предмету застави становить 35830354,50грн. (п.2.3. договору застави).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та їх реалізацію у випадках, зокрема якщо у момент настання строку виконання Позичальником зобов'язань за договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки суми кредиту, та/або при сплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором (п.п.5.1., 5.1.1. договору застави).

Звернення стягнення на предмет застави може відбуватися відповідно до чинного законодавства зокрема звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду (п.п.5.2., 5.2.2. договору застави).

30.08.2013р. між сторонами було укладено договір №1 про внесення змін до договору застави за яким Позичальник зобов'язаний повернути Заставодержателю до 01.09.2014р. кошти у розмірі 67475000,00грн. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 33,6%.

03.09.2013р. сторони уклали договір №2 про внесення змін до договору застави за яким Позичальник зобов'язаний повернути Заставодержателю до 01.09.2014р. кошти у розмірі 71290000,00грн. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 33,6%.

30.12.2013р. сторони уклали договір №3 про внесення змін до договору застави за яким з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому на праві власності наступні цінні папери: акції прості іменні ПАТ СП „ім.. ПетровськогоВ» у кількості 5157409шт., номінальною вартістю 1,00грн., акції прості іменні ПАТ „ЗНВКІФ „АМРІТАВ» у кількості 2000000шт., номінальною вартістю 0,25грн. та акції прості іменні ПуАТ „ЕІА „ОМЕГАВ» у кількості 12353139шт., номінальною вартістю 0,25грн. та встановили заставну вартість предмета застави у розмірі 56155477,79грн.

03.01.2014р. між сторонами укладено договір №4 про внесення змін до договору застави за яким з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому на праві власності наступні цінні папери: акції прості іменні ПАТ СП „ім.. ПетровськогоВ» у кількості 5157409шт., номінальною вартістю 1,00грн., акції прості іменні ПАТ „ЗНВКІФ „АМРІТАВ» у кількості 2000000шт., номінальною вартістю 0,25грн. та встановили заставну вартість предмета застави у розмірі 30090354,50грн.

31.01.2014р. сторони уклали договір №5 про внесення змін до договору застави за яким з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому на праві власності наступні цінні папери: акції прості іменні ПАТ СП „ім.. ПетровськогоВ» у кількості 5157409шт., номінальною вартістю 1,00грн., акції прості іменні ПАТ „ЗНВКІФ „АМРІТАВ» у кількості 2000000шт., номінальною вартістю 0,25грн. та акції прості іменні ПуАТ „ЕІА „ОМЕГАВ» у кількості 12353139шт., номінальною вартістю 0,25грн. та встановили заставну вартість предмета застави у розмірі 56155477,79грн.

03.02.2014р. між сторонами укладено договір №6 про внесення змін до договору застави за яким з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому на праві власності наступні цінні папери: акції прості іменні ПАТ СП „ім.. ПетровськогоВ» у кількості 5157409шт., номінальною вартістю 1,00грн., акції прості іменні ПАТ „ЗНВКІФ „АМРІТАВ» у кількості 2000000шт., номінальною вартістю 0,25грн. та встановили заставну вартість предмета застави у розмірі 30090354,50грн.

На виконання умов кредитного договору позивач надав ТОВ "СІТІУС-С" кредит у сумі 71279700,00грн., що підтверджується меморіальними ордерами №5684 від 13.06.2013р. на суму 30525000,00грн., №15503 від 17.06.2013р. на суму 19475000,00грн., №15697 від 10.06.2013р. на суму 17463300,00грн. та №8504 від 03.09.2013р. на суму 3816400,00грн. (копії в матеріалах справи).

ТОВ "СІТІУС-С" у встановлені кредитним договором та договорами про внесення змін до кредитного договору строки кредитні кошти не повернув у зв'язку з чим станом на 03.06.2015р. загальна сума заборгованості складає 122774436,83грн. з яких 71279700,00грн. - заборгованість по основному боргу, 2165340,58грн. - поточна заборгованість по відсотках, 31823944,97грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 12414385,01грн. - пеня за прострочену заборгованість по кредиту, що підтверджується довідкою банку вих.№13/9273 від 03.07.2015р. (оригінал в матеріалах справи).

У зв'язку із невиконанням ТОВ "СІТІУС-С" умов кредитного договору позивач просить в рахунок погашення ТОВ "СІТІУС-С" заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави, а саме акції прості іменні ПАТ СП „ім.. ПетровськогоВ» у кількості 5157409шт., номінальною вартістю 1,00грн., акції прості іменні ПАТ „ЗНВКІФ „АМРІТАВ» у кількості 2000000шт., номінальною вартістю 0,25грн. та встановити заставну вартість предмета застави у розмірі 30090354,50грн.

Позивачем на виконання вимог ст.24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» було зареєстровано в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №47482385 від 22.07.2015р. (оригінал в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи 10.06.2013р. між Банком та ТОВ "СІТІУС-С" укладено кредитний договір №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії за яким Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію у сумі, яка не може перевищувати 71290000,00грн. (згідно договору №5 від 03.09.2013р. про внесення змін до кредитного договору) строк кредитної лінії встановлений до 01.09.2014р. (згідно договору №4 від 30.08.2013р. про внесення змін до кредитного договору).

За матеріалами справи, позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, однак ТОВ "СІТІУС-С" не виконало належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з чим станом на 03.06.2015р. загальна сума заборгованості складає 122774436,83грн. з яких 71279700,00грн. - заборгованість по основному боргу, 2165340,58грн. - поточна заборгованість по відсотках, 31823944,97грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 12414385,01грн. - пеня за прострочену заборгованість по кредиту, що підтверджується довідкою банку вих.№13/9273 від 03.07.2015р.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 576 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

27.06.2013р. між Банком та ТОВ "ЗЕТ-ОТ" укладено договір застави цінних паперів „989/980-ЮО/ЗЦП-1 за яким застава забезпечує вимоги Заставодержателя за кредитним договором №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 10.06.2013р. щодо відшкодування штрафних санкцій, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за зобов'язаннями і звернення стягнення на предмет застави, витрат на утримання і збереження предмета застави, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов договору, а інші платежі в строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Предметом застави відповідно до договору застави та договору №6 від 03.02.2014р. про внесення змін до договору застави є акції прості іменні ПАТ СП „ім.. ПетровськогоВ» у кількості 5157409шт., номінальною вартістю 1,00грн., акції прості іменні ПАТ „ЗНВКІФ „АМРІТАВ» у кількості 2000000шт., номінальною вартістю 0,25грн. та встановили заставну вартість предмета застави у розмірі 30090354,50грн.

Статтею 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Позивачем в якості доказу реєстрації прав обтяжень до матеріалів справи надано оригінал Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №47482385 від 22.07.2015р.

Статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання Позичальником або відповідачем зобов'язань за кредитним договором №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 10.06.2013р. та договором застави цінних паперів №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 27.06.2013р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави за договором застави цінних паперів №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 27.06.2013р., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки таке право звернення стягнення на предмет застави виникло у позивача у зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 10.06.2013р.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла на момент звернення позовом до суду, а саме 28.08.2015р., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був звільнений від сплати судового збору у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Приймаючи до уваги положення Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діє на момент розгляду справи, ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 182700,00грн. за розгляд даної справи стягується з відповідача до державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" - задовольнити у повному обсязі.

2. Звернути стягнення на предмет застави (акції іменні прості, емітент) згідно договору застави згідно договору застави №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 07.06.2013р. укладеного між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 34353904) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ-ОТ" (65005, м. Одеса, вул. Середня, 83/1, код ЄДРПОУ 38438389), а саме: прості іменні акції Публічного акціонерного товариства „СП ім. ПетровськогоВ» в кількості 5157409шт., номінальною вартістю 1,00грн. (Код ISIN UA1802031005) та прості іменні акції Публічного акціонерного товариства „ЗНВКІФ „АМРІТАВ» в кількості 2000000шт., номінальною вартістю 0,25грн. (Код ISIN UA4000063523) та сукупною заставною вартістю 30090354,00грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 10.06.2013р. в розмірі 122774436,83грн. з яких: 71279700,00грн. - заборгованість по основному боргу, 2165340,58грн. - поточна заборгованість по відсотках, 31823944,97грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 12414385,01грн. - пеня за прострочену заборгованість по кредиту.

Визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Визначити спосіб реалізації - продаж Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 34353904) предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах, з визначенням початкової ціни продажу предмету застави на підставі договору застави №989/980-ЮО/О/ЗЦП-1 від 07.06.2013р.в розмірі 30090354,00грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЕТ-ОТ" (65005, м. Одеса, вул. Середня, 83/1, код ЄДРПОУ 38438389) до державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 182700/сто вісімдесят дві тисячі сімсот/грн. судового збору.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 11 листопада 2015 р.

Суддя Н.О. Горячук