Рішення

від 10.11.2015 по справі 927/1365/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

10 листопада 2015р. справа №927/1365/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», вул.Любецька,68, м. Чернігів, 14021

До відповідача: Козарівської сільської ради

вул.Незалежності,57-А, с.Козари, Носівський р-н, 17122

предмет спору: стягнення 104 982грн.90коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 начальник відділу довіреність №31 від 20.10.2014р.

Від відповідача: ОСОБА_2 сільський голова

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позовом про стягнення з відповідача 74 146,03грн. боргу за поставлений природний газ згідно договору №ТП-Б-16 від 01.03.2015р., 7652,80грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 01.04.2015р. по 30.09.2015р., 1222,46грн. 3% річних за період з 02.04.2015р. по 26.10.2015р., 21961,61грн. пені за період з 02.04.2015р. по 26.10.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення №18/238 від 09.11.2015р., в якому зазначив, що заборгованість в розмірі 52240,23грн. за природний газ у відповідача виникла за попередній період за січень-лютий 2015р. на підставі договору №ТП-Б-16 від 05.01.2015р., актів приймання-передачі протранспортованого природного газу за січень та лютий 2015р., актів прийому-передачі природного газу за січень 2015р. та лютий 2015р. Позивач зазначив, що відповідно до п.4.8 договору №ТП-Б-16 від 01.03.2015р. у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості, у разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Позивач повідомляє, що скористався своїм правом передбаченим п.4.8 договору №ТП-Б-16 від 01.03.2015р. та зарахував кошти отримані 31.03.2015р. в розмірі 50 000,00грн. та 10.04.2015р. в розмірі 2 240,23грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідача за природний газ за січень-лютий 2015р. в сумі 52 240,23грн.

Від відповідача до початку судового засідання надійшов відзив на позовну заяву від 03.11.2015р., в якому проти позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги на момент пред'явлення позову є необґрунтовані, оскільки не є спірними, на момент подачі позову позивач не надав суду доказів виникнення заборгованості у позивача та вжиття заходів щодо її стягнення. Відповідач вказав, що сторони не дійшли згоди і не встановили строків розрахунків за укладеним договором, сторони не підкреслили умов оплати вартості постачання газ, а отже і не встановили фактичних строків розрахунків за отриманий відповідачем газ. Відповідач зазначив, що в рамках договору за березень-квітень 2015р. він отримав 14,43тис.куб.м газу загальною вартістю 158 105,80грн., відповідач розрахувався за спожитий газ в сумі 136 200,00грн., заборгованість відповідача складає 21 905,80грн.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив наявність боргу перед позивачем за спожитий у березні-квітні 2015 року природний газ у сумі 74 146,03грн.

Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання від 10.11.2015р., в якому просив суд на підставі ч.3 ст.83 ГПК України зменшити розмір пені на 90% у зв'язку з тим, що відповідач є бюджетною установою і постачання газу здійснюється для потреб дитячого садка та сільського будинку культури.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

01.03.2015 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (як постачальником, газорозподільним/газотранспортним підприємством) та Козарівською сільською радою (як споживачем) було укладено типовий договір на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованими тарифами №ТП-Б-16 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник (позивач у справі) постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач (відповідач у справі) оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Передача газу здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Як свідчать матеріали справи, сторонами підписано Додаток 1 до договору на постачання природного газу за регульованими тарифами - Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання, в якому визначено місцезнаходження пункту призначення: с.Козари, вул.Незалежності,57а.

Також між сторонами підписано Додаток 2 до договору на постачання природного газу за регульованими тарифами - Договірні обсяги постачання природного газу з 2015 рік, в якому визначено, що постачальник здійснює протягом 2015 року постачання природного газу споживачу в обсязі 14,427тис.куб.м, в т.ч. 10,731тис.куб.м у березні 2015р., 3,696тис.куб.м. у квітні 2015р.

Додатковою угодою №3 від 01.04.2015р. про внесення змін до типового договору ТП-Б-16 від 01.03.2015р. на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом сторони виклали додаток 2 договору в новій редакції, визначивши, що постачальник здійснює протягом 2015 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 3,696тис.куб.м, у т.ч. у квітні 2015р. - 3,696тис.куб.м.

Пунктами 3.6-3.9 договору сторонами встановлено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, який оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним/газотранспортним підприємством відповідно до п.2.5 розділу ІІ договору. Постачальник до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, надсилає споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати отримання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу актів приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг з постачання газу встановлюється відповідно до даних постачальника. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Згідно п.4.1 договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

У відповідності до п.4.2 договору ціна за 1000 кубічних метрів газу складає:

- 8900,0000грн. - крім того ПДВ - 1780,0000грн., без врахування вартості транспортування газу по території України відповідно до постанови НКРЕКП;

- 45,3000грн., крім того ПДВ - 9,0600грн. - тариф на постачання природного газу згідно постанови НКРЕ №617 від 30.04.2014р.

- 47,3000грн., крім того ПДВ - 9,4600грн. - вартість транспортування 1000,0м.куб газу магістральними мережами згідно постанови НКРЕ №786 від 30.05.2014р.;

- 178,0000грн., крім того ПДВ - 35,6000грн. - цільова надбавка 2% на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010р №2755-5;

- 319,4000грн., крім того ПДВ - 63,8800грн. - тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами згідно постанови НКРЕКП №617 від 30.04.2014р.

Разом до сплати за 1000,0м.куб газу - 11388,000м.куб, в т.ч. ПДВ - 1898,000грн.

Додатковою угодою №3 від 01.04.2015р. про внесення змін до типового договору ТП-Б-16 від 01.03.2015р. на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом сторони виклали п.4.2 договору в новій редакції:

Ціна за 1000 кубічних метрів газу складає:

- 7200,0000грн. - крім того ПДВ - 1440,0000грн., без врахування вартості транспортування газу по території України відповідно до постанови НКРЕКП;

- 94,4000грн., крім того ПДВ - 18,8800грн. - тариф на постачання природного газу згідно постанови НКРЕ №578 від 03.03.2015р.

- 37,9000грн., крім того ПДВ - 7,5800грн. - вартість транспортування 1000,0м.куб газу магістральними мережами згідно постанови НКРЕКП №503 від 03.03.2015р.;

- 144,0000грн., крім того ПДВ - 28,8000грн. - цільова надбавка 2% на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010р.;

- 618,3000грн., крім того ПДВ - 123,6600грн. - тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами згідно постанови НКРЕКП №538 від 03.03.2015р.

Разом до сплати за 1000,0м.куб газу - 9713,5200м.куб, в т.ч. ПДВ - 1618,9200грн.

Згідно з п. 4.4. договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. цього розділу, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

У п.4.5 договору сторони погодили, що розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток цини газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом ІІІ договору. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві.

На підтвердження постачання природного газу відповідачу у 2015 році позивачем надано двосторонні акти приймання-передачі протранспортованого природного газу: за березень 2015 року з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. в обсязі 10,731тис.м.куб газу, за квітень 2015 року з 01.04.2015р. по 30.04.2015р. в обсязі 3,696тис.м.куб газу.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в березні в обсязі - 10,731000тис.куб.м. згідно акту прийому-передачі природного газу за березень 2015 року на суму 122 204,63грн., у квітні 2015р. - 3,696000тис.м.куб. згідно акту прийому-передачі природного газу за квітень 2015 року на суму 35 901,17грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Від відповідача не надходило заперечень щодо обсягу та вартості отриманого природного газу у березні-квітні 2015 року.

У відповідності з п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної/щодекадної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду, крім оплати вартості послуг з постачання суб'єктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води). Декадні обсяги постачання визначаються шляхом ділення місячного договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору, на кількість декад розрахункового періоду, визначеного в додатку 3 до договору. Тридцять перше число місяця відноситься до третьої декади місяця постачання природного газу. У лютому третя декада закінчується в останній день місяця. У випадку, якщо споживач є суб'єкт господарювання, який виробляє теплову енергію, у т.ч. блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води), оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами з розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 3 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 1 числа місяця наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у п'ятиденний строк з дня отримання такої вимоги. У разі збільшення у встановленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Таким чином, відповідач мав розрахуватись за поставлений природний газ: у березні 2015року - по 01.04.2015р., у квітні 2015 року - по 05.05.2015 року включно (оскільки 1-2 травня 2015 року - святкові дні, 3-4 травня 2015 року - вихідні дні).

У відповідності зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, зокрема копії банківських виписок відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково сплативши 31.03.2015р. - 10 000,00грн., 31.03.2015р. - 40 000,00грн., 10.04.2015р. - 86 200,00грн., а всього 136 200,00грн.

Позивач у поданих суду поясненнях зазначив, що зарахував кошти отримані 31.03.2015р. в розмірі 50 000,00грн. та 10.04.2015р. в розмірі 2 240,23грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідача у сумі 52 240,23грн. за спожитий природний газ у січні-лютому 2015р.

На підтвердження своєї позиції щодо проведеного розрахунку на суму 52 240,23грн. за спожитий відповідачем природний газ у січні-лютому 2015 року, позивачем до матеріалів справи подано належні докази, а саме: типовий договір на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом №ТП-Б-16 від 05.01.2015р. з додатком 1 (Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання), з додатком 2 (Договірні обсяги постачання природного газу з 2015р.), додаткова угода №1 від 01.02.2015р. до типового договору №ТП-Б-16 від 05.01.2015р., акт приймання-передачі протранспортованого природного газу за січень 2015 року з 01.01.2015р. по 31.01.2015р., акт приймання-передачі протранспортованого природного газу за лютий 2015 року з 01.02.2015р. по 28.02.2015р., акт прийому-передачі природного газу за січень 2015 року на суму 22385,79грн., акт прийому-передачі природного газу за лютий 2015 року на суму 29884,80грн., розрахунок заборгованості за постачання природного газу Козарівській сільській раді.

Відповідно до п.4.8 договору №ТП-Б-16 від 01.03.2015р., договору №ТП-Б-16 від 05.01.2015р. у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив наявність боргу перед позивачем за спожитий у березні-квітні 2015 року природний газ у сумі 74 146,03грн.

Проаналізувавши подані докази та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд доходить висновку щодо правомірності застосування позивачем умов договорів, зазначених сторонами у п.4.8, та зарахування коштів отриманих від відповідача 31.03.2015р. у сумі 50 000,00грн. та 10.04.2015р. у сумі 2 240,23грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідача за спожитий природний газ у січні-лютому 2015р. в сумі 52 240,23грн.

З огляду на вище наведене, заборгованість відповідача за спожитий у березні-квітні 2015 року природний газ на день розгляду справи становить 74 146,03грн. (122 204,63грн. +35 901,17грн. - 83 959,77грн. (86 200,00грн.-2 240,23грн.)), що підтверджується матеріалами справи, та актом звірки розрахунків станом на 21.10.2015р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

У п.2.5 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що частиною першою статті 35 ГПК передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу: - в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо; - в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень; у такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання. Про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості).

За таких обставин, суд доходить висновку, що борг в сумі 74 146,03грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 7 652,80грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 01.04.2015р. по 30.09.2015р., 1 222,46грн. 3% річних за період з 02.04.2015р. по 26.10.2015р.

Оскільки, судом встановлено наявність прострочки виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті спожитого природного газу, дослідивши поданий розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 7 652,80грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 01.04.2015р. по 30.09.2015р., 1 222,46грн. 3% річних за період з 02.04.2015р. по 26.10.2015р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно п.6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Позивач просить стягнути з відповідача 21 961,61грн. пені за період з 02.04.2015р. по 26.10.2015р. Дослідивши поданий розрахунок суд встановив, що позивачем правомірно здійснено нарахування пені в сумі 21 961,61грн.

У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Як свідчать матеріали справи, природний газ, що постачається за договором №ТП-Б-16 від 01.03.2015р., використовується бюджетною організацією.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що поставка природного газу здійснювалась для потреб установи, що фінансуються з державного бюджету, а також те, що інфляційні втрати в сумі 7652,80грн. та три відсотки річних в сумі 1222,46грн., які суд визнав обґрунтованими до стягнення, частково компенсують збитки позивача у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд доходить висновку за можливе зменшити розмір пені заявленої позивачем до стягнення на 90% керуючись нормами ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України. Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 2196,16грн., а відповідне клопотання відповідача задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та поданими доказами. Відповідач на час розгляду справи у суді не надав доказів щодо наявності заборгованості перед позивачем у сумі 21905,80грн. за спожитий природний газ у березні-квітні 2015 року. Окрім того, у п.4.6 договору сторони передбачили обов'язок відповідача проводити 100% попередню оплату договірного обсягу постачання газу та строк остаточного розрахунку за спожитий природний газ, а саме: не пізніше 1 числа місяця, наступного за розрахунковим. Як свідчать матеріали справи, відповідач був обізнаний щодо обсягу постачання газу та його ціну, у зв'язку з чим відповідач мав можливість самостійно провести обрахунок та оплату договірного обсягу постачання природного газу. За таких обставин, твердження відповідача про відсутність домовленості сторін щодо строку розрахунку за спожитий природний газ та необхідність надсилання позивачем на адресу відповідача вимоги про виконання грошового зобов'язання є безпідставними, спростовуються умовами договору №ТП-Б-16 від 01.03.2015р.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений природний газ в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 74146,03грн., пені в сумі 2196,16грн., втрат від інфляції в сумі 7652,80грн., 3% річних в сумі 1222,46грн. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1574,75грн. судового збору.

Керуючись ст. 193, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Козарівської сільської ради (вул.Незалежності,57-А, с.Козари, Носівський р-н, Чернігівська обл., відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 04415519) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (вул. Любецька,68, м. Чернігів, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 03358104) 74146грн.03коп. боргу, 2196грн.16коп. пені, 7652грн.80коп. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, 1222грн.46коп. 3% річних, 1574грн.75коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 12.11.2015р.

Суддя Н.Ю.Книш