Постанова

від 09.11.2015 по справі 911/2075/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р. Справа№ 911/2075/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: Портянко О.В. - представник за довіреністю.

Від відповідача: Біленко Р.І. - ліквідатор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування"

на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року

у справі № 911/2075/15 (суддя Заєць Д.Г.)

позовом Київського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Енерговугіллявидобування"

про стягнення 71 060, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування" про стягнення 71 060,00 грн., з яких 68 000,00 грн. штрафу та 3 060,00 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті порушення відповідачем п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 24 грудня 2014 року за №138/03-р/к, яким накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування" штраф у розмірі 68 000,00 грн. Оскільки, відповідач прострочив сплату штрафу, позивачем нарахована пеня у розмірі 3060,00 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

09.06.2015 року позивачем до Господарського суду Київської області подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 68 000,00 грн. штрафу та 31 620,00 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року у справі № 911/2075/15 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що до прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, а саме 14.05.2015 року Господарським судом м. Києва було прийнято рішення по справі № 910/4901/15-г, яким визнано недійсним п.п. 1,2 рішення від 24.12.2014 року за №138/03-р/к, на яке позивач посилається як на доказ вини відповідача.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 24.12.2014 року за №138/03-р/к, яким накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування" штраф у розмірі 68 000,00 грн.

За приписами ст. 24 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2014 року за №138/03-р/к надіслано супровідним листом від 26 грудня 2014 року за №26-03/4280 на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування", що підтверджується конвертом №01001 24935665.

Однак, зазначений конверт було повернуто адресанту відділенням поштового зв»язку у зв'язку з закінченням терміну зберігання, через що інформація про прийняте рішення адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, опублікована в газеті "Час Київщини" №7 (150) від 22 лютого 2015 року.

Частиною 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За таких обставин, позивач вважає, що строк добровільної сплати відповідачем штрафу, відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" сплив 10.05.2015 року, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

Проте, судова колегія, дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судовою колегією встановлено, що 14.05.2015 року Господарським судом м. Києва прийнято рішення по справі № 910/4901/15-г, яке набрало законної сили, в якому останній дійшов висновку про те, що Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України під час розгляду справи №14-02/02.14 неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що у свою чергу призвело до невідповідності висновків, викладених у спірному рішенні, обставинам справи, у зв'язку з чим визнано недійсними пункти 1 (один), 2 (два) рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2014 р. №138/03-р/к у справі №14-02/02.14.

За приписами ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не заслуговують на увагу доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 14.05.2015 року по справі № 910/4901/15-г визнано недійсними лише пункти 1 (один), 2 (два) рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2014 р. №138/03-р/к у справі №14-02/02.14., тоді як п. 3 вказаного рішення, який саме передбачає накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування" у розмірі 68 000,00 грн., не скасовано, отже, він є дійсним.

Судова колегія не погоджується з даними твердженнями позивача, оскільки у п. 3 рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2014 р. №138/03-р/к у справі №14-02/02.14. зазначено, що за вчинене порушення, яке викладене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування" штраф у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Отже, враховуючи те, що п. 1 рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2014 р. №138/03-р/к у справі №14-02/02.14, на підставі якого п. 3 вказаного рішення накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування", визнано недійсним, судова колегія приходить до висновку про те, що вимоги п. 3 не можуть застосовуватися до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування", як похідні.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування" знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року у даній справі - скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування" на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року у справі № 911/2075/15 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

3. Стягнути з Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б; Код: 22873444) в дохід Державного бюджету 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

4. Стягнути з Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б; Код: 22873444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговугіллявидобування" (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновала, 35, код 34509560) 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 911/2075/15 повернути до Господарського суду

Київської області .

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська