Рішення

від 05.12.2011 по справі 19/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/19 05.12.11 За позовом Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерські зорі»

Про стягнення заборгованості 46 871,14 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 за дов. № 210/5-ЛЖС від 06.04.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2 за дов. № б\н від 14.09.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Печерські зоріВ» суму заборгованості в розмірі 46 871,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2011 року за зазначеним позовом порушено провадження у справі № 19/19, розгляд справи призначено на 08.08.2011 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 05.10.2011 р. в зв"зяку із знаходженням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, справу передано для розгляду судді Головіній К.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2011 р. справу прийнято до провадження, призначено до розгляду на 31.10.2011 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року справу № 19/19 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв"язку із виходом з лікарняного.

31.10.2011 року по справі оголошена перерва до 14.11.2011 р.

10.11.2011 року представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог, згідно заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 50 700,18 грн.

14.11.2011 року по справі оголошена перерва до 05.12.2011 р.

02.12.2011 року представник відповідача подав до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 05.12.2011 року підтримав заяву про уточнення розміру позовних вимог, та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі з урахуванням уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з урахуванням уточнень позивача в повному обсязі, просив відмовити в позові в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Рішення № 45 від 20.12.2005 року Печерської районної у м. Києві Ради «Про структурні зміни комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерськжитло»будинок 12 по вулиці А. Іванова передано на баланс Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс», яке є правонаступником прав і обов'язків КП УЖГ «Печерськжитло».

23.04.2008 року між Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пекчерські зорі»був укладений Договір на комунальні послуги та участь власника приміщення в експлуатаційних витратах Власника будинку № 800.

З п. 1 Договору вбачається, що згідно з Договором купівлі-продажу № 1159 від 06.03.2008 року та акту прийому-передачі № 958 від 23.04.2008 року власник займає приміщення в будинку № 12 по вулиці А. Іванова загальною площею 264,8 кв.м., споживає, КП «Липкижитлосервіс»забезпечує Власника комунальними послугами на 1 поверсі - 172,8 кв.м, та у підвалі - 92,0 кв.м. для кафе, магазину та складу.

Відповідно до п. 2.4.1 Договору власник приміщення зобов'язаний щомісячно сплачувати КП «Липкижитлосервіс»плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати, а також вартість фактичних витрат по технічному обслуговуванню інженерного обладнання (відшкодування внутрішньо-будинкових мереж).

Позивач нараховує відповідачу заборгованість за комунальні послуги за період з 01.01.2010 року по 01.11.2011 р. в розмірі 50 700,18 грн., в т.ч пеню 798,61 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі.

З Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 - 01.11.2011 р. вбачається, що заборгованість відповідача становить 50 700,18 грн.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 50 700,18 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

З п. 1 Договору вбачається, що згідно з Договором купівлі-продажу № 1159 від 06.03.2008 року та акту прийому-передачі № 958 від 23.04.2008 року власник займає приміщення в будинку № 12 по вулиці А. Іванова загальною площею 264,8 кв.м., споживає, КП «Липкижитлосервіс»забезпечує Власника комунальними послугами на 1 поверсі - 172,8 кв.м, та у підвалі - 92,0 кв.м. для кафе, магазину та складу.

Відповідно до п. 2.4.1 Договору власник приміщення зобов'язаний щомісячно сплачувати КП «Липкижитлосервіс»плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати, а також вартість фактичних витрат по технічному обслуговуванню інженерного обладнання (відшкодування внутрішньо-будинкових мереж).

Статтею 631 Цивільного кодексу України, встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно п. 3.1 Договору строк дії договору починається з 23.04.2008 року і закінчується 23.04.2011 року.

Відповідно до п. 3.2 договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Однак, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт продовження строку дії Договору від 23.04.2008 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що строк дії договору припинився саме 23.04.2011 року.

Оскільки договір припинив свою дію в зв'язку із закінчення строку дії договору, припинились права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерські зорі»

за цим договором, тому відсутні законні підстави для нарахування заборгованості за період з 23.04.2011 року по 01.11.2011 року.

Щодо стягнення заборгованості за період з 01.01.2010 року по 23.04.2011 року суд зазначає наступне.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів надання відповідачу комунальних послуг за період з січня 2010 року по квітень 2011 року, наданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджений табуляграмами, згідно яких проводилось нарахування теплопостачання та холодного водопостачання, тому не може свідчити про правильність проведених нарахувань.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості.

За таких обставин, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з покладенням судових витрат згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 07.12.11 р.