Постанова

від 10.11.2015 по справі 817/2758/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2758/15

10 листопада 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області доСільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Хорівське" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Хорівське" про стягнення заборгованості в сумі 4187,82 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 приватно-орендне підприємство "Хорівське" позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.52-55).

В запереченні зазначає, що на його думку, виплата пільгових пенсій, особам, пенсії яким призначено відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 01.01.2005 року здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку. Крім того, вважає, що законодавством не визначено порядку відшкодування підприємствами таких пенсій. Зазначив, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються підприємствами, на яких працівниками було набуто пільговий стаж. Вказав, що позивач зробив не вірний розрахунок, поклавши на відповідача обов'язок відшкодовувати 100% витрат на виплату пенсій. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов’язковою участь представника відповідача в судовому засіданні. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та письмове заперечення, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (абз. 1).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (абз. 1-3 пп. 1).

Закон України №1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004 року. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є об'єктом оподаткування для усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетних, громадських та інші установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників та філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР визначено, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування складає 100 % від об'єкта оподаткування.

Підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підпунктом 6.7 пункту 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивачем направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.6-11).

Матеріалами справи підтверджується, що зазначеним у розрахунку працівникам відповідача призначено пенсії за віком на пільгових умовах як особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, трактористам-машиністам, жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства та жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей (а.с. 13-41).

Відповідно до п.п. "в", "ж", "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Згідно з абз. 5 п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII покриваються підприємствами та організаціями, за винятком лише покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Висновки аналогічного характеру наведені у постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року по справі №2а/0370/1328/11 та є обов'язковими для суду за змістом частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За даними обліку позивача, станом на 01.09.2015 року відповідачем не внесено до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2015 року в сумі 4187,82 грн. (а.с.5,12). Станом на час розгляду адміністративної справи доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Згідно з пп. 6, 9 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, що затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №41/26486, територіальні органи Пенсійного фонду, в тому числі, управління Пенсійного фонду в районах здійснюють контроль за повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів та стягують у передбаченому законодавством порядку їх своєчасно не нараховані та/або не сплачені суми.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі на користь сторін не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Хорівське" (код ЄДРПОУ 30716489) на користь управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі (р/р 256003014375 в Рівненському обласному управлінні Ощадбанку, МФО 333368, код ЄДРПОУ 22554130) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до Пенсійного фонду за серпень 2015 року в сумі 4187,82 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят сім гривень 82 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.