Постанова

від 09.11.2015 по справі 826/20724/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 листопада 2015 року                     № 826/20724/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Е.Е.Т."

про припинення юридичної особи ,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.Е.Т." про припинення юридичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 2011 року не подає до контролюючих органів податкової та бухгалтерської звітності.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ"Е.Е.Т." зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.06.2003 року за реєстраційним №10681200000002255, за адресою: 03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 100/2.

ТОВ"Е.Е.Т." взято на облік ДПІ у Голосіївському районі ДФС у м. Києві 10.07.2003 року за № 9471.

Як зазначив позивач, а саме відповідно до довідки № 10071/26-55-23-01-07 від 31.08.2015 року, станом на 31.08.2015 року за відповідачем немає заборгованості перед бюджетом зі сплати податків, зборів, платежів.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ"Е.Е.Т." з 2011 року не подає до контролюючих органів податкової та бухгалтерської звітності.

У зв'язку з неподанням протягом більше року до органів державної податкової служби України податкової звітності зумовило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-1V.

Статтею 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно зі ст. 16 Податкового кодексу України, передбачені обов'язки платника податків, а саме: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та Законами України.

Відповідно до п. 49.2 ст. 46 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно зі ст. 247 Господарського кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання.

Статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачено, що неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Відповідно до п.п. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Пунктом 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення, зокрема, щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців.

З аналізу зазначених положень слідує, що органи доходів і зборів мають право на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи у порядку п.п. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, взятої ними на податковий облік, у разі неподання нею протягом року податкової чи бухгалтерської звітності.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не надав доказів на спростування тверджень позивача.

Таким чином, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу – товариство з обмеженою відповідальністю "Е.Е.Т." (код ЄДРПОУ 32551778).

Постанову надіслати сторонам по справі та державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Е.Е.Т." (код ЄДРПОУ 32551778). у встановленому законом порядку.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 А.С. Мазур