Постанова

від 11.11.2015 по справі 826/16478/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2015 року № 826/16478/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомБрокерського товариства з обмеженою відповідальністю « 8Н8» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2014 року № 0029931504,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Брокерське товариство з обмеженою відповідальністю « 8Н8» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2014 року № 0029931504, відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 162,87 грн. за платежем «податок на прибуток приватних підприємств».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено за результатами камеральної перевірки позивача (Акт перевірки від 09.09.2014 р. № 1130-26-50-15-04-10), яка, як вказує позивач, в порушення вимог законодавства податковим органом була проведена повторно, тобто з питань, які вже були предметом дослідження попередньої камеральної перевірки, а відтак, як вважає позивач, підстав для прийняття оскаржуваного рішення не було.

У судовому засіданні 29.10.2015 року представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

В ході розгляду справи представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачає.

У зв'язку із змінами у структурі податкових органів судом ухвалено здійснити заміну неналежного відповідача ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на правонаступника - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

В судове засідання 29.10.2015 року представник відповідача не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. У зв'язку з цим та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача.

Надалі, у судовому засіданні 29.10.2015 р. на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, правонаступником наразі є ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період 2012 рік Брокерського товариства з обмеженою відповідальністю «8Н8».

За результатами вказаної перевірки складено акт від 09.09.2014 р. № 1130-26-50-15-04-10.

Зокрема, як зазначено у вказаному Акті, перевіркою встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Так, при граничному терміні сплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 99 668,00 грн. - 19.08.2012 р., сума вказаного податкового зобов'язання сплачена 08.11.2012 р., тобто із затримкою сплати на 81 день.

При граничному терміні сплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 101 628,68 грн. - 14.11.2012 р., сума вказаного податкового зобов'язання сплачена 19.11.2012 р., тобто із затримкою на 5 днів.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 25.09.2014 року № 0029931504, відповідно до якого, за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України за затримку на 5 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 101 628,68 грн., позивача зобов'язано сплати штраф у розмірі 10 % у сумі 10 162,87 грн. за платежем «податок на прибуток приватних підприємств».

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи у взаємозв'язку із наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України, контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до абз. 1 і 2 п. 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Податкового кодексу України, згідно з якою камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України (п. 116.2 статті 116 ПК України).

Аналізуючи викладене вище суд зазначає, що нормами ПК України щодо підстав та порядку проведення камеральних податкових перевірок та застосування за їх результатами штрафних (фінансових) санкцій не передбачено право (функції) податкового органу на проведення повторної камеральної перевірки щодо тих же обставин, що вже перевірялися у такому ж порядку, а також права контролюючого органу на повторне застосування до платника податків фінансових санкцій за теж саме правопорушення.

В даному випадку, як вже встановлено судом вище, оскаржуване рішення від 25.09.2014 року № 0029931504 прийнято ДПІ на підставі Акту камеральної перевірки від 09.09.2014 р. № 1130-26-50-15-04-10.

При цьому, судом при розгляді даної справи встановлено, що питання правомірності проведення ДПІ вказаної повторної камеральної перевірки, оформленої Актом перевірки від 09.09.2014 р. № 1130-26-50-15-04-10, були предметами розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва у справах № 826/14374/14 та № 826/14564/14.

Так, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 р. у справі № 826/14564/14, яка залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року та, відповідно, набрала законної сили, визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо повторного проведення камеральної перевірки податкової звітності Брокерського товариства з обмеженою відповідальністю "8Н8" з податку на прибуток підприємства за звітний податковий період перше півріччя 2012 року, результати якої оформлені актом від 09 вересня 2014 року № 1130/26-50-15-04-10.

Слід зазначити, що ухвалою ВАС України від 05.03.2015 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на вказані рішення судів у справі № 826/14564/14. Більш того, постановою Верховного суду України від 08.09.2015 р. заяву ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо перегляду судових рішень у справі № 826/14564/14 з підстав, передбачених ч. 1 п. 1 ст. 237 КАС України, залишено без задоволення.

Крім того, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2014 р. у справі № 826/14374/14, яка залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року та, відповідно, набрала законної сили , визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та Головного державного інспектора відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Білякової Марини Дмитрівни щодо порушення строків проведення камеральної перевірки Брокерського товариства з обмеженою відповідальністю "8Н8", оформленої актом від 09.09.2014 р. за №1130/26-50-15-04-10.

Слід зазначити, що ухвалою ВАС України від 23.02.2015 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на вказані рішення судів у справі № 826/14374/14.

З огляду на викладене суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Отже, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Відповідно до статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, оскільки вказаними судовими рішеннями у справах № 826/14374/14 та № 826/14564/14, які набрали законної сили та мають преюдиційне значення для розгляду даної справи, встановлено протиправність дій ДПІ щодо повторного проведення камеральної перевірки та строків її проведення, оформленої Актом перевірки від 09.09.2014 р. № 1130-26-50-15-04-10, то, відповідно, даний акт є доказом здобутим з порушенням закону, а відтак в силу вимог ч. 3 ст. 70 КАС України судом до уваги не береться та, відповідно, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 25.09.2014 року № 0029931504.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин та в кореспонденції з наведеними положеннями ПК України щодо відсутності права податкового органу на проведення повторної камеральної перевірки з аналогічних питань та за період, за який вже проводилась органами ДПС камеральна перевірка, враховуючи при цьому висновки судових рішень у справах № 826/14374/14 та № 826/14564/14 щодо безпідставності повторного проведення спірної камеральної перевірки, суд приходить до висновку про задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Брокерського товариства з обмеженою відповідальністю « 8Н8» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2014 року № 0029931504.

Судові витрати в розмірі 255,78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 78 коп.) присудити на користь Брокерського товариства з обмеженою відповідальністю « 8Н8» (код ЄДРПОУ 32245271; адреса: 03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 8-Б) за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39468461; адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя К.Ю. Гарник