Постанова

від 09.11.2015 по справі 826/9905/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 листопада 2015 року № 826/9905/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомВишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір» простягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В:

Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі по тексту - Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір» (далі по тексту - ТОВ «Вибір»), в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 28 158,85 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ТОВ «Вибір» обліковується борг з орендної плати за землю у розмірі 28 158,85 грн., який самостійно відповідачем не сплачений. Вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу не дали позитивних результатів. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з рахунків у банках дану заборгованість такого платника податків.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову суду не надіслав, на адресу суду повернулась рекомендована кореспонденція з поштовою відміткою «не знаходяться».

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

ТОВ «Вибір» є юридичною особою, зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією м.Києва 27.11.2000 за № 10701050002001177 та перебуває на обліку як платник податків у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 01.12.2000 № 24735.

Так, як вбачається згідно розрахунку виникнення податкового боргу станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами у сумі 28 158,85 грн., яка виникла у зв'язку із наступним.

Заборгованість по земельному податку виникла у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань згідно декларацій та податкових повідомлень-рішень, а саме: декларація від 19.07.2013 № 9043750919 на суму 27 165,78 грн.

Так, як вбачається з матеріалів справи у січні 2013 року працівниками Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по орендній платі за землю, якою було встановлено порушення вимог п.п.п.287.3 ст.287 ПК України, а саме, що за ТОВ «Вибір» несвоєчасно сплачено зобов'язання з орендної плати за землю за січень, березень, квітень 2013 року.

На підставі акта перевірки від 10.01.2013 № 16/15-1/31089089 були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.01.2013 № 0000171501, № 0000181501, якими відповідачу було визначено зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 901,19 грн. та 19,76 грн. і направлені відповідачу, проте повернулись із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У червні 2013 році працівниками Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю.

На підставі акта перевірки від 26.06.2013 № 68/15-1/31089089 були винесені податкові повідомлення-рішення від 01.07.2013 № 0003981501, № 0000181501, яким відповідачу було визначено зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 1020,00 грн., яке було направлене відповідачу та отримане уповноваженим представником 08.07.2013 про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ «Вибір» з орендної плати за землю з урахуванням часткового погашення у розмірі 947,88 грн., становить 28 158,85 грн.

П.56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення, проте за наявної у суду інформації вбачається, що вищезазначені повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Керуючись п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п.57.2. ст.57 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отриманню податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Одночасно з викладеним, відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога від 01.08.2013 № 187-19 у розмірі 4 599,75 грн. була надіслана на адресу товариства, отримана уповноваженим представником, проте ним не виконана.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про те, що узгоджена сума податкового зобов'язання, пені та штрафних санкцій має бути сплачена платником податків протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава, це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно п.89.1 ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п.89.2 ст.89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

В свою чергу, відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

01.08.2013 рішенням заступника начальника Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області № 187-19 призначено здійснення опису майна, що перебуває у власності (у господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «Вибір» з метою визначення обсягу майна для погашення податкового боргу, яке направлялось на адресу відповідача та ним залишене без реагування.

Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, сума податкового зобов'язання відповідача є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена та становить 28 158,85 грн., яку необхідно стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.

Стягнути кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір» (03150, м.Київ, вул. Червоноармійська/Фізкультурна, буд. 57-61/3 А, код ЄДРПОУ 31089089) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, суму податкового боргу у розмірі 28 158,85 (двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят вісім грн. 85 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур