Постанова

від 11.11.2015 по справі 826/15773/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2015 року № 826/15773/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СТ Профі Груп» доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТ Профі Груп» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14 лютого 2015 року № 0001012202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15773/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25 серпня 2015 року.

У судовому засіданні 25 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що у період з 14 січня 2015 року по 19 січня 2015 року на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Профі Груп» (код 34679268) при взаємовідносинах з ТОВ «Мелана» (код 39090327) за період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 26 січня 2015 року № 70/26-54-22-02-34679268.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 153 166 грн., в тому числі за період: липень 2014 року - 84586 грн., серпень 2014 року - 68580 грн.

Заперечення позивача залишені без задоволення, акт перевірки від 26 січня 2015 року № 70/26-54-22-02-34679268 - без змін.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14 лютого 2015 року № 0001012202 Товариству з обмеженою відповідальністю «СТ Профі Груп» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 191 457, 50 грн., в тому числі: за основним платежем - 153 166 грн., за штрафними санкціями - 38 291,50 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14 лютого 2015 року № 0001012202 залишено без змін, скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Профі Груп» - без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Мелана» (код 39090327).

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 26 січня 2015 року № 70/26-54-22-02-34679268.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мелана» (код 39090327), обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Судом встановлено, що 01 квітня 2014 року між ТОВ «СТ Профі Груп» (Генпідрядник) та ТОВ «Мелана» (Субпідрядник) укладено Договір № ДГ-0000235, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується власними силами виконати відповідно до цього Договору будівельно-монтажні роботи на об'єктах згідно додатків до даного Договору (Договірна ціна. Локальний кошторис).

Відповідно до Розділу 2 Договору Сторони домовились, що вартість виконаних робіт встановлюється Договором. Вартість робіт які виконує Субпідрядник є твердою. Сума договору визначається згідно обсягів виконаних робіт (актів форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат»). Вартість робіт по будівельно-монтажним роботам встановлюється згідно додатків до даного Договору (Договірна ціна, Локальний кошторис).

Термін виконання робіт визначений розділом 3, а саме: початок робіт - квітень 2014р. завершення робіт - грудень 2014 року. Рішення Сторін про перегляд строків виконання робіт, оформляється додатковою угодою, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно Додаткової угоди від 11 квітня 2014 року погоджено наступне:

Відтермінувати початок підготовчих робіт за Договором (розвантаження та приймання на будівельному майданчику необхідних матеріалів, конструкцій, їх складування) на 14 квітня 2014 року; розпочати основні роботи за договором з 26 квітня 2014 року.

Викласти п.п.1.1 ст.1 Договору у наступній редакції: «п.1.1 Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується власними силами виконати відповідно до цього Договору будівельно-монтажні роботи на об'єктах згідно додатків до даного Договору (Договірна ціна, Локальний кошторис). У разі перенесення строків виконання робіт Субпідрядник має право залучити до виконання робіт третіх осіб у відповідності вимог нормативних актів України».

Викласти п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Договору у наступній редакції: «п.5.2.1. До початку виконання основних робіт у відповідності до абз. 3 п.1 Додаткової угоди № 1 до Договору надає Генпідряднику копії документів, які підтверджують податковий статус Субпідрядника, а також дозвіл Держнаглядохоронпраці, ліцензію на право виконання робіт.».

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) у перевіряємому періоді ТОВ «Мелана» виконувались будівельно-монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи.

Також ТОВ «Мелана» виписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) та податкові накладні.

Оплата здійснювалась в порядку безрозрахункового розрахунку, що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень та виписками з банківського рахунку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Мелена», у зв'язку з придбанням будівельних робіт.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Обґрунтовуючи необхідність придбання робіт позивач зазначає, що для виконання договорів про виконання робіт та надання послуг, укладених між ТОВ «СТ Профі Груп» та ТОВ «Амеро Гранд», ПАТ «Домобудівний комбінат № 4», та з метою отримання прибутку позивач уклав договори підряду з ТОВ «Мелена». На підтвердження надано акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість будівельних робіт та видаткові накладні.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вищезазначених доводів, а саме необхідності та реальності придбання ТОВ «Мелана» підрядних робіт; реальності виконання таких робіт, та використання у власній господарський діяльності.

Як встановлено укладеними між позивачем та ТОВ «Мелана» Договором, а саме пунктом 5.1.1, Генпідрядник надає Субпідряднику погоджену проектну документацію, що погоджена та затверджена у встановленому порядку.

Слід зазначити, що позивачем як генпідрядником не надано копій проектної та кошторисної документації. Не надано також і актів проміжного приймання та/або попередніх випробувань, зі складанням Актів приймання прихованих робіт та журналу виконання робіт, що унеможлює встановлення участі ТОВ «Мелана» у виконанні підрядних робіт на об'єктах будівництва.

Матеріали справи не містять будь-якої інформації про надання підряднику генпідрядником і оформлення відповідного акту про фронт робіт; про хід виконання робіт; забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами; забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами;залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів; загрозу виконанню договору підряду з вини генпідрядника.

Не надано копій проектно-технологічної документації.

Також, відсутня будь-яка інформація про види та кількість використаних будівельних матеріалів та обладнання, про їх відвантаження на об'єкти будівництва.

Не надано копій товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, довіреностей, які б свідчили про транспортування та відвантаження будівельних матеріалів на об'єкти будівництва ані позивачем ані ТОВ «Мелана».

Також, позивачем не надано копій перепусток працівників ТОВ «Мелана» на об'єкти будівництва.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було проведено інструкцію з пожежної безпеки, проте, жодні акти, розписки про присутність відсутні.

Суд наголошує, що із наданих документів встановити участь ТОВ «Мелана» у виконанні підрядних робіт не вбачається можливим, а відтак і їх приймання та подальша реалізація позивачем для виконання договорів про виконання робіт та надання послуг, укладених між ТОВ «СТ Профі Груп» та ТОВ «Амеро Гранд», ПАТ «Домобудівний комбінат № 4», не підтверджується.

При цьому, наявні у матеріалах справи податкові накладні містять лише загальні назви будівельно-монтажні роботи - без деталізації змісту та обсягу таких робіт; не містять інформації про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів наявності у ТОВ «Мелана» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт. Надана ліцензія на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури не спростовує висновків контролюючого органу.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення статті пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року зобов'язано позивача надати суду: ліцензії (дозволи тощо), якщо передбачають види діяльності; укладені договори купівлі-продажу та інші договори, які укладені з підприємствами-контрагентами; податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт, сертифікати, довіреності; документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); інформацію про перевізників товарно-матеріальних цінностей на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, та здійснених розрахунків за надані послуги з транспортування та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо); форми розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік), стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату проведення перевірки, платіжні доручення; інформацію про наявність відповідних складських приміщень, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, документального оформлення їх руху, проведення інвентаризації та опитування матеріально-відповідальних осіб; доказ відображення у первинних документах та документах бухгалтерського обліку проведених операцій; реєстр виданих податкових накладних з підсумками податкового зобов'язання з ПДВ за відповідні податкові періоди; оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 63, 37, 36, 68, 31; дані щодо зв'язку господарської операції (факту придбання товарів (робіт, послуг спорудження оснівних фондів, понесення інших витрат тощо) з господарською діяльністю підприємства; письмові пояснення щодо укладених договорів між позивачем із контрагентами-постачальниками (продавцями) із детальним зазначенням первинних документів, складених у результаті взаємовідносин, та мети придбання товарів (послуг); інші документи, що підтверджують взаємовідносини з підприємствами-контрагентами.

Проте інших первинних документів на підтвердження реальності господарських відносин позивачем не надано.

Разом з тим, відхиляються посилання відповідача на податкову інформацію про ТОВ «Мелана», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Профі Груп» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 382,92 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1531,65 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Профі Груп» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Профі Груп» (код ЄДРПОУ 34679268) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1531,65 грн. (тисяча п'ятсот тридцять одна грн. шістдесят п'ять коп.)

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник