Ухвала

від 26.10.2015 по справі 2а/1770/3415/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/56712/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012

у справі №2а/1770/3415/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика»

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 22.04.2011 №0000202342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 984283,75 грн. (787427,00 грн. - за основним платежем, 196856,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 22.04.2011 №0000212342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 891142,50 грн. (712914,00 грн. - за основним платежем, 178228,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) повністю, податкове повідомлення-рішення від 22.04.2011 №0000222342 у частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 122334,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, за наслідками якої складено акт від 05.04.2011 №213/ 23/00278824.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення:

- пп.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, 5.9 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 804384,00 грн., у тому числі: за І кв. 2010 року на 127289,00 грн., за ІІ кв. 2010 року на 84134,00 грн., за ІІІ кв. 2010 року на 50894,00 грн., за IV кв. 2010 року на 542067,00 грн.;

- п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97(із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 712914,00 грн., у тому числі: за січень 2010 року 283,00 грн., лютий 2010 року 69926,00 грн., березень 2010 року 132121,00 грн., квітень 2010 року 115689,00 грн., травень 2010 року - 63182,00 грн., червень 2010 року 17104,00 грн., липень 2010 року 96106,00 грн., серпень 2010 року 1297,00 грн., вересень 2010 року 215098,00 грн., жовтень 2010 року 753,00 грн., листопад 2010 року 1355,00 грн., та завищено від?ємне значення податку на додану вартість у грудні 2010 року в сумі 136014,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.04.2011 №0000202342 про збільшення суми грошового зобов?язання з податку на прибуток на загальну суму 984283,75 грн. (787427,00грн. за основним платежем, 196856,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); від 22.04.2011 №0000212342 про збільшення грошового зобов?язання з податку на додану вартість на загальну суму 891142,50 грн. (712914,00 грн. за основним платежем, 178228,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); від 22.04.2011 №0000222342 про зменшення від?ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 122334,00 грн. та застосовано 30583,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПА в Рівненській області від 11.07.2011 №13417/25-16/282 податкові повідомлення-рішення Костопільської МДПІ від 22.04.2011 №0000202342 та від 22.04.2011 №0000212342 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 22.04.2011 №0000222342 скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 30583,50 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що доводи податкового органу про не підтвердження реального характеру господарських операцій контрагенти ТОВ «Західметал», Березнівське ССТ, ТОВ «Нетелко Люкс ЛТД» (ТОВ «Група компаній «Бумсервіс»), ТОВ «Бумсервісгруп», ТОВ «Шедар Груп», ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат», ЗАТ «Укртара-Холдинг», ТОВ «Украгро-тек», з огляду на відсутність документів, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортних накладних, дорожніх листів автомобілів), посвідчень про відрядження працівників, які були відряджені позивачем для отримання товару, прибуткових ордерів, відсутність письмових договорів з деякими контрагентами; ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» - відсутність довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3; ТОВ «Украгро-тек» - додатково відсутність кошторису на виконання монтажних робіт; ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» - неможливість виконання господарських операцій вказаним контрагентом з огляду на відсутність трудових та виробничих ресурсів, а також відсутність декларування податкових зобов?язань постачальниками газу по ланцюгу постачання, не найшли свого підтвердження, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, що перевірявся, позивач здійснював закупівлю металопродукції у ТОВ «Західметал» (код 35308028), що підтверджується відповідними видатковими накладними. За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «Західметал» виписано для позивача податкові накладні, розрахунки з ТОВ «Західметал» позивачем здійснено повністю у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями. Загальна вартість металопродукції, отриманої від ТОВ «Західметал» в сумі 6032,00грн. (без ПДВ), у повному обсязі віднесена ТОВ «Моквинська паперова фабрика» до складу валових витрат: у І кв. 2010 року в сумі 899,00гн., у ІІ кв. 2010 року в сумі 5133,00грн. Податок на додану вартість у сумі 1246,47 грн. на підставі вищевказаних податкових накладних включено до складу податкового кредиту відповідних періодів: березень 2010 року - 179,81 грн., травень 2010 року 790,70 грн., червень 2010 року 235,96 грн.

Також позивачем здійснювалась закупівля макулатури у Березнівського споживчого товариства (код 01764745) згідно з договором купівлі-продажу від 01.03.2009 №65, виконання якого підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунок за отриману макулатуру позивачем проведено повністю, шляхом відвантаження останньому туалетного паперу, що підтверджується видатковими та податковими накладними. Загальна вартість отриманої від Березнівського ССТ макулатури в розмірі 4097,00 грн. (без ПДВ) у повному обсязі віднесена позивачем до складу валових витрат, та відповідно, загальна вартість відвантаженого позивачем для Березнівського ССТ туалетного паперу в сумі 4097,00грн. (без ПДВ) віднесена у повному обсязі до складу валових доходів.

Податок на додану вартість у сумі 820,00 грн. на підставі виданих податкових накладних повністю включено позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів.

19.04.2010 позивачем було укладено з ТОВ «Група компаній «Бумсервіс» (код 35454869) договір про виготовлення упаковочної продукції №1904/10.

На підставі вказаного договору позивач здійснював закупівлю етикеток для туалетного паперу у ТОВ «Нетелко Люкс ЛТД» (ТОВ «Група компаній «Бумсервіс»), що підтверджується рахунком-фактурою, видатковими накладними, за наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «Група компаній «Бумсервіс» видано позивачу податкові накладні, розрахунки з постачальником позивачем здійснено у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента у сумі 25610,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Загальна вартість отриманих етикеток в сумі 21441,00грн. (без ПДВ), у повному обсязі віднесена позивачем до складу валових витрат, а податок на додану вартість у сумі 4284,00 грн. включено до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Також позивачем здійснювалась закупівля етикеток для туалетного паперу у ТОВ «Бумсервіс Груп» (код 37062937), що підтверджується видатковими накладними, за наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «Бумсервіс Груп» видано позивачу податкові накладні, розрахунки здійснено в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями. Загальна вартість отриманих від ТОВ «Бумсервісгруп» етикеток в сумі 29336,00 грн. (без ПДВ) віднесена позивачем до складу валових витрат, а податок на додану вартість у сумі 4893,00 грн. включено до складу податкового кредиту відповідних періодів.

11.02.2010 позивачем укладено з ТОВ «Шедар Груп» (код 35086378) договір купівлі-продажу макулатури №КП-8М, виконання якого підтверджується рахунками-фактур, податковими накладними, розрахунки з ТОВ «Шедар Груп» здійснено позивачем частково у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями, а також шляхом видачі простого векселя від 01.07.2010 номінальною вартістю 124439,75 грн.

Загальна вартість придбаної у ТОВ «Шедар Груп» макулатури у сумі 651083,00грн. (без ПДВ) віднесена до складу валових витрат, а податок на додану вартість у сумі 135489,00 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів.

09.02.2010 ТОВ «Моквинська паперова фабрика» було укладено з ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» (код 00292652) договір купівлі-продажу №09/02/2010, за яким здійснено придбання макулатури та обладнання, що підтверджується накладними, актом приймання-передачі обладнання від 10.02.2010, податковими накладними. Розрахунки здійснено позивачем повністю у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжними дорученнями.

Загальна вартість придбаної у ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» макулатури в сумі 23068,00 грн. (без ПДВ) віднесена позивачем до складу валових витрат, загальна вартість придбаного з обладнання в сумі 250000,00 грн. (без ПДВ) - до складу основних фондів 3 групи у І кв. 2010 року, а податок на додану вартість у сумі 54614,00 грн. на підставі вищевказаних податкових накладних включено позивачем до складу податкового кредиту відповідних періоді.

Крім того, у періоді, що перевірявся позивач здійснив закупівлю основних фондів на загальну суму 1141228,00 грн., отримав юридичні послуги на суму 361000,00 грн. та орендував транспортні засоби на суму 21157,00 грн. у ЗАТ «Укртара-Холдинг» (код 31870266) на підставі договорів: купівлі-продажу товарів від 12.04.2010 №УТХ-24, від 30.04.2010 №УТХ-29, від 09.07.2010 №УТХ-40, оренди автомобілів від 13.11.2002 УТХ-М №13-А, оренди транспортного засобу від 14.03.2007 №14/03-7, купівлі-продажу автомобілів від 01.11.2010 №УТХ-55, про надання юридичних послуг від 10.02.2010 №УТХ-53.

Виконання договорів підтверджується актами здачі-прийняття робіт, видатковими накладними, податковими накладними. Розрахунки із ЗАТ «Укртара-Холдинг» здійснено позивачем повністю у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця у сумі 696055,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Суму 2405946,34грн. оплачено векселями, а на загальну суму 1724217,33 грн. ЗАТ «Укртара-Холдинг» укладено з ТОВ «Агенство Світ» договори про відступлення права вимоги.

Загальна вартість отриманих від ЗАТ «Укртара-Холдинг» юридичних послуг в сумі 361000,00 грн. (без ПДВ), послуг з оренди транспортних засобів в сумі 21157,00грн. (без ПДВ) повністю віднесена до складу валових витрат, основних фондів (формуюча машина, прес тиснення, упаковочна машина) в сумі 737600,00 грн. (без ПДВ) в повному обсязі віднесена позивачем до складу основних фондів 3 групи, основних фондів (автомобілі ГАЗ-5312, ГАЗ-3110, шнеки, мотор-редуктор) в сумі 403628,00грн. (без ПДВ) повністю віднесена до складу основних фондів 2 групи, податок на додану вартість на підставі виданих податкових накладних в загальній сумі 303862,00 грн. в повному обсязі включено до складу податкового кредиту.

У періоді, що перевірявся, позивачем отримано від ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» (код 00236056) послуги з реставрації пресового вала, що підтверджується видатковою накладною від 16.08.2010. №49 на суму 6200,00грн. (у т.ч. ПДВ 1033,33грн.).

За вказаною господарською операцією ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» було виписано податкову накладну від 16.07.2010 №298 на суму 6200,00грн. (у т.ч. ПДВ 1033,33грн.).

Розрахунки з ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» проведено повністю у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, що підтверджується платіжними дорученнями.

Загальна вартість послуг, отриманих від ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», в сумі 5167,00 грн. (без ПДВ) у повному обсязі віднесена позивачем до складу основних фондів 3 групи у ІІІ кв. 2010 року, а податок на доданку вартість в сумі 1033,00 грн. було включено до складу податкового кредиту у липні 2010 року.

Згідно з договором комісії на постачання природного газу від 25.11.2010 №ЕРО1-0844СТ позивачем отримано від ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» природний газ на загальну суму 66928,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі об?ємів природного газу від 31.12.2010 №844/12. ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» виписано для позивача податкові накладні на підставі яких позивачем ПДВ у сумі 13680,00 грн. віднесено до складу податкового кредиту в грудні 2010 року.

Розрахунки з ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» позивачем проведено у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також позивачем було придбано у ТОВ «Украгро-тек» ангар металевий для торфу, який відповідно до умов договору підряду від 01.10.2010 №01/10/10-2 було змонтовано зазначеним контрагентом, реальність господарських операцій щодо придбання та монтажу ангара для торфу підтверджуються видатковою накладною, актом здачі-прийняття робіт, податковими накладними, розрахунки проведено повністю у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, що підтверджується платіжними дорученнями.

Податок на додану вартість на підставі виданих податкових накладних в сумі 122200,00 грн. включено позивачем повністю до складу податкового кредиту у грудні 2010 року.

Таким чином, за висновками судів попередніх інстанцій, придбані у вищевказаних контрагентів товари та послуги були повністю оприбутковані позивачем та використані ним у господарській діяльності, що підтверджується журналом приходу матеріалів, журналом обліку сировини, актами «розходу» матеріальних цінностей, на час вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі, у зв?язку з чим відсутні підстави для висновку про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, а також завищення від?ємного значення з податку на додану вартість.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, з огляду на таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті ( підпункт 5.2.1).

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, в судовому процесі підлягали встановленню обставини, на які посилався відповідач в обґрунтування доводів про правомірність зменшення в податковому обліку позивача сум валових витрат та податкового кредиту за вказані звітні податкові періоди, зокрема, у зв'язку з відсутністю підтвердження фактичної поставки товару.

При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції та необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Тобто, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як платника, так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій, унеможливлюють висновок щодо реальності придбання товарів (робіт, послуг), фактичного та обґрунтованого понесення позивачем витрат з їх придбання, наявності правових та фактичних підстав для віднесення сум до складу податкового кредиту.

Наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення сум, визначених ними, до складу валових витрат та податкового кредиту, оскільки, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою дослідження фактичного придбання товарів (послуг) судам необхідно аналізувати умови їх поставки, оплати, досліджувати та оцінювати всі наявні первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій. В їх сукупності разом з іншими доказами. Також слід з'ясовувати мету придбання товарів (послуг).

Документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку платника, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій зміст оспорюваних операцій, їх обсяг, форми викладення, тобто ознаки, які свідчать про їх реальний характер, а також зв'язок з господарською діяльністю позивача не з'ясовувались, незважаючи на доводи відповідача про відсутність доказів перевезення товару (умови поставки не досліджувались), отримання товару уповноваженими особами, наявності у них довіреностей на отримання товару тощо, наявності у окремих контрагентів позивача можливостей для здійснення певних видів господарської діяльності.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун