Рішення

від 11.11.2015 по справі 908/53/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/3/15-6/155/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

11.11.2015 Справа № 908/53/15-г

За позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (вул. 40 років Радянської України, буд. 72В«АВ» , м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035)

до Комунальної установи В«Веселівський психоневрологічний інтернатВ» Запорізької обласної ради (вул. Бойка, буд. 4, с. Урицьке, Запорізький район, Запорізька область, 70404)

Про стягнення 353 806 грн. 04 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. №42/11 від 06.01.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - дов. 465 від 28.09.2015р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області м. Запоріжжя до Комунальної установи В«Веселівський психоневрологічний інтернатВ» Запорізької обласної ради с. Урицьке Запорізького району Запорізької області, про стягнення 353 806 грн. 04 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 353 806 грн. 04 коп., яку перерахувати до місцевого бюджету Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, р/р № 33114331700128, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025393, код бюджетної класифікації № 24062100, одержувач - управління Державної казначейської служби України у Запорізькому районі Запорізької області.

Позивач надав суду письмові пояснення б/н від 02.11.2015р ., де вказав наступне: у відповідності до ст. 42 Водного кодексу України (далі Кодексу), водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Статтею 44 Кодексу визначено обов'язки водокористувачів крім іншого здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Статтею 110 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення водного законодавства. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. 31 травня 2013 року ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_3 завідуючого господарством КУ «Веселівський психоневрологічний інтернат» ЗМР було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України у зв'язку з передачею його на поруки колективу КУ «Веселівський психоневрологічний інтернат» ЗМР строком на 1 рік. Ухвала набрала законної сили 10.06.2013. В ході судового розгляду встановлено, що: «завідуючий господарством КУ «Веселівський психоневрологічний інтернат» ЗМР ОСОБА_3, будучи службовою особою установи, неналежним чином виконуючи покладені на нього службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, не вжив будь-яких заходів до отримання або продовження дії дозволу на спеціальне водокористування, внаслідок чого установою без наявних на те правових підстав здійснено забір 8,126 м.куб. води з Артезіанської свердловини № 1, чим заподіяно шкоду охоронюваним законом інтересам держави у сумі 353 806,04 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.» Таким чином, в судовому порядку доведено такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина завдавача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Посилання відповідача на норми статті 23 Кодексу України про надра є безпідставним, оскільки суть правопорушення полягає у здійсненні спеціального водокористування без дозволу. Також саме за спеціальне водокористування без дозволу виконано розрахунок заподіяної шкоди. На підставі вищевикладеного вважає позов законним, обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача вих. № 144 від 26.01.2015 року (т. 1, ар. с. 43-45).

Також, 30.10.2015 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує наступне : зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в обґрунтування позову посилається на те, що відповідач в порушення вимог ст. 66 Конституції України, п. 9 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України: в період з 01.01.2012р. по 07.12.2012р. здійснював спеціальне водокорис тування без спеціального дозволу, у зв'язку з чим, відповідно до ст. ст. 110, 11 Водного кодексу України, ст. ст. 47, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 1166 Цивільного кодексу України має відшкодувати шкоду, завдану порушенням природоохоронного законодавства, в розмірі 35 3806 грн. Відповідач даний позов позивача не визнає та відхиляє повністю з наступних мотивів. Згідно п. 3.1, 10.1, 10.2 Положення Комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради (нова редакція), затвердженого рішенням Запорізької обласної ради від 26.06.2014р., метою діяльності інтернату є забезпечення належних умов для проживання, навчання, виховання, медичної та соціальної реабілітації підопічних, інтернат є неприбутковою бюджетною установою, фінансово - господарська діяльність інтернату здійснюється у встановленому порядку (передбаченому кошторисом) за рахунок коштів обласного бюджету. Відповідач є постійним користувачем земельної ділянки площею 99,6000 га, яка розташована на земельній ділянці Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з цільовим призначенням - для функціонування закладу, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 116638 від 03.12.2009р., виданим Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області. Свердловина № 1, з якої здійснювався забір води, знаходиться на території Комунальної установи «Веселівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради на зазначеній земельній ділянці, що підтверджується паспортом на свердловину, актом перевірки позивача, та не заперечується позивачем. Відповідно до п. 2 ст. 3 Водного кодексу України (далі - ВК України) підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. № 827). Стаття 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України. Тобто, прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра. Стаття 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон) передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. Частиною 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюються земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством. Відповідно до положень ст.ст. 46, 48 Водного кодексу України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44. ст. 49 Водного кодексу України). Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами. Разом із тим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (ст. 21 Кодексу України про надра). Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. Виходячи з приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) ВК України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями «водокористування для потреб галузей економіки» та «промислові потреби». Тобто, стаття 23 Кодексу України про надра не застосовується лише у тому випадку, коли видобування води перевищує 300 кубічних метрів на добу і таке видобування не пов'язане із задоволенням не власних господарсько-побутових потреб, а інших - виробничих потреб підприємства. Виходячи із специфіки діяльності відповідача та враховуючи, що установа не є виробничим підприємством, вода у період з 01.01.2012р. по 07.12.2012р. використовувалась установою на господарсько-питні та господарсько-побутові потреби, максимально допустимий об'єм видобутої води в межах наданої земельної ділянки, передбачений ст. 23 Кодексу України «Про надра» в 300 кубічних метрів на добу не перевищувався, тому видобування підземної води відповідачем у зазначений період без дозволу на спеціальне водокористування правомірно. Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 01.04.2015р. у справі № 922/2610/14. В позовній заяві позивач зазначає, що факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювана шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою доведено в судовому порядку, посилаючись на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 31.05.2013р. (набрала законної сили 10.06.2013р.), якою завідувача господарством ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України за нереабілітуючими обставинами, у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу. Виходячи із змісту ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до яких, обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. Ухвала, на яку посилається позивач, не є носієм встановлених та обов'язкових для господарського суду фактів. Виходячи з вищенаведеного, відповідач просить господарський суд Запорізької області відмовити позивачу в даному позові повністю.

У судовому засіданні оголошувалась перерва.

11.11.2015р. розгляд справи продовжено і прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав :

У відповідності до ст. 42 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент проведення перевірки), водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент проведення перевірки, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент проведення перевірки), спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу . Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється на підставі клопотання водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державним органом водного господарства.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.

Статтею 110 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення водного законодавства. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

На підставі наказу № 954 від 04.12.2012 року та направлення № 850 від 04.12.2012 року позивачем була проведена позапланова перевірка КУ В«Веселівський психоневрологічний інтернатВ» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт від 05.12.2012р. - 07.12.2012 року (далі - акт перевірки).

Акт перевірки був складений відповідно діючому законодавству.

Проведеною перевіркою було встановлено, що відповідач у період з 01.01.2012 року по 07.12.2012 року здійснював самовільний забір води з артезіанської свердловини № 1 (підземного водоносного горизонту) без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44 та ст. 49 Водного кодексу України.

Перевірка проводилась у присутності представника відповідача, про що прямо зазначено в акті.

Вказаним актом зафіксовано, що відповідачем для господарсько - побутових потреб використовується вода із артезіанської свердловини. Вода забирається за допомогою технічного пристрою.

До акту перевірки були додані письмові пояснення відповідача, які знаходяться в матеріалах справи.

Акт перевірки був отриманий директором КУ В«Веселівський психоневрологічний інтернатВ» , про що прямо зазначено в акті перевірки.

В матеріалах справи міститься довідка відповідача вих. № 901 від 13.12.2012 року, в якій вказано, що відповідачем у період з 01.01.2012 року по 07.12.2012 року із артезіанської свердловини № 1 забрано води 8126 м 3 .

Відповідно до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 14.08.2009 року за № 767/16783, позивачем був проведений розрахунок збитків, завданих діями відповідача у період з 01.01.2012 року по 07.12.2012 року, який склав суму 353 806 грн. 04 коп.

Перевіривши розрахунок збитків, завданих діями відповідача у період з 01.01.2012 року по 07.12.2012 року, суд вважає його обґрунтованим та здійсненим відповідно до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року.

07.12.2012р. позивач склав припис про усунення порушень №24/09-ПЗ , який був отриманий директором КУ В«Веселівський психоневрологічний інтернатВ» .

Дії Державної екологічної інспекції у Запорізькій області з проведення перевірки дотримання відповідачем вимог природоохранного законодавства не були оскаржені відповідачем та визнані незаконними у встановленому чинним законодавством порядку.

Факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу та завдання державі збитків в сумі 353 806 грн. 04 коп. був встановлений ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 31.05.2013 року у справі № 317/1205/13-к. В ухвалі зазначено, що завідуючий господарством КУ В«Веселівський психоневрологічний інтернатВ» ОСОБА_3 визнав себе винним в скоєні вказаного вище злочину. Ухвала набрала законної сили 10.06.2013 року, про що вказано на третій сторінці ухвали.

Слід зазначити, що до проведення позивачем перевірки відповідача, та після проведення позивачем перевірки відповідача, відповідач отримував Дозволи на спеціальне водокористування з термінами дії з 30.04.2009р. по 31.12.2011р., з 14.02.2013р. по 31.12.2013р., з 24.01.2014р. по 31.12.2016р.

Дозвіл на спеціальне водокористування за період дії з 01.01.2012р. по 13.02.2013р. у відповідача відсутній.

Факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу, завдання збитків державі саме в сумі 353 806 грн. 04 коп., протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача підтверджуються матеріалами перевірки та ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 31.05.2013 року у справі № 317/1205/13-к.

Відповідач безпідставно посилається на постанову Верховного суду України від 01.04.2015р. по справі №922/2610/14, оскільки в зазначеної постанові річ йде про відсутність спеціального дозвілу на користування надрами . В даному ж випадку відповідач не отримав спеціальний дозвіл водокористування.

Ці два дозвілу не можна ототожнювати, про що ВГСУ прямо вказав в своєї постанові від 29.09.2015р. по цієї справі.

В силу приписів пункту 9 статті 44, статей 48, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321, у відповідності до пункту 2 якого дозволи на спеціальне водокористування надаються у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного та місцевого значення.

Дозвіл на спеціальне водокористування, видача якого передбачена приписами Водного кодексу України, не можна ототожнювати із спеціальним дозволом на користування надрами, який передбачений нормами Кодексу України про надра та надається у разі видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу.

При цьому, слід враховувати, що спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Для отримання дозвілу на спеціальне водокористування не має значення на які потреби використовувалась вода.

Отже, у даному випадку, після закінчення терміну дії дозволу на спеціальне водокористування відповідач повинен був його продовжити або отримати новий дозвіл. У свою чергу, не вчинення таких дій з боку відповідача за наявності факту здійснення подальшого спеціального водокористування свідчить про самовільний характер такого водокористування, що є порушенням водного законодавства, а саме: правил спеціального водокористування, та тягне за собою, згідно статті 110 Водного кодексу України, дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. При цьому, водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Позивач направив відповідачу претензію №2389/03 від 26.12.2012р. (а. с. 20). Відповідач надав позивачу відповідь на вказану претензію №46 від 23.01.2013р., де вказав, що заявлена в претензії сума нарахована безпідставно (а. с. 21).

Відповідач шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 353 806 грн. 04 коп., не сплатив.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, і з відповідача підлягає стягненню сума 353 806 грн. 04 коп.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44 - 49, 82 - 85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Комунальної установи В«Веселівський психоневрологічний інтернатВ» Запорізької обласної ради (вул. Бойка, буд. 4, с. Урицьке, Запорізький район, Запорізька область, 70404; код ЄДРПОУ 03191259) шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 353 806 грн. 04 коп., яку перерахувати до місцевого бюджету Веселівскої сільської ради Запорізького району Запорізької області, р/р № 33114331700128, МФО 813015, код ЄДРПОУ № 38025393, код бюджетної класифікації № 24062100, одержувач - управління Державної казначейської служби України у Запорізькому районі Запорізької області, стягувач - Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (вул. 40 років Радянської України, буд. 72В«АВ» , м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035). Видати наказ.

Стягнути з Комунальної установи В«Веселівський психоневрологічний інтернатВ» Запорізької обласної ради (вул. Бойка, буд. 4, с. Урицьке, Запорізький район, Запорізька область, 70404; код ЄДРПОУ 03191259) судовий збір в сумі 7 076 грн. 12 коп. на користь державного бюджету України. Видати наказ.

Рішення підписано: 11.11.2015р.

Суддя Л.С. Місюра