Рішення

від 09.11.2015 по справі 908/5115/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/167/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2015 Справа № 908/5115/15

за позовом концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, адреса для листування: 69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 7, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю В«Маліка плюсВ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 27/29 офіс 15, ідентифікаційний код 38191288)

про стягнення 14 097, 10 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 41/20-19 від 05.01.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, адвокат на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2015р.)

СУТЬ СПОРУ:

23.09.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області від Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району надійшла позовна заява № 06/12 з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю В«Маліка ПлюсВ» про стягнення з відповідача 14 097,10 грн., з яких: 10 369,93 грн. основного боргу, 2 073,99 грн. штрафу, 114,48 грн. 3% річних та 1 538,70 грн. інфляції.

Ухвалою від 23.09.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/5115/15, присвоєно провадженню номер 24/167/15, справу призначено до розгляду на 12.10.2015р.

Ухвалою від 12.10.2015р. розгляд справи відкладений на 09.11.2015р.

Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 09.11.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 17.04.2013р. № 1407080, на виконання умов якого позивач в період з грудня 2014 року по червень 2015 року відпустив відповідачу теплову енергію на суму 10 369,93 грн. Зобов'язання щодо оплати послуг відповідач не здійснив, внаслідок чого на час звернення з позовом до суду сума основного боргу складала 10 369,93 грн. На підставі п. 7.2.10. договору відповідачу нараховано штраф в сумі 2 073,99 грн. та згідно ст. 625 ЦК України - 114,48 грн. 3% річних за загальний період з 20.01.2015р. по 31.07.2015р. та 1 538,70 грн. інфляції за період лютий - серпень 2015р. З урахуванням викладеного, просить суд, припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10 369,93 грн., стягнути з відповідача 2 073,99 грн. штрафу, 114,48 грн. 3% річних та 1 538,70 грн. інфляції.

Відповідач пояснив, що станом на 09.10.2015р., в рахунок погашення заборгованості за договором у повному обсязі перерахував на користь позивача грошові кошти на загальну суму 10 398,95 грн. Штрафні санкцій в загальному розмірі 3 727,17 грн., в т.ч. 3% річних в сумі 114,48 грн., інфляційні витрати в сумі 1 538,70 грн., штраф в сумі 2 073,99 грн., які було нараховано позивачем на суму несвоєчасно сплаченого основного боргу, також будуть в обов'язковому порядку та у повному обсязі сплачені на користь позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Маліка Плюс» (Споживач) та Концерном В«Міські теплові мережіВ» (Теплопостачальна організація) в особі директора філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району укладений договір № 407080 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді з додатками та додатковими угодами до нього, за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та Додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання», «Правилами користування тепловою енергією», «Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду», «Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», В«Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж» та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2.).

Розділом 10 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 28.02.2014р.

Згідно п.1 додаткової угоди № 3 від 15.01.2015р. дію договору № 407080 від 17.04.2013 року купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді було пролонговано до 31.12.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач в період з грудня 2014р. по червень 2015р. відпустив відповідачу теплову енергію на суму 10 369,93 грн.

Теплова енергія відпускалась до наступних нежитлових приміщень: № № 6,7 першого поверху (літ.А-10, А'-2) по вул. Рубана, 25; № № 89,90 першого поверху (літ.А-4) по вул. Запорізького козацтва, 6.25; № 250 першого поверху (літ.А-5) по вул. Новгородська, буд. 28-А (визначено Додатком № 2 до Договору). Зазначені приміщення відповідач використовує на підставі договорів оренди (копії договорів оренди містяться в матеріалах справи).

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України В«Про теплопостачанняВ» , теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі встановили наступний порядок розрахунків.

Згідно з п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі (п. 6.3.)

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4.).

Згідно п. 6.7. договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Новгородська, б. 15, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Споживач, згідно п. п. 6.7.1. договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5, по Україні - 7 днів).

Підпунктом 6.7.2. договору передбачено, що у разі неотримання Теплопостачальної організації підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Акти приймання-передачі теплової енергії з грудня 2014 року по квітень 2015 року між позивачем та відповідачем підписані та погоджені акти приймання-передачі теплової енергії.

Відповідач не з'явився до позивача для отримання актів приймання-передачі теплової енергії за червень 2015 року, тому Позивачем було направлено поштою/рекомендованою кореспонденцією акт приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, хоча такий обов'язок не покладається на позивача умовами Договору (докази направлення рахунку та акту приймання-передачі теплової енергії на адресу відповідача містяться в матеріалах справи.

Однак у встановлений договором строк акти за вказані періоди з запереченнями на адресу Теплопостачальної організації не повертались.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну «МТМ» не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди. Позивачем були зроблені помітки на актах згідно п. 6.7.2 Договору. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків .

Відповідно до п. п. 3.2.6. договору, Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 10 369,93 грн. в період грудень 2014 року - червень 2015 року. Проте, відповідач всупереч умовам договору заборгованість за вказаний період не оплатив. Доказів висунення заперечень позивачеві з приводу отриманої теплової енергії не надав.

За таких обставин, на час звернення з позовом до суду, сума основного боргу складала 10 369,93 грн.

Встановлено, що момент розгляду справи в суду, відповідачем сплачено суму основного боргу за спірним Договором у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 10 369,93 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 073,99 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Вимоги щодо стягнення штрафу позивач обґрунтовує п. 7.2.10 договору, який передбачає, що за порушення Споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у пункті 6.4. цього договору, останній сплачує Теплопостачальній організації штраф у розмірі 20% від суми заборгованості за спожиту теплову енергію.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано штраф в сумі 2 073,99 грн., що становить 20 % від суми несплаченого боргу, оскільки це не суперечить умовам Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині задовольняються судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги в частині стягнення 114,48 грн. 3% річних за загальний період з 20.01.2015р. по 31.07.2015р. та 1 538,70 грн. інфляції за період лютий - серпень 2015р. є доведеними та задовольняються судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд звертає увагу, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Так, ч. 1 вказаної статті Закону визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У відповідності до ст. 4 Закону, судовий збір із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна заявленого позову складає 14 097,10 грн., тобто судовий збір складає 1 218,00 грн. Додане до позовної заяви платіжне доручення № 9415 від 02.06.2015р. свідчить про оплату судового збору в сумі 1 827,00 грн. Отже, сбір внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

За таких обставин, концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району підлягає поверненню 609,00 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 9415 від 02.06.2015р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 1 218,00 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Маліка плюсВ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 27/29 офіс 15, ідентифікаційний код 38191288) на користь концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, адреса для листування: 69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 7, на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) - штраф в сумі 2 073 (дві тисячі сімдесят три) грн. 99 коп., 3% річних в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 48 коп., інфляційні втрати 1 538 (одна тисяча триста вісім) грн. 70 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10 369,93 грн. провадження у справі припинити.

Повернути концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, адреса для листування: 69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 7, на поточний рахунок 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) з державного бюджету судовий збір в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп., зайво сплачений за платіжним дорученням № 9415 від 02.06.2015р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 908/5115/15, про що винести ухвалу.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 12.11.2015р.