Рішення

від 11.11.2015 по справі 910/27006/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2015Справа №910/27006/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ НЬЮС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг»

про стягнення 118 234,80 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Бондар З.В. - представник за довіреністю від 29.09.15

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 11.11.2015 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ НЬЮС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг» про стягнення 118 234,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.12.2009 р. між сторонами було укладено договір про надання послуг № 01/12/09 п, за умовами якого позивач зобов'язався надавати послуги пошуку та підбору фотографій відповідачу, назва та кількість яких вказана в актах прийому-передачі послуг, а відповідач зобов'язався прийняти дані послуги і оплатити їх вартість. За доводами позивача, ТОВ «ІСТ НЬЮС» належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором та надав послуги з пошуку, підбору та надання фотографій, а відповідачем прийнято вказані послуги на загальну суму 118 234,80 грн, що підтверджується актами приймання послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. Відповідач в порушення договірних зобов'язань не розрахувався за послуги, у зв'язку з чим у останнього виник борг у сумі 118 234,80 грн, яким позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.10.2015 порушено провадження у справі № 910/27006/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11.11.2015.

У судове засідання 11.11.2015 з'явився представник позивача, який надав документи на виконання вимог ухвали суду, що були долучені до матеріалів справи, та заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої повідомив суд, що відповідачем після порушення провадження у справі було частково оплачено заборгованість у сумі 9 563,15 грн, а відтак сума боргу становить 108 671,65 грн.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Дослідивши вказану заяву позивача, суд встановив, що вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана із дотриманням вимог ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, з урахування заяви про зменшення розміру, та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання 11.11.2015р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТ НЬЮС» (надалі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг» (надалі - замовник, відповідач) було укладено договір 3 01/12/09п про надання послуг (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору предметом даного договору є надання виконавцем за плату послуг по пошуку і підбору фотографій для замовника на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець здійснює за замовленням замовника підбір фотографій із міжнародного банку фотографій, до якого виконавець має доступ.

Перелік відібраних фотографій затверджується замовником письмово і після оплати послуг на основі виставленого рахунку виконавцем, фотографії будуть передані замовнику. Після опублікування фотографій сторони підпишуть акт приймання послуг. Сторони домовилися, що підписані сторонами акти приймання послуг мають силу додатку до даного договору і являються невід'ємною його частиною (п. 2.5. договору).

Якщо замовнику відомі конкретні фотографії, в пошуку і підпірці яких він зацікавлений, сторони укладають додаток до даного договору, в якому погоджують перелік таких фотографій, мету їх використання, розмір оплати за послуги по їх пошуку і підбору, інші умови виконання замовлення (п. 2.8. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору складається із вартості послуг за кожним додатком та/або акта прийму послуг до даного договору, з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 3.3. договору вартість послуг виконавця буде вказуватися у відповідних актах приймання послуг та/або в додатках до договору (у випадку, передбаченому п. 2.8. даного договору).

У п. 3.4. договору зазначено, що замовник зобов'язаний сплачувати послуги виконавця в наступні строки:

- у випадках, передбачених п.2.5. договору - протягом трьох банківських днів з дати виставлення рахунку в розмірі, вказаному у рахунку;

- у випадках, передбачених п. 2.8. договору - в порядку 100% передплати вартості послуг, погоджених сторонами у додатку, на підставі рахунку, виставленого виконавцем протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку.

Всі платежі за даним договором замовник здійснює в гривнях шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця (п. 3.5. договору).

Згідно з п. 7.2. договору даний договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором. Розміщення замовником нового замовлення щодо підбору фотографій буде означати продовження даного договору на період виконання такого замовлення.

За доводами позивача ТОВ «ІСТ НЬЮС» належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором та надав послуги з пошуку, підбору та надання фотографій, а відповідачем прийнято вказані послуги на загальну суму 118 234,80 грн, що підтверджується актами приймання послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, а саме: № 314 від 26.12.2014 р. на суму 11 203,81 грн; № 318 від 30.01.2015 р. на суму 3 413,47 грн; № 319 від 29.01.2015 р. на суму 10 522,52 грн; № 321 від 23.02.2015 р. на суму 5 901,90 грн; № 323 від 04.03.2015 р. на суму 16 201,36 грн; № 325 від 23.03.2015 р. на суму 3 637,74 грн; № 326 від 23.03.2015 р. на суму 3656,53 грн; № 328 від 03.04.2015 р. на суму 14 802,76 грн; № 331 від 07.05.2015 р. на суму 13 727,78 грн; № 334 від 27.05.2015 р. на суму 489,92 грн; № 335 від 08.06.2015 р. на суму 13 713,31 грн; № 337 від 24.06.2015 р. на суму 9 815,33 грн; № 339 від 20.07.2015 р. на суму 3 344,98 грн; № 340 від 23.07.2015 р. на суму 7 812,24 грн.

Вказані акти підписані відповідачем без зауважень, однак не здійснено оплати за отримані послуги, у встановлений договором строк, у зв'язку з чим виник борг у сумі 118 234,80 грн.

Після порушення провадження у справі № 910/27006/15 відповідачем було частково оплачено послуги на суму 9 563,15 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, з яких вбачається, що відповідачем було сплачено 26.10.2015 р. 5000,00 грн та 05.11.2015 р. 4 563,15 грн, у зв'язку з чим позивачем зменшено розмір позовних вимог до 108 671,65 грн.

Отже, спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті за послуги згідно умов договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи, позивачем належним чином виконані зобов'язання за договором та надані відповідачу послуги на загальну суму 118 234,80 грн, що підтверджується актами приймання послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, а саме: № 314 від 26.12.2014 р. на суму 11 203,81 грн; № 318 від 30.01.2015 р. на суму 3 413,47 грн; № 319 від 29.01.2015 р. на суму 10 522,52 грн; № 321 від 23.02.2015 р. на суму 5 901,90 грн; № 323 від 04.03.2015 р. на суму 16 201,36 грн; № 325 від 23.03.2015 р. на суму 3 637,74 грн; № 326 від 23.03.2015 р. на суму 3656,53 грн; № 328 від 03.04.2015 р. на суму 14 802,76 грн; № 331 від 07.05.2015 р. на суму 13 727,78 грн; № 334 від 27.05.2015 р. на суму 489,92 грн; № 335 від 08.06.2015 р. на суму 13 713,31 грн; № 337 від 24.06.2015 р. на суму 9 815,33 грн; № 339 від 20.07.2015 р. на суму 3 344,98 грн; № 340 від 23.07.2015 р. на суму 7 812,24 грн.

Відповідачем вказані послуги прийняті, проте не здійснено їх оплати, у встановлений договором строк, у зв'язку з чим виник борг у сумі 108 671,65 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що замовник в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість останнього становить 108 671,65 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи ту обставину, що часткову сплату заборгованості було здійснено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33 , 49 ,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг» (04073, м. Київ, провулок Куренівський, буд. 17, літера Г; ідентифікаційний код 30375222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ НЬЮС» (04053, м. Київ, пров. Киянівський, буд. 3-7; ідентифікаційний код 32983917) заборгованість у розмірі 108 671 (сто вісім тисяч шістсот сімдесят одну) грн 65 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 773 (одна тисяча сімсот сімдесят три) грн 52 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.