Рішення

від 05.11.2015 по справі 910/21421/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015Справа №910/21421/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк»

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптотрейд»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Нік»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «ІТ Інвест»

Про стягнення 65 682 976,88 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Карпунець В.Д. представник за довіреністю № 126 від 16.10.15.

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Від відповідача-3: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптотрейд» (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Нік» (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «ІТ Інвест» (далі - відповідач-3) про стягнення 65 682 976,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.15. порушено провадження у справі № 910/21421/15 та призначено її до розгляду на 15.09.15.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 15.09.15. представників сторін та невиконання ними вимог ухвали суду від 20.08.15., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 13.10.15., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.15. розгляд справи було відкладено на 05.11.15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.15. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору у справі № 910/21421/15 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 05.11.15. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-1 в судове засідання 05.11.15. втретє не з'явився, вимоги попередніх ухвал в даній справі не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представники відповідачів-2, 3 в судове засідання 05.11.15. втретє не з'явились, вимоги попередніх ухвал в даній справі не виконали, заяв чи клопотань не подали і не надіслали, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Повідомлення про вручення відповідачам-2, 3 ухвал суду наявні в матеріалах справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на викладене вище та на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/21421/15.

В судовому засіданні 05.11.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.14. між позивачем (далі - банк) та відповідачем-1 (далі - позичальник) було укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 826 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відкличну кредитну лінію в межах 15 600 000,00 грн. терміном до 17.07.15.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому сторонами неодноразово вносились зміни до Кредитного договору, зокрема:

- додатковим договором від 28.04.14. до кредитного договору розмір кредитної лінії було збільшено до 23 200 000,00 грн.;

- додатковим договором від 29.07.14. до кредитного договору встановлено 21% річних;

- додатковим договором від 18.08.14. до кредитного договору розмір кредитної лінії було збільшено до 30 700 000,00 грн.;

- додатковим договором від 27.08.14. до кредитного договору розмір кредитної лінії було збільшено до 59 000 000,00 грн.;

- додатковим договором від 27.08.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 10 200 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 12.09.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 350 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 22.09.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 570 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 29.09.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 2 781 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 30.09.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 8 420 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 27.10.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 1 983 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 31.10.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 8 070 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 05.11.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 750 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 12.11.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 750 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 17.11.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 200 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 26.11.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 257 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 27.11.14. до кредитного договору сторонами погоджено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 1 469 000,00 грн. зі сплатою 21% річних;

- додатковим договором від 28.11.14. до кредитного договору та додаткових договорів до нього сторонами погоджено, що сплаті підлягає 25% річних з 26.11.14.;

- додатковим договором від 23.01.15. до кредитного договору та додаткових договорів до нього сторонами погоджено, що сплаті підлягає 21% річних з 01.01.15.;

- додатковим договором від 20.03.15. до кредитного договору та додаткових договорів до нього сторонами погоджено, що позичальнику відклична кредитна лінія відкривається позичальнику терміном до 20.04.15.;

- додатковим договором від 25.03.15. до кредитного договору та додаткових договорів до нього сторонами погоджено, що сплаті підлягає 24% річних з 01.03.15.;

- додатковим договором від 20.04.15. до кредитного договору та додаткових договорів до нього сторонами погоджено, що позичальнику відклична кредитна лінія відкривається позичальнику терміном до 21.05.15.;

- додатковим договором від 21.05.15. до кредитного договору та додаткових договорів до нього сторонами погоджено, що позичальнику відклична кредитна лінія відкривається позичальнику терміном до 19.06.15.

Відповідно до положень пунктів 1.4., 3.1. кредитного договору підставою для надання кредитів (траншів) за кредитним договором є додаткові договори, що укладаються за взаємною згодою сторін після надання банку письмової заявки позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування. Перерахування грошових коштів (надання траншів) позичальнику проводиться банком при наявності вільних коштів (в межах кредитної лінії), тобто за умови повернення попереднього траншу чи наявності невикористаних у межах лінії коштів.

Надання банком позичальнику траншів підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами: 20702549 від 29.07.14. на суму 23 200 000,00 грн., № 20911802 від 27.08.14. на суму 10 200 000,00 грн., № 21052586 від 12.09.14. на суму 350 000,00 грн., № 21111889 від 22.09.14. на суму 570 000,00 грн., № 21154195 від 29.09.14. на суму 2 781 000,00 грн., № 21162747 від 30.09.14. на суму 8 420 000,00 грн., № 21372376 від 27.10.14. на суму 1 983 000,00 грн., № 21411120 від 31.10.14. на суму 8 070 000,00 грн., № 21463327 від 05.11.14. на суму 750 000,00 грн., № 21504140 від 12.11.14. на суму 750 000,00 грн., № 21535219 від 17.11.14. на суму 200 000,00 грн., № 21600146 від 26.11.14. на суму 257 000,00 грн., № 21605429 від 27.11.14. на суму 1 469 000,00 грн.

Згідно з умовами п. 7.1 кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснювати сплату процентів за користування кредитними ресурсами щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за кожним кредитом, але не пізніше строку, обумовленому в додатковому договорі. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кожним кредитом. Сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється позичальником щомісячно в період з 25 числа по останній робочий день місяця. При цьому сплаті підлягають проценти, нараховані на 25 число місяця включно; сплата процентів, які нараховані за період з 26 числа по останній календарний день місяця здійснюється в наступний період сплати процентів.

При розрахунку процентів за користування кредитними ресурсами приймається метод «факт/факт», при якому приймається фактична кількість днів у місяці і році (п. 7.2 кредитного договору).

Відповідно до п. 7.5 кредитного договору при несвоєчасному погашення кредитів позичальник сплачує банку подвійну процентну ставку від встановленої в кожному конкретному додатковому договорі.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору позичальник зобов'язався повернути одержані кредитні ресурси в строк згідно з умовами, викладеними у відповідних додаткових договорах, які є невід'ємними частинами кредитного договору, та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичкові рахунки та рахунки нарахованих процентів відповідно до строків, встановлених додатковими договорами.

Згідно з умовами п. 4.4 кредитного договору у разі порушення позичальником умов договору, несвоєчасного повернення отриманих кредитів (траншів) та/або сплати процентів за їх використання, банк має право достроково стягнути отримані позичальником кредитні кошти, проценти за їх використання, можливі штрафні санкції.

За твердженням позивача, в порушення умов кредитного договору, позичальник невчасно та не в повному обсязі здійснює повернення наданих йому кредитних коштів, а також не сплачує проценти за користування кредитними ресурсами та пеню.

За розрахунками позивача заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 14.08.15.:

- за додатковим договором від 29.07.14. до кредитного договору: 25 827 882,44 грн., у тому числі: 23 200 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 579 682,20 грн. заборгованість по строкових процентах; 1 906 849,31 грн. заборгованість по прострочених процентах; 141 350,93 грн. - заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 27.08.14. до кредитного договору: 11 355 362,11 грн., у тому числі: 10 200 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 254 860,27 грн. заборгованість по строкових процентах; 838 356,17 грн. заборгованість по прострочених процентах; 62 145,67 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 12.09.14. до кредитного договору: 389 644,78 грн., у тому числі: 350 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 8 745,21 грн. заборгованість по строкових процентах; 28 767,12 грн. заборгованість по прострочених процентах; 2 132,45 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 22.09.14. до кредитного договору: 634 564,36 грн., у тому числі: 570 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 14 242,19 грн. заборгованість по строкових процентах; 46 849,32 грн. заборгованість по прострочених процентах; 3 472,85 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 29.09.14. до кредитного договору: 3 096 006,08 грн., у тому числі: 2 781 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 69 486,91 грн. заборгованість по строкових процентах; 228 575,34 грн. заборгованість по прострочених процентах; 16 943,83 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 30.09.14. до кредитного договору: 9 373 740,09 грн., у тому числі: 8 420 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 210 384,66 грн. заборгованість по строкових процентах; 692 054,79 грн. заборгованість по прострочених процентах; 51 300,64 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 27.10.14. до кредитного договору: 2 207 615,99 грн., у тому числі: 1 983 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 49 547,84 грн. заборгованість по строкових процентах; 162 986,30 грн. заборгованість по прострочених процентах; 12 081,85 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 31.10.14. до кредитного договору: 8 984 095,32 грн., у тому числі: 8 070 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 201 639,46 грн. заборгованість по строкових процентах; 663 287,67 грн. заборгованість по прострочених процентах; 49 168,19 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 05.11.14. до кредитного договору: 834 953,09 грн., у тому числі: 750 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 18 739,73 грн. заборгованість по строкових процентах; 61 643,83 грн. заборгованість по прострочених процентах; 4 569,53 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 12.11.14. до кредитного договору: 834 953,09 грн., у тому числі: 750 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 18 739,73 грн. заборгованість по строкових процентах; 61 643,83 грн. заборгованість по прострочених процентах; 4 569,53 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 17.11.14. до кредитного договору: 222 654,08 грн., у тому числі: 200 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 4 997,26 грн. заборгованість по строкових процентах; 16 438,35 грн. заборгованість по прострочених процентах; 1 218,54 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 26.11.14. до кредитного договору: 286 110,59 грн., у тому числі: 257 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 6 421,48 грн. заборгованість по строкових процентах; 21 123,28 грн. заборгованість по прострочених процентах; 1 565,83 грн. заборгованість по пені;

- за додатковим договором від 27.11.14. до кредитного договору: 1 635 394,79 грн., у тому числі: 1 469 000,00 грн. заборгованість по простроченій частині кредиту; 36 704,88 грн. заборгованість по строкових процентах; 120 739,72 грн. заборгованість по прострочених процентах; 8 950,19 грн. заборгованість по пені.

Пунктом 2.1. кредитного договору регламентовано, що забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором виступає порука та застава.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем-1 за кредитним договором були укладені наступні договори поруки:

- банку з відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «ІТ Інвест» (поручитель) договір поруки № 826-2 від 27.08.14.;

- банку з відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь Нік» (поручитель) договір поруки № 826-4 від 30.10.14.

Згідно з положеннями пунктів 1.2. договору поруки № 826-2 від 27.08.14. та договору поруки № 826-4 від 30.10.14. (далі - Договори поруки) поручитель бере на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник по кредитному договору в тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договорів поруки, у разі повного або часткового невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, в передбачені кредитним договором строки, банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок грошових коштів поручителя, а у разі їх недостатності - звернути стягнення на інше майно та цінності поручителя в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Спір у справі виник в зв'язку з невиконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань перед банком по кредитному договору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за кредитними договором та Договорами поруки.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 173 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положення ст. 193 ГК України регламентують, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника, процентів від суми позики.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями ч. 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з положеннями пунктів 1.2. Договорів поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною. При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Відповідно до ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Судом відзначається, що питання про відповідальність поручителів, які поручилися за виконання одного і того ж основного зобов'язання боржника незалежно один від одного за різними договорами поруки в чинному Цивільному кодексі України не врегульовано. Осіб, які поручилися незалежно одна від іншої за одного і того ж боржника за різними договорами поруки не можна вважати солідарними боржниками оскільки відсутня пряма законодавча вказівка на солідарність їхніх зобов'язань, яка згідно із ст. 541 ЦК України обов'язково повинна існувати.

Таким чином, у випадку невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, забезпеченого кількома незалежними один від одного договорами поруки, кредитор має право пред'явити вимогу до будь-кого з них або до всіх одночасно. При цьому той із співпоручителів, який виконав зобов'язання боржника в повному обсязі, не набуває права на регресний позов до іншого поручителя як це передбачено ч. 1 ст. 544 ЦК України для солідарних боржників.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-255цс15, яка згідно з ст. 111- 28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Позивач звернувся до позичальника та поручителів з вимогою від 28.07.15. № 01-10/2974 (направлена 05.08.15. та одержана відповідачами 07.08.15.) про усунення порушень щодо повернення кредитних коштів та сплатити проценти за користування кредитними коштами, проте, вимоги банку щодо сплати кредитної заборгованості ані позичальником, ані поручителями виконані не були, адже доказів задоволення цієї вимоги в добровільному порядку матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк у який поручителями мало бути виконаним зобов'язання з погашення заборгованості за кредитним договором - до 15.08.15. включно (10-ти денний строк з дати направлення вимоги).

Факт прострочення погашення суми кредиту матеріалами справи не спростований, жодних належних доказів погашення кредиту боржником у повному розмірі та у строки встановлені кредитним договором, або ж його поручителями при отриманні вимог кредитора, суду не представлено, у зв'язку з чим, позовні вимоги банку є такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з кожного з поручителів солідарно з боржником заявленої суми заборгованості: 59 000 000,00 грн. - заборгованість по простроченій частині кредиту, 1 474 191,82 грн. - заборгованості по строкових процентах, 4 849 315,03 грн. - заборгованості по прострочених процентах.

Щодо вимог про стягнення пені з відповідачів, суд відзначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом позичальник на вимогу банку сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,2 % від суми простроченої заборгованості за процентами.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку щодо повернення кредиту та процентів за користування кредиту не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, що міститься в позовній заяві, та розмір якої не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому позовна вимога про стягнення пені в сумі 359 470,03 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по поверненню кредитних коштів доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на день звернення позивача з даним позовом до суду в серпні 2015 року) визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку (п. 22 ч. 1 ст. 5). Фактично з даним позовом до суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк», від імені якого діє Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь».

Враховуючи наведені норми, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в доход Державного бюджету України в розмірі 73 080,00 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптотрейд» (02094, м. Київ, пров. Червоногвардійський, б. 8; ідентифікаційний код 36862354), Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Нік» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, б. 19/5; ідентифікаційний код 36538677) на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 15, ідентифікаційний код 19019775) 59 000 000 (п'ятдесят дев'ять мільйонів) грн. 00 коп. - заборгованість по простроченій частині кредиту, 1 474 191 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі сто дев'яносто одну) грн. 82 коп. - заборгованості по строкових процентах, 4 849 315 (чотири мільйони вісімсот сорок дев'ять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 03 коп. - заборгованості по прострочених процентах, 359 470 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч) грн. 03 коп. - пені.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптотрейд» (02094, м. Київ, пров. Червоногвардійський, б. 8; ідентифікаційний код 36862354), Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «ІТ Інвест» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, б. 28/2, н.п. 43; ідентифікаційний код 32667816) на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 15, ідентифікаційний код 19019775) 59 000 000 (п'ятдесят дев'ять мільйонів) грн. 00 коп. - заборгованість по простроченій частині кредиту, 1 474 191 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі сто дев'яносто одну) грн. 82 коп. - заборгованості по строкових процентах, 4 849 315 (чотири мільйони вісімсот сорок дев'ять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 03 коп. - заборгованості по прострочених процентах, 359 470 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч) грн. 03 коп. - пені.

4. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптотрейд» (02094, м. Київ, пров. Червоногвардійський, б. 8; ідентифікаційний код 36862354), Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Нік» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, б. 19/5; ідентифікаційний код 36538677) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

5. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптотрейд» (02094, м. Київ, пров. Червоногвардійський, б. 8; ідентифікаційний код 36862354), Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «ІТ Інвест» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, б. 28/2, н.п. 43; ідентифікаційний код 32667816) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.15.

Суддя Т.М. Ващенко