Постанова

від 11.11.2015 по справі 904/3323/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2015 року Справа № 904/3323/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Широбокова Л.П. (доповідач)

суддів : Дмитренко Г.К., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю прокурора : Богомол О.М., посвідчення №011672 від 28.10.2012р.

та представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 представник, довіреність № 7 від 01.04.2015р.;

від відповідача : ОСОБА_2 представник, довіреність №71 від 05.05.2015р.;

від третьої особи : ОСОБА_3 представник, довіреність № 15-75 від 06.08.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління житлово-комунального господарства Марганецької міської ради, м. Марганець та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРЕГ ПЛЮС", м. Дніпропетровск на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015р . у справі № 904/3323/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРЕГ ПЛЮС",

м. Дніпропетровськ

до Управління житлово-комунального господарства Марганецької

міської ради, м. Марганець Дніпропетровської області

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 фінансова інспекція в Дніпропетровській області

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015р. у справі №904/3323/15 (колегія суддів у складі головуючого судді Мартинюк С.В., суддів Дубініна І.Ю., Ліпинського О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Управління житлового господарства Марганецької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" 509 303,85 грн основного боргу, 27 418,69 грн - 3% річних, 395 422,72 грн інфляційних та 18 642,90 грн судового збору. У решті позовних вимог відмовлено з огляду на їх безпідставність.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Управління житлово-комунального господарства Марганецької міської ради звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте при неповному з`ясуванні обставин справи та невідповідності обставинам висновків суду, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги Відповідач посилається на те, що своєчасно надав до органів Державного казначейства України платіжні доручення для перерахування коштів Позивачу, тим самим виконав свої зобов`язання по договору. Зазначив, що ані вимоги, ані рахунка Позивача на оплату не отримував, а тому і строк оплати порушений не був. Вважає також безпідставним стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки не отримував заяву Позивача про збільшення позовних вимог в цій частині, а судом при вирішенні спору не прийнято до уваги, що відповідно до постанови КМУ від 01.03.2014р. №65 В«Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджетуВ» ОСОБА_4 казначейська служба не здійснює операції з погашення зареєстрованої в органах Державної казначейської служби станом на 01.03.2014р. кредиторської заборгованості за капітальними видатками, розмір якої перевищує 300 тис. грн без її підтвердження органами державної фінансової інспекції.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБЕРЕГ ПЛЮС", також звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про повне задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не було враховано проведену ОСОБА_4 фінансовою інспекцією України в Дніпропетровській області зустрічну звірку, яка була долучена до матеріалів справи разом із заявою про зміну предмету позову. Зазначеною звіркою встановлено, що в бухгалтерському обліку Позивача станом на 01.03.2014р. рахується дебіторська заборгованість в сумі 1 002 274,22 грн по розрахунках з УЖКГ (Відповідачем). Окрім того, зазначив, що відповідно до п.4.1. договору та норм діючого законодавства (ст. 854 Цивільного кодексу України) Відповідач мав оплатити за виконані роботи на наступний день після підписання акту виконаних робіт.

В судовому засіданні 11.11.2015р. представник Позивача просив рішення скасувати, позов задовольнити у повному обсязі. Проти скарги Відповідача заперечив з огляду на її необґрунтованість. Зазначив, що направив рахунок на оплату, акт сторони підписали, що є підставою для оплати виконаних робіт. Крім того, звернув увагу, що умовами договору була передбачена оплата окремих етапів робіт після підписання актів приймання виконаних робіт, а остаточний розрахунок за договором проводиться після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації інспекцією ДАБК.

Представник Відповідача у судовому засіданні просив рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. Проти апеляційної скарги Позивача надав заперечення, в яких виклав обставини справи. Зазначив, що відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 01.01.2015р. має заборгованість за актом виконаних робіт №1/47-з в сумі 509 303,85 грн, заборгованість за актом виконаних робіт №2/47-з на суму 492 970,37 грн оплачена згідно платіжного доручення №4 від 28.04.2015р.

Прокурор та представник Третьої особи проти апеляційної скарги Позивача заперечили, підтримали апеляційну скаргу Відповідача, просили рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. Зазначили, що посилання Позивача на наявність станом на 01.03.2014р. дебіторської заборгованості в сумі 1 002 274,22 грн по розрахунках з Відповідачем за роботи з реконструкції не спростовують оплати Відповідачем в подальшому виконаних робіт по договору на суму 492 970,37 грн. Звернули увагу, що договором не встановлений термін платежу за прийняті роботи, з відповідною вимогою Позивач не звертався, тому підстави для стягнення інфляції та 3% річних відсутні. Крім того зазначили, що на час проведення ревізії договір виконаний не був; а у зв`язку із наданням Позивачем документів бухгалтерського обліку не у повному обсязі, підтвердити кредиторську заборгованість, що рахувалась в бухгалтерському обліку Відповідача по розрахунках з Позивачем на 01.03.2014р. в сумі 2 663 162,38 грн (в тому числі за даною справою - 1 002 274,22 грн) неможливо.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом при перегляді справи встановлено, що 05.08.2013р. між Управлінням житлово-комунального господарства Марганецької міської ради як замовником (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" як учасником (надалі - Позивач) був укладений договір №47-3 про закупівлю робіт за державні кошти (далі - Договір) строком дії з 05.08.2013р. по 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. До Договору сторонами були укладені додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 3/1, 4,5, якими вносилися зміни до п.1.1., 3.1., 3.1.1., 13 Договору, а також п.10.1 щодо строку дії Договору (строк дії Договору сторонами визначений з 05.08.2013р. до 31.12.2015р., а.с. 111).

Відповідно до пункту 1.1. Договору з урахуванням додаткових угод Позивач зобов'язався у 2013-2015 році виконати роботи згідно затвердженої проектно-кошторисною документації, здати в експлуатацію об'єкт у встановлений термін, зазначений в п. 10.1., а Відповідач - прийняти і здійснити оплату за виконані роботи.

Найменування робіт: Реконструкція незавершеного будівництва житлового будинку №26-Б по вул. Бульварній в м. Марганець. Коригування. (пункт 1.2. договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна робіт складає 3884975,60 грн, у тому числі ПДВ 647495,93 грн. Сума, яка підлягає оплаті у 2013 році - 1000000 грн, в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.

На виконання умов Договору Позивач виконав будівельні роботи, а Відповідач прийняв їх, що підтверджується актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року №1/47-3 на суму 1 002 274,22 грн (а.с.23-28). Акт підписаний обома сторонами без зауважень 06.09.2013р.

Відповідно до п. 4.1., 4.4. Договору розрахунки за роботи проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення Позивачем рахунка на оплату робіт або після підписання сторонами акту виконаних робіт або поетапної оплати замовником виконаних робіт. Підписання акта приймання - передачі та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Як вбачається із наведеного, укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду та згідно ч.1,2 ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що жодних зауважень по якості виконаних робіт в акті або іншому документі Відповідачем не висловлено, останній мав розрахуватися за роботи на наступний день після підписання акту приймання - передачі, тобто до 07.09.2013р. включно. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем Відповідачу 09.09.2013р. був надісланий рахунок на оплату виконаних робіт у сумі 1 002 274,22 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 178), тому заперечення Відповідача в цій частині безпідставні - викладені обставини є підставою для здійснення розрахунків. Як встановлено судом вище, договір передбачає поетапну оплату робіт, з цією метою в договорі була визначена сума оплати на 2013р. - 1 000 000 грн. А п.4.4. договору, на який посилається відповідач та прокурор, передбачає порядок остаточних розрахунків за договором - після підписання акта приймання-передачі та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (загальна сума договору - 3 884 975,60 грн), тому посилання відповідача та прокурора на ці умови договору суд вважає помилковими.

Відповідач розрахунки за роботи не провів, що і стало підставою позову.

19.12.2014р. Нікопольською об`єднанню державною фінансовою інспекцією було складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відповідача №860-22/21 за період з 01.01.2013р. по 01.03.2014р. В даному акті Нікопольська ОДФІ дійшла висновку про неможливість підтвердити кредиторську заборгованість, яка рахувалась в бухгалтерському обліку Відповідача по розрахунках з Позивачем станом на 01.03.2014р. в сумі 2 663 162,38 грн (в тому числі і по Договору на суму 1 002 274, 22 грн).

24.12.2014р., за результатами ревізії Нікопольської ОДФІ між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт №1/47-3, яким зменшена сума виконаних робіт на 492 970,37 грн, а також акт №2/47-3 приймання нових виконаних будівельних робіт на суму 492 970,37 грн (а.с. 88-93).

Згідно платіжного доручення №4 від 30.04.2015р. Відповідачем проведена оплата акту № 2/47-3 на суму 492 970,37 грн (а.с. 94).

Відповідно до акту звірення розрахунків станом на 01.01.2015р. Відповідач має заборгованість перед Позивачем у сумі 509 303,85 грн за актом №1/47-3 та 492 970,37 грн за актом №2/47-3. Всього у сумі 1 002 274,22 грн. Проте, як вбачається з позовних вимог (з урахуванням уточнених від 26.06.2015р. та 16.07.2015р.) предметом спору є акт №1/47-3, тому оплата Відповідачем акту №2/47-3 на суму 492 970,37 грн згідно платіжного доручення №4 від 30.04.2015р. не впливає на розмір заборгованості за актом № 1/47-3.

З урахуванням скоригованого акту від 24.12.2014р. №1/47-3 на суму 492 970,37 грн заборгованість за актом №1/47-3 буде становити 509 303,85 грн (1 002 274,22 грн - 492 970,37 грн) та підтверджується зазначеним вище актом звірки (а.с. 19).

Посилання Позивача у заяві про зміну предмету позову на те, що заборгованість у сумі 1 002 274,22 грн підтверджується довідкою зустрічної звірки від 18.06.2015р. №850-40/85-з (а.с. 152-156) не приймається колегією суддів до уваги, оскільки обставини наявності вказаної заборгованості були встановлені інспекцією станом на 01.03.2014р., акт №1/47-3 від 24.12.2014р. врахований не був.

Враховуючи викладене, а також те, що на час розгляду справи доказів сплати заборгованості за актом №1/47-3 у сумі 509 303,85 грн сторонами суду не надано, судом першої інстанції правомірно були задоволені позовні вимоги частково та стягнуто з Відповідача заборгованість у сумі 509 303,85 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача за загальний період з 09.09.2013р. по 25.06.2015р. - 3% річних у сумі 53 958,05 грн та інфляційні втрати - 771 070,77 грн. Судом першої інстанції позовні вимоги в цій частині задоволені частково з урахуванням зменшення суми боргу, що має бути стягнутий з Відповідача. Стягнуто з Відповідача 3% річних за зазначений період в сумі 27 418,69 грн та інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції з жовтня 2013 року по червень 2015 року у сумі 395 422,72 грн, з чим також погоджується колегія суддів.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, доводи скаржників спростовуються вище наведеним, тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційним скаргам покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Управління житлово-комунального господарства Марганецької міської ради, м. Марганець та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРЕГ ПЛЮС", м. Дніпропетровск залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015р . у справі № 904/3323/15 залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 13.11.2015р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Г.К. Дмитренко