Постанова

від 10.11.2010 по справі 2а-1021/10

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Святошинський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Жилянська, 142, 01032, "(044) 407-94-89. (044) 236-52-31"

Справа N° 2а- 1021/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Лук'яненко Л. М. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася з позовом, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом її порушених прав за період з 01.01.2006 року по теперішній час, визнати діяння (бездіяльність та відмову в перерахунку) управління пенсійною фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо відмови в нарахуванні несплаченої державної соціальної допомоги з 01.01.2006 року по теперішній час протиправними та зобов'язати його протягом (п'яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати їй до виплати у повному обсязі недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну 30% надбавку з 01.01.2006 року по 01.10.2010 року, що становить 3 511 грн. 30 коп., та судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. та

2гривні за послуги банку.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що є "дитиною війни" в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивач зазначила, що вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. ОСОБА_1 також вказала, що бездіяльність відповідача грубо порушила її законні права, у зв'язку з чим вона позбавлена права отримувати щомісячну доплату до пенси в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян

3боку відповідача.

У судове засідання позивачка не з'явилася, подала заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином, надіслав письмові заперечення на позовну заяву та просить слухати справу за його відсутності.

Суд відповідно до ч.4 ст.128 КАС України вважає за можміве розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, відповідно до п. З ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Зважаючи на те, що зазначені заяви надійшли як від позивача по справі, так й від відповідача по справі, суд вважає, що судовий розгляд доцільно провести в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивачки, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд, вивчивши подані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві Святошинського району і отримує пенсію за віком.

На момент звернення позивачки до суду, нарахування їй доплати до пенси в сумі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинам! 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема .людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Згідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею б зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенси для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на сощальний захист.

Разом з тим, згідно ст. 7 Закон 7 України "Про соціальний захист дітей віїїни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантії! здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.

Поряд з цим, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Суд вважає необхідним зазначити, що посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Відповідно до статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 09.07.2007р.) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.5.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, Конституція України у статті 92 визначено сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

Так, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, визнано таким, що відповідають Конституції України(є конституційними), положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закон ' України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107- VI.

Враховуючи викладене, в контексті положень статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 09.07.2007р.) та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Поряд з цим, частина 1 статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розділ II цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набирає чинності з 01.01.2008р.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що надбавка, передбачена у статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 9 липня 2007 року), підлягала виплаті у період з 22.05.2008 року до 31 грудня 2008 року.

Відповідно до правил ч.З статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; б) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулася до суду у жовтні 2010 року. Згідно ч.І ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

За таких обставин позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, щодо вимог про зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію з врахуванням доплати в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 1 січня 2006 року до квітня 2010 року.

Що стосується позовної вимоги щодо зобов'язання управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати позивачу до виплати та виплатити у повному обсязі недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30% набавку то слід зазначити наступне.

Згідно п.2 Постанови Кабінет ' Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової

допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії'.

Згідно ч.б п.З цієї ж постанови, до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначають залежно від прожиткового мінімуму (надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму. На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову в цій частині позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обгрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково з врахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів та за виключенням виплат здійснених Управлінням Пенсійного Фонду в м. Києві Святошинського район ' за цей період.

Відповідно до п. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки вразі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» від сплати державного мита звільняється Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення. ; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 1, б, 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10 рп/2008, п.п. 2, 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року №1078, ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 2 ст. 11, ст.ст. 9,69-71, 94, 97, 99,100, ч. З ст. 122 , ст.ст 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни задовольнити частково.

Визнати діяння (бездіяльність та відмову в перерахунку) Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо відмови в нарахуванні несплаченої ОСОБА_1 державної соціальної допомоги протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки: ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою - АДРЕСА_1, ПІК НОМЕР_1, надбавку, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного

Законом України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період часу з квітня 2010 року по жовтня 2010 року, за виключенням виплат здійснених Управлінням пенсійного фонду України Святошинського району м. Києва за цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3грн.40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд, шляхом подачі протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя: