Рішення

від 25.04.2008 по справі 4/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2008 р. Справа № 4/93

Господарський суд Кірово градської області в складі с удді Хилька Ю.І. розглянувши с праву № 4/93

за позовом: приватного підп риємця - фізичної особи ОСО БА_1, м. Кіровоград

до відповідача: приватного підприємства "Грейн - Знам'янк а", с. Дмитрівка;

про стягнення 5714 грн. 62 коп.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - ОСОБА_2, д овіреність ВВС 230778 від 16.06.05

Від відповідача - участі н е брали. Про час та місце розг ляду справи відповідач нал ежним чином повідомлений у в ідповідності до вимог Інстр укції з діловодства в господ арських судах України. Напра влене поштове відправлення з а місцем реєстрації Знамянсь кий район с.Дмитрівка вул Фру нзе 34 повернуто до суду без в ручення з відміткою установи поштового звязку про пове рненням за закінченням терм іну зберігання, тобто через в ідсутність відповідача за мі сцем реєстрації.

Згідно із статтею 93 Цивільн ого кодексу України місцезна ходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які в ідповідно до установчих доку ментів юридичної особи чи за кону виступають від її імені . До повноважень господарськ их судів не віднесено встано влення фактичного місцезнах одження юридичних осіб або м ісця проживання фізичних осі б - учасників судового процес у на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відп овідні процесуальні докумен ти надсилаються господарськ им судом згідно з поштовими р еквізитами учасників судово го процесу, наявними в матері алах справи. Водночас, законо давство України, в тому числі Господарський процесуальни й кодекс України, не зобов'язу є й сторону у справі, зокрема п озивача, з'ясовувати фактичн е місцезнаходження іншої сто рони у справі (якщо воно не спі впадає з її місцезнаходження м, визначеним згідно із ст.93 Ци вільного кодексу України) та зазначати таке фактичне міс цезнаходження в позовній зая ві чи інших процесуальних до кументах. В разі коли фактичн е місцезнаходження юридично ї особи - учасника судового пр оцесу з якихось причин не від повідає її місцезнаходженню , визначеному згідно з законо м, і дана особа своєчасно не до вела про це до відома господа рського суду, інших учасникі в процесу, то всі процесуальн і наслідки такої невідповідн ості покладаються на цю юрид ичну особу.

Примірники повідомлень пр о вручення рекомендованої ко респонденції, повернуті орга нами зв'язку з позначками “ад ресат вибув”, “адресат відс утній” і т.п. можуть вважатись належними доказами виконан ня господарським судом обов 'язку щодо повідомлення уча сників судового процесу про вчинення цим судом обов'язку щодо повідомлення учасникі в судового процесу про вчине ння цим судом певних процесу альних дій.

Відповідач несе відповіда льність за всі можливі наслі дки неподання відомостей сто совно змін свого місцезнаход ження, оскільки згідно прави л статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичн их осіб та фізичних осіб - підп риємців” юридичні особи зобо в' язані подавати відомості стосовно змін свого місцезн аходження державному реєстр атору.

Натомість направлене від повідачу за вказаною позива чем поштовою адресою про мо жливе перебування там відп овідача, поштове рекомендо ване повідомлення №2889975 вручен е представнику відповідача Донець та повернуто до с уду. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений, але не ви явив бажання скористатись с воїм процесуальним правом н а участь у судовому засіданн і. Витребуваних судом матері алів, будь-яких заперечень чи пояснень по суті позовних ви мог до суду не подав.

СУТЬ СПОРУ.

Заявлено позов про стягнен ня 5714 грн. 62 коп. заборгованості за виконані роботи при надан ні послуг по культивації сіл ьськогосподарських угідь, з яких 4860 грн. сума основного бо ргу, 256 грн. 84 коп. пені, 58 грн. 32 ко п. проценти річних та 539 грн. 49 к оп. втрати від інфляції та суд ових витрат.

Розглянувши справу за наяв ними в ній матеріалами, заслу хавши пояснення представник а позивача у відповідності д о ст.75 ГПК України, господарс ький суд

В СТАНОВИВ:

Правовідносини між учасни ками спору виникли на підста ві договору підряду на вико нання механізованих сільськ огосподарських робіт від 01.10.2 007 року ( в подальшому договір) , предметом якого сторони в р езультаті вільного волевияв лення визначили проведення господарських операцій по к ультивації в розмірі попере днього узгодження 200 га. Згідн о до розділу 5 договору встано влено винагороду виконавц я робіт у розмірі 27 грн за 1 га . Крім того, за спільним погод женням між сторонами згідно до п.6.1 договору визначено пор ядок розрахунків за кожне об роблене поле землі, а у відпо відності до п.8.1 договору зда ча- приймання виконаних робі т здійснюється сторонами за актом після звірення і підр ахунку обсягів виконаних роб іт. Термін дії договору визна чено до повного виконання ум ов договору сторонами, але у всякому випадку до 20.12.2007 року. К рім того, згідно до п.10.2 договор у сторони встановили спосіб забезпечення виконання зоб овязання у вигляді пені, яка п овинна сплачуватись за поруш ення строків оплати, передба чених договором, у розмірі по двійної облікової ставки НБ У від вартості неоплачених п ослуг, що діяла в період, за як ий нараховується пеня, за кож ен день прострочення.

Вказані умови договору при йняті сторонами без будь-яки х заперечень чи зауважень, до говір підписано повноважним и представниками сторін, а їх підписи посвідчено відбитк ами печаток підприємства і підприємця.

Відповідно до пп. 3.4.1. „Інстру кції про порядок видачі міні стерствам та іншим центральн им органам виконавчої влади, підприємствам, установам, ор ганізаціям, господарським об 'єднанням та громадянам дозв олів на право відкриття та фу нкціонування штемпельно-гра верних майстерень, виготовле ння печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на о формлення замовлень на вигот овлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил п ровадження діяльності з відк риття та функціонування штем пельно-граверних майстерень , виготовлення печаток і штам пів”, яка затверджена наказо м МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та за реєстрована в Мін' юсті Укра їни 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальн ість і контроль за дотриманн ям порядку зберігання печато к і штампів, а також законніст ю користування ними покладає ться на керівників підприємс тв, установ і організацій, гос подарських об'єднань, суб' є ктів господарської діяльнос ті. Відповідач не надав доказ ів того, що печатку було втрач ено або викрадено.

Однак, порушуючи умови дог овору в односторонньому поря дку, відповідач не провів оп лату фактично виконаних і п ереданих йому за актом від 07. 10.2007 року робіт, вартість по оп латі яких після підписання актів приймання- передачі ро біт набула статусу заборгов аності в розмірі 4860 грн.

Таким чином, починаючи з 0 8.10.2007 року відповідач не викону є взяті на себе зобов'язання по проведенню оплати надан их послуг в розмірі 4860 грн.

Господарський суд вважає, щ о між сторонами виникли прав овідносини з договору про н адання послуг, що регулюють ся главою 63 Цивільного коде ксу України.

Аналізуючи позовні вимоги про стягнення суми основног о боргу, господарський суд в важає, що вони підлягають до повного задоволення, оскіл ьки факт виконання робіт п овністю підтверджено матер іалами справи, не оспорюєть ся відповідачем.

Висновок про обгрунтован ість позовних вимог господ арський суд робить на підс таві аналізу законодавств а, що регулює спірні правові дносини.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істо тних умовах договору, наявні договірні відносини у відпо відності до вимог ст.ст. 11, 639,901 ЦК України підтверджують що це саме договір про надання п ослуг.

Згідно до ст. 901 Цивільного ко дексу України за договором про надання послуг одна сто рона (виконавець) зобов'язуєт ься за плату і за рахунок дру гої сторони (замовника) надат и послугу, яка споживається в процесі вчинення певної д ії або здійснення певної ді яльності, а замовник зобов'я зується оплатити виконавце ві зазначену послугу, якщо інше не встановлено догов ором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов ' язання повинні виконувати ся належним чином і в установ лений строк. Саме невиконанн я умов договору з боку відпов ідача і стало причиною зверн ення позивача до суду за захи стом свого порушеного права.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості суду не нада в.

Аналізуючи позовні вимог и щодо стягнення з відпові дача втрат від інфляції та 3 % річних господарський суд в важає, що вимоги підлягають до повного задоволення, оскі льки відповідач прострочив в иконання зобов”язання. Таким чином, на день розгляду заяв и борг на користь позивача ск ладає 3% річних в розмірі 58 грн . 32 коп. та втрати від інфляці ї за період з листопада 2007 рок у по лютий 2008 року включно в розмірі 539 грн. 49 коп. Підставою для нарахування та стягненн я втрат від інфляції та проце нтів річних господарський с уд визнає приписи ч. 2 ст. 625 ЦК У країни згідно до яких боржни к, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на ви могу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також т ри проценти річних від прост роченої суми.

Проаналізувавши обгрунтов аність позовних вимог в част ині заявленої до стягнення п ені на суму 256 грн. 84 коп. господ арський суд визнає їх такими , що підлягають до задоволенн я повністю враховуючи наступ не.

Статтею 546 Цивільного кодек су України передбачено викон ання зобов' язання може забе зпечуватися, зокрема, неусто йкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є г рошова сума, яку боржник пови нен сплатити кредиторові у р азі порушення боржником зобо в' язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасного виконаного гро шового зобов' язання за коже н день прострочення виконанн я.

Нарахування пені в сумі 1137 гр н. 70 коп. підтверджується розр ахунком, позовні вимоги підл ягають до повного задоволенн я. При цьому позивачем врахов ано вимоги ч.6 ст.232 ГК України п ро те, що нарахування пені пр ипиняється через 6 місяців в ід дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивіль ного кодексу України учасник ами цивільних відносин є фіз ичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного ко дексу України основним актом цивільного законодавства Ук раїни є Цивільний кодекс Укр аїни. Актами цивільного зако нодавства є також інші закон и України, які приймаються ві дповідно до Конституції Укр аїни та цього Кодексу (далі - з акон).

Згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного ко дексу України цивільні відно сини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1 Господарськ ого кодексу України визначен о, що цей Кодекс визначає осн овні засади господарювання в Україні і регулює господарс ькі відносини, що виникають у процесі організації та здій снення господарської діяльн ості між суб'єктами господар ювання, а також між цими суб'є ктами та іншими учасниками в ідносин у сфері господарюван ня.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Го сподарського кодексу Україн и особливості регулювання ма йнових відносин суб'єктів го сподарювання визначаються ц им Кодексом. Отже, норми Госпо дарського кодексу є спеціаль ними щодо встановлення відпо відальності по грошових зобо в' язаннях суб' єктів госпо дарювання.

Частина 1 ст. 231 Господарсько го кодексу України має імпер ативний характер і встановлю є, що законом щодо окремих вид ів зобов'язань може бути виз начений розмір штрафних санк цій, зміна якого за погодже нням сторін не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 343 цього ж кодек су платник грошових коштів с плачує на користь одержувача цих коштів за прострочку пла тежу пеню в розмірі, що встан овлюється за згодою сторін, а ле не може перевищувати подв ійної облікової ставки Націо нального банку України, щ о діяла у період, за який сп лачується пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 спеці ального Закону України “Про відповідальність за несвоєч асне виконання грошових зобо в' язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами і доповненнями, внес еними Законом України від 10.01.20 02 р. № 9221-ІІІ), який регулює догов ірні правовідносини між плат никами та одержувачами грошо вих коштів щодо відповідальн ості за несвоєчасне виконан ня грошових зобов'язань, плат ники грошових коштів сплач ують на користь одержувачів цих коштів за прострочку пла тежу пеню в розмірі, що вста новлюється за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону, я ка також носить імперативний характер, вводить певні обме ження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачен ий статтею 1 цього Закону, обч ислюється від суми простроче ного платежу та не може перев ищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Заявл ена до стягнення пеня перебу ває в межах подвійної обліко вої ставки НБУ за вказаний пе ріод, яка фактично складала 1 6 та 20 % у відповідні періоди, ос кільки заявлена до стягненн я пеня нараховується з 08.10.2007 ро ку по 31.12.2007 року виходячи з обл ікової ставки НБУ 8%, а за пері од з 01.01.2008 року по обліковій с тавці НБУ в розмірі 10%.

Таким чином, на думку госпо дарського суду до стягнення може бути визначена лише пен я, яка нарахована у відпові дності до вимог вказаних но рмативних актів, тобто виход ячи з розміру, що не перевищу є подвійну облікову ставку Н БУ, тобто 16% та 20% річних у відпо відні періоди.

Господарським судом не вба чається підстав для зменшенн я розміру штрафних санкцій, о скільки належні до сплати ш трафні санкції у вигляді пен і не є надмірно великими порі вняно із збитками кредитора та відповідачем не подано до суду доказів про майновий ст ан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та про наявніс ть не лише майнових але й інши х інтересів сторін, що заслуг овують на увагу при вирішенн і питання про зменшення штр афних санкцій. При цьому госп одарським судом враховуєтьс я, що відповідачем зовсім не в иконувалось зобов'язання по проведенні оплати вартості наданих послуг, тобто ступін ь виконання зобов'язання, яки й суд може взяти за підставу д ля зменшення розміру штрафни х санкцій фактично є нульови м. Поряд з цим, господарський с уд звертає увагу на ту обстав ину, що згідно до проведеного судом розрахунка пеня скла дає 258 грн. 84 коп., але враховуючи що позивачем заявлена до ст ягнення в розмірі 256 грн. 84 коп. т а клопотання про збільшення розміру пені від позивача не надходили, суд не вбачає пі дстав для стягнення в більшо му розмірі ніж заявлений, тоб то для виходу за межі позовни х вимог через відсутність пр о це клопотання зацікавленої сторони.

Суми, що підлягають до стягн ення перебувають в межах по зовних вимог.

Натомість, господарський с уд вважає за можливе розглян ути справу без проведення в заємозвірки розрахунків вра ховуючи наступне.

За приписами Постанови Вищ ого господарського суду Укра їни від 22.07.2003 року по справі № иє мств звіряють бухгалтерсь кий облік операцій, а наявні сть чи відсутність будь-яки х зобов'язань сторін підтвер джується первинними докуме нтами - договором, накладними , рахунками тощо.

Судові витрати, відповідно ст.49 Господарського процесуа льного кодексу України покла даються на відповідача повні стю, оскільки через невикона ння відповідачем своїх зобо вязань позивач змушений був за захистом своїх прав зверт атись до суду та поніс додатк ові витрати на сплату судови х витрат.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.33,36,43,44,49, 80,82, 84,85,116 Госпо дарського процесуального к одексу України, господарськи й суд

В ИРІШИВ:

Позов задовольнити повніс тю.

Стягнути з приватного підп риємства "Грейн - Знам'янка", с. Д митрівка; вул.Фрунзе 34 Знамя нського району Кіровоградсь кої області р/р 26004052901473 в ЗАТ КБ "Пр иватбанк" м. Кіровоград МФО 323583 код ЄДРПОУ 33623963 на користь прив атного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НО МЕР_1 р/р НОМЕР_2 в Філії ВА Т КБ "Надра" м. Кіровоград МФО 323 624 заборгованість по оплаті за надані послуги в розмірі 5714 гр н. 62 коп., з яких 4860 грн. сума основ ного боргу, 256 грн. 84 коп. пені, 539 грн. 49 коп. втрати від інфляції та 58 грн. 32 коп. проценти річних , суму сплаченого державного мита в розмірі 102 грн. та 118 грн . витрат по сплаті за послуг и інформаційно - технічного з абезпечення судового процес у.

Наказ видати.

Рішення набирає законної с или після закінчення десятид енного строку з дня його прий няття.

Сторони у справі протягом ц ього строку мають право пода ти апеляційну скаргу до апел яційного суду на вказане ріш ення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Ю. І. Хилько