Постанова

від 18.04.2013 по справі 205/1445/13-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2013 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, апеляційну скаргу в.о. прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1 Анатолієвну, ІНФОРМАЦІЯ_1, керівника ТОВ В«Тендер ГрупВ» , яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 - 86,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 85 гривень, -

в с т а н о в и в :

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 85 грн.

При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1, будучи керівником ТОВ В«Тендер ГрупВ» , несвоєчасно надала до установи банку платіжне доручення з єдиного податку.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою в.о. прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. ст. 38, 247 КУпАП.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, винесеною з порушеннями норм процесуального права, оскільки вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не є триваючим правопорушення, а тому на момент розгляду справи

Провадження № 33/774/343/13 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_2

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у другій інстанції: ОСОБА_3

судом закінчилися строки накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за його вчинення, передбачені ст. 38 КУпАП.

В судове засідання прокурор, який подав апеляційну скаргу, не з'явився, про поважні причини своєї неявки суду не повідомив, а оскільки останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає можливим розглянути справу без участі прокурора, який подав апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги прокурора стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального закону, що, на думку прокурора, полягає в накладенні на правопорушника ОСОБА_1 адміністративного стягнення з порушенням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, - є необґрунтованими.

При цьому, твердження прокурора про те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, не є триваючим правопорушенням, ґрунтуються на хибному тлумаченні прокурором вимог закону.

Так, матеріалами справи встановлено, що останнім днем сплати ТОВ В«Тендер ГрупВ» , керівником якого є ОСОБА_1, єдиного податку за ІІІ квартали 2012 року було 19 листопада 2012 року і враховуючи, що по вказану дату включно, до установи банку керівником підприємства не було подано платіжне доручення на сплату податку, з 20 листопада 2012 року, в контексті диспозиції ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, і починається перебіг часу протягом якого триває діяння, котре виражається в неподанні платіжного доручення на перерахування належного до сплати податку, яке закінчується днем подання такого платіжного доручення, тобто несвоєчасного подання.

Разом з тим, законодавство України про адміністративні правопорушення розмежовує лише триваючі та нетриваючі правопорушення і не дає підстав для віднесення конкретного триваючого правопорушення, з урахуванням обставин його вчинення, до нетриваючих правопорушень.

При цьому, на переконання суду апеляційної інстанції, факт неподання або несвоєчасного подання платіжного доручення на перерахування належного до сплати податку уповноваженими особами податкових органів можуть бути виявлені виключно в ході проведення податковим органом перевірки в порядку ст. ст. 75 - 86 Податкового кодексу України, оформленої відповідним актом.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, є триваючим правопорушення і накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за його вчинення районний суд в повні мірі дотримався вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, наклавши стягнення в межах трьохмісячного строку з дня його виявлення, що мало місце 21 січня 2013 року, а відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційним переглядом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу в.о. прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська - залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року, якою ОСОБА_1 Анатолієвну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 85 гривень, - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_3