Постанова

від 09.11.2015 по справі 804/9745/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 р. Справа № 804/9745/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

присекретарі судового засідання Гелетій М.Т.

за участю:

представника позивача Маслянікової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Видавництво «Зоря» Корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Видавництво "Зоря" Корпоративного підприємства ДАК "Укрдавполіграфія" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 року №0000082205, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 212336,5 грн., в тому числі 141849 грн. - за основним платежем, та 70482,50 грн. - за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було складено акт №1951/22-5/05905591 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ "Видавництво "Зоря" з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Медіосервісцентр" за квітень, травень, червень, серпень 2008 року, ТОВ "Тексімпорт" за травень 2010 року, ТОВ "Укрбудтрансервіс" за червень 2011 року, ТОВ "Дидактика" за березень, квітень, травень, червень 2012 року". Позивач вважає дії відповідача щодо складання акту протиправними, так як висновки, зазначені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач - суб'єкт владних повноважень - був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає можливим розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у ній доказами відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши вимоги законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство "Видавництво "Зоря" Корпоративного підприємство ДАК "Укрдавполіграфія" зареєстроване 15.05.1992 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та зареєстроване Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податку на додану вартість.

23 грудня 2013 року на підставі наказу про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ "Видавництво "Зоря" від 06.12.2013 року за № 666, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та відповідно до підпункту 79.1 пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Зоря" з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Медіосервісцентр" за квітень, травень, червень, серпень 2008 року, ТОВ "Тексімпорт" за травень 2010 року, ТОВ "Укрбудтрансервіс" за червень 2011 року, ТОВ "Дидактика" за березень, квітень, травень, червень 2012 року".

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2013 року за № 1951/22-5/05905591. Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено не реальність здійснення господарських відносин ПРАТ "Видавництво "Зоря", а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПРАТ "Видавництво "Зоря" операцій по ланцюгу з постачальниками з ТОВ "Медіасервісцентр" (код ЄДРПОУ 34060963) за квітень, травень, червень, серпень2008 року, ТОВ "Тексімпорт" (код ЄДРПОУ 35987165) за травень 2010 року, ТОВ "Укрбудтрансервіс" (код ЄДРПОУ 36495398) за червень 2011 року, ТОВ "Дидактика" (код ЄДРПОУ 34735238) за березень, квітень, травень, червень 2012 року; порушення п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 143 403,63 грн., в т.ч. по періодам: у квітні 2008 року на суму 466,72 грн., у травні 2008 року на суму 455,05 грн., у червні 2008 року на суму 215,86 грн., у травні 2010 року на суму 417,00грн., у червні 2011 року на суму 886,00грн., у березні 2012 року на суму 37 526,00 грн., у квітні 2012 року на суму 55643,00 грн., у травні 2012 року на суму 13700,00 грн., у червні 2012 року на суму 34094,00грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті від 23.12.2013 року за № 1951/22-5/05905591 ПрАТ "Видавництво "Зоря" подало заперечення від 27.12.2013 року за № 12 /267 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідачем розгляд заперечень призначено на 10 січня 2014 року у приміщенні Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, про що було повідомлено позивача листом від 08.01.2014 року за № 209/10/22-5, який 09.01.2014 року особисто був отриманий головним бухгалтером позивача Штефан О.В., про що свідчить особистий підпис.

За результатами розгляду заперечень податковий орган надав відповідь від 10.01.2014 року за № 481/10/22-5.

14 січня 2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0000082205, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем в розмірі 141849 грн., за штрафними санкціями в розмірі 70482,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням ПрАТ "Видавництво "Зоря" подало до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу, в якій просить, посилаючись на порушення норм діючого законодавства, податкове повідомлення - рішення визнати таким, що прийнято з процесуальними порушеннями та врахувати бездіяльність посадових осіб ОДПІ при оформленні результатів документальної позапланової невиїзної перевірки, при виконанні функцій по розгляду заперечень.

26 березня 2014 року Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення за № 1753/10/04-36-10-08-09, згідно якого податкове повідомлення - рішення від 14.01.2014 року за № 0000082205 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

03.04.2014 року ПрАТ "Видавництво "Зоря" подало до Міністерства доходів і зборів України скаргу на податкове повідомлення - рішення від 14.01.2014 року за № 0000082205.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 18.04.2014 року за № 7183/6/999990011 податкове повідомлення - рішення від 14.01.2014 року за № 0000082205 Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Правомірність податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 року №0000082205 є предметом спору по даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

У відповідності до пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом встановлено, що підприємство позивача протягом березня - червня 2012 року мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Дидактика» згідно договору про надання послуг від 01.03.2012 року №010312. На підтвердження виконання вищезазначеного договору позивачем були надані акти виконаних робіт та податкові накладні на загальну суму 845778 грн., у тому числі ПДВ 140963 грн.

Підприємство позивача також мало господарські взаємовідносини у червні 2011 року з ТОВ «Укрбудтранссервіс» щодо придбання насосу ЄЦВ на загальну суму 5316 грн., у тому числі ПДВ 886 грн.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними вказаних договорів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами. Факт укладення цих договорів та їх виконання сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

За отримані від контрагентів товари позивачем було проведено розрахунки.

Посилання Відповідача в акті перевірки як на підставу відсутності господарських операцій між позивачем та контрагентами на акти перевірки контрагентів не можуть вважатися доказами підтвердження нереальності спірних господарських операцій.

Суд звертає увагу, що позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на виконання будівельних робіт від контрагента, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарських операцій, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, щодо непідтвердженості реальності проведених господарських відносин між позивачем та ТОВ «Дидактика» та ТОВ «Укрбудтранссервіс» та як наслідок завищення податкового кредиту.

З огляду на наведене, на переконання суду, господарські операції між позивачем та ТОВ «Дидактика» та ТОВ «Укрбудтранссервіс» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку, зокрема, при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Медіосервісцентр» (код ЄДРПОУ код 34060963) (квітень. травень, червень, серпень 2008 року) та з ТОВ «Тексімпорт» (код ЄДРПОУ (травень 2010 року) необхідно зазначити наступне. Згідно п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України, що передбачає строки давності та їх застосування, Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що у відповідача відсутні правові підстави щодо визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Медіосервісцентр» (код ЄДРПОУ код 34060963) за квітень, травень, червень, серпень 2008 року) та з ТОВ «Тексімпорт» (код ЄДРПОУ (травень 2010 року), оскільки закінчився 1095 день, що наставав за останнім днем граничного строку подання відповідної податкової декларації.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам законодавства, в зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 73,08 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Видавництво «Зоря» Корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 року №0000082205, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 212336,5 грн., в тому числі 141849 грн. - за основним платежем, та 70482,50 грн. - за штрафними санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49026, м. Дніпропетровськ, пр. Газети Правда, 95а, ЄДРПОУ 38753114) судові витрати в розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок на користь Публічного акціонерного товариства «Видавництво «Зоря» Корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія» (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, ЄДРПОУ 05905591).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2015 року

Суддя Д.О. Власенко