Постанова

від 10.11.2015 по справі 818/2152/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р. Справа № 818/2152/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,

представника відповідача - Величко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украдор" про накладення арешту на кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах,-

В С Т А Н О В И В:

Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області (далі - позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украдор" (далі - відповідач), в якому просить:

- накласти арешт на кошти ТОВ "Украдор", які знаходяться на відкритих рахунках у банках: № 260516538701 в філії "ПРУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" м. Полтава, МФО 331832, № 37510000100845 в Казначействі України, МФО 899998, № 2600100014752 та № 2610800014752 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Суми, МФО 397003, № 26005035551201 в АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 300131;

- накласти арешт на кошти ТОВ "Украдор", які знаходяться на інших відкритих рахунках у банках та в інших фінансових установах.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Шосткинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Сумській області прийнято наказ від 15.06.2015 № 249 про проведення перевірки ТОВ «Украдор». Проте, перевіряючих не було допущено до проведення перевірки, внаслідок чого було складено акт відмови у допуску посадових осіб до проведення перевірки від 16.06.2015 № 59/18-17-22-0005/34113391.

Позивач посилається на пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового Кодексу України, відповідно до якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

На підставі звернення від 16.06.2015 року № 4490/7/18-17-22-0116 про застосування адміністративного арешту майна платника податків 17.06.2015 о 12-30 год. Шосткинською ОДПІ було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Украдор».

Згідно із абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

У зв'язку із викладеним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, 09.11.2015 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні.

У письмовому запереченні (а.с. 26-33) відповідач зазначив, що не допустив службових осіб Шосткинської ОДПІ до проведення перевірки, оскільки законні підстави для її проведення, на його думку, були відсутні.

Крім того, відповідач зазначає, що згідно із пунктом 7.3 цього Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1398 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

За таких обставин, звернення податкового органу до суду з вимогою про накладення арешту на кошти з підстав, передбачених абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, може здійснюватися з урахуванням норми п. 7.3 Порядку № 1398 лише вдень прийняття рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків.

На переконання відповідача, позивач порушив вимоги п.7.3 Порядку № 1398, оскільки рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків було прийняте ним 17.06.2015 о 12 год. 30 хв., а з позовом до суду про накладення арешту на кошти на рахунках у банку позивач звернувся лише 24.06.2015.

Таким чином, відповідач вважає, що пропуск строку звернення позивача до суду позбавляє його права на звернення до суду з вимогами про накладення арешту на кошти ТОВ «Украдор» на рахунках у банках та інших фінансових установах.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

15.06.2015 начальником Шосткинської ОДПІ видано наказ № 249 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Украдор" (а.с. 6) та направлення на перевірку від 16.06.2015 № 000077 та № 000078 (а.с. 7, 8).

З вищезазначеним наказом та направленнями на перевірку того ж дня ознайомлено керівника платника податків, що підтверджується особистим підписом в.о. директора ТОВ "Украдор" Шишиморової Л.М.

У зв'язку із недопуском службових осіб Шосткинської ОДПІ до проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, представниками податкової інспекції 16.06.2015 складено акт відмови від допуску посадових осіб до проведення перевірки № 59/18-17-22-0005/34113391 (а.с. 9-10).

Крім того, 17.06.2015 начальником Шосткинської ОДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Украдор" (код ЄДРПОУ 34113391), яке знаходиться за адресою: м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45.

19.06.2015 Шосткинська ОДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти на рахунках ТОВ "Украдор".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 94.6.2. Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно із п.п. 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Норма підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

При цьому арешт із підстав, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може застосовуватися до майна платника податків, відмінного від коштів, оскільки диспозиція розглядуваної правової норми визначає предметом для накладення арешту виключно кошти та цінності, що знаходяться в банках.

Водночас умовою застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Проте, позивачем суду не надано належних доказів ані наявності у відповідача податкового боргу, ані відсутності у відповідача майна, ані доказів наявності у відповідача майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, ані доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, що є обов'язковими умовами для накладення арешту на кошти та цінності на банківських рахунках відповідача за приписами п.п. 20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, а відповідно і не надано доказів прийняття позивачем рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду, а тому суд дійшов висновку про порушення позивачем порядку накладення такого виду арешту.

Крім того, необхідно зауважити на той факт, що ані в описовій, ані в прохальній частині адміністративного позову податковий орган не вказав суму коштів, щодо якої позивач просить накласти арешт та в яких банківських установах, а також взагалі не посилався на те, що у відповідача існує податковий борг, що є однією з обов'язкових умов, згідно п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України, звернення податкового органу до суду з адміністративним позовом про застосування арешту рахунків платника податків.

Щодо твердження позивача про те, що у зв'язку з відмовою платника податків від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки ТОВ "Украдор" порушено вимоги п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, та відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст.94 Податкового Кодексу України може бути застосовано арешт майна, необхідно зауважити на таке.

Згідно із п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України не передбачено звернення податкового органу до суду з адміністративним позовом про застосування арешту коштів на рахунках платника податків у зв'язку з тим, що платник податків відмовив від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

Крім того, судом встановлено, що на день розгляду справи обгрунтованість адміністративного арешту майна відповідача в судовому порядку підтверджена не була.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, адже податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на кошти платника податків за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Шосткинської об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украдор" про накладення арешту на кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 12.11.2015.