Постанова

від 10.01.2011 по справі 2а-17363/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 січня 2011 року 14:47 № 2а-17363/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 17.05.2010р. б/н), відповідача -ОСОБА_2 (довіреність від 11.08.2009р. № 4013/9/10-214), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Скайт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В:

ТОВ «АВ Скайт»заявлені позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.01.2011р.) до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій посадових осіб та зобов'язання усунути дане порушення, а саме: прийняти та провести податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень та за червень 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що подані податкові декларації з податку на додану вартість за квітень та червень 2010 року, були направлені по пошті до податкового органу, однак не були фактично прийняті та проведені відповідачем, що порушує його права як платника податків та викликає розбіжності з контрагентами щодо нарахування податку на додану вартість та податкового кредиту.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав.

У судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 10 січня 2011 року заперечував проти позову, зазначив, що згідно інформацією, наданою Управлінням інформатизації процесів оподаткування в електронній системі АРМі «Бест-Звіт»по ТОВ «АВ Скайт»податкові декларації з податку на додану вартість за квітень та червень 2010 року не зареєстровані та не прийняті.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «АВ Скайт»зареєстровану як юридичну особу Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 02 листопада 2009 року згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Серія А01 № 306770).

ТОВ «АВ Скайт»перебуває на обліку як платник податку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва згідно Довідки про взяття на облік платника податку від 29 березня 2010 року № 29357/29-111 (форма № 4-ОПП).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12 листопада 2009 року № 100254420 ТОВ «АВ Скайт»зареєстровано платником податку на додану вартість 12 листопада 2009 року.

Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції на момент спірних правовідносин) передбачені обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) (п. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент спірних правовідносин) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Положення ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) встановлюють порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.

В силу підпункту «а»підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент спірних правовідносин) передбачено, що податковим періодом для податку на додану вартість є календарний місяць.

Підпунктом 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) передбачено, що платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Позивач направив по пошті податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з Додатком № 1 (Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість) 21 травня 2010 року та податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року з Додатком № 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та Реєстром отриманих та виданих податкових накладних 20 липня 2010 року, що підтверджується описами вкладення у цінні листи та фіскальними чеками від 21 травня 2010 року № 4382 від 20 липня 2010 року № 3328, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Крім того, відповідно до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (Додаток до Наказу Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів») на етапі приймання податкової звітності з ПДВ працівники, що здійснюють її приймання, здійснюють візуальний контроль поданого документа, під час якого перевіряється: реєстрація суб'єкта господарювання платником ПДВ; чинність форми податкової звітності з ПДВ; заповнення документів податкової звітності, що подаються на паперових носіях засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації тощо); відсутність підчисток, помарок, малопомітних виправлень; повнота заповнення, а саме: наявність обов'язкових додатків, обов'язкових реквізитів, передбачених формою відміток; значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; наявність підписів відповідних посадових осіб; скріплення печаткою платника податків.

Згідно з п. 2.2 -п. 2.6 вищезазначених Методичних рекомендацій документи, за результатами візуального контролю яких виявлено недоліки в оформленні, не визнаються як податкова декларація з ПДВ. Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності податкова звітність приймається та пропонується платнику ПДВ доопрацювати подані документи, враховуючи виявлені недоліки.

Документи, не визнані як податкова декларація з ПДВ, реєструються в електронній базі податкової звітності платника ПДВ в триденний термін від дня їх отримання (але не пізніше наступного дня від граничного терміну подання звітності). Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності надсилається повідомлення про невизнання органом ДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати податкову звітність, оформлену належним чином.

В електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, реєструються (без внесення показників до КОР) та отримують статус «До відома», в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання органом ДПС поданого документа як податкової звітності) та дата його відправки.

У разі якщо за результатами візуального контролю податкової звітності з ПДВ недоліків у її оформленні не встановлено, така звітність реєструється як податкова звітність, яка вважається прийнятою і підлягає подальшій обробці.

Працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Відповідачем не надано доказів прийняття ним рішень про невизнання податкових декларацій позивача.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не було забезпечено перенесення інформації з податкових декларацій позивача до електронної бази податкової звітності з урахуванням відсутності рішень про їх невизнання.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо не вирішення питання щодо перенесення інформації з податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень та червень 2010 року до електронної бази податкової звітності та зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вирішити питання щодо перенесення інформації з податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень та червень 2010 року до електронної бази податкової звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені та документально підтверджені позивачем судові витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва щодо невирішення питання щодо перенесення інформації з податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень та червень 2010 року до електронної бази податкової звітності.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва вирішити питання щодо перенесення інформації з податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень та червень 2010 року до електронної бази податкової звітності.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Скайт»(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 21а, ідентифікаційний код 36798258) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_3 Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 14 січня 2011 року.