Ухвала

від 08.10.2015 по справі 804/2338/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 рокусправа № 804/2338/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року у справі №804/2338/15 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Калугин до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калугин" звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії податкового органу зі складення акту перевірки від 30.12.2014 року №3786/04-65-22-03/33383644 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Калугин" щодо дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинах з платником податків ТОВ "Карт-Бланш ЛТД" (код ЄДРПОУ 39265488) та ТОВ "Консалтінг Технолоджі" (код ЄДРПОУ 39035549) за період вересень 2014 року".

- визнати протиправними дії Відповідача щодо встановлення порушень та висновків за результатами акту перевірки від 30.12.2014 року №3786/04-65-22-03/33383644 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Калугин" щодо дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинах з платником податків ТОВ "Карт-Бланш ЛТД" (код ЄДРПОУ 39265488) та ТОВ "Консалтінг Технолоджі" (код ЄДРПОУ 39035549) за період вересень 2014 року";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015 року №0000072203;

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що факт реального здійснення господарських операцій по поставці товарів ТОВ "Карт-Бланш ЛТД" в межах договору поставки від 01.09.2014 року №0901/01 підтверджується відповідними належно оформленими первинними документами, які були надані Відповідачу під час перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015 року №0000072203.

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Також, заявник апеляційної скарги зазначив, що ТОВ "Калугин" провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства.

У відповідності до ст.. 195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Оскільки позивачем не оскаржується постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в частині задоволених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Калугин" (код ЄДРПОУ 33383644) щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Карт-Бланш ЛТД" (код ЄДРПОУ 39265488), ТОВ "Консалтінг Технолоджі" (код ЄДРПОУ 39035549) за період вересень 2014 року, на підставі якої було складено акт №3786/04-65-22-03/33383644.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення Позивачем:

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у вересні 2014 року на суму 18154.00 грн.;

- п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187., п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснення господарської операції.

На підставі висновків зазначеного акту документальної перевірки, 17.01.2015 року податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000072203, яким Позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27231.00 грн., у тому числі 18154.00 грн. основного платежу та 9077.00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з обґрунтованістю винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 17.01.2015 року №0000072203 є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове зобов'язання, відображене в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні не ґрунтується на реальних обставинах справи, оскільки Позивач формував податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим вимогам.

Суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.п 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що до підстав формування платником податків податкового кредиту віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Калугин" за КВЕД є зокрема оптова торгівля машинами та устаткуванням.

Встановлені обставини справи свідчать, що у період, який перевірявся позивач мав господарські відносини з ТОВ "Карт-Бланш ЛТД" згідно договору поставки №0901/01.

Відповідно до п.п.1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобовязаується передати у власність Покупцю визначений цим договором товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

За результатом здійснення господарських операцій по зазначеному договору, Позивачем був оформлений податковий кредит у розмірі 18154.00 грн.

Однак, на думку податкового органу, зазначені правочини укладені без мети реального настання правових наслідків обумовлених ним та спрямований на надання податкової вигоди Позивачу, що свідчить про необґрунтованість формування останнім податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками Відповідача та враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між Позивачем та ТОВ "Карт-Бланш ЛТД".

Встановлені обставини справи свідчать про те, що предметом договірних відносин Позивача з ТОВ "Карт-Бланш ЛТД" була поставка металевих деталей.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання умов договору, підприємством було подано до суду копії податкових накладних № 12 від 01.09.2014 року, № 1 від 01.09.2014 року, № 3 від 02.09.2014 року, № 2 від 01.09.2014 року, № 13 від 03.09.2014 року, № 4 від 04.09.2014 року, № 5 від 04.09.2014 року, № 6 від 09.09.2014 року, № 7 від 12.09.2014 року, № 8 від 12.09.2014 року, № 9 від 12.09.2014 року, № 10 від 15.09.2014 року, № 11 від 19.09.2014 року, № 22 від 23.09.2014 року, № 23 від 25.09.2014 року та видаткових накладних № 0901/03 від 01.09.2014 року, № 0901/01 від 01.09.2014 року, № 0902/01 від 02.09.2014 року, № 0901/02 від 01.09.2014 року, №0903/01 від 03.09.2014 року, № 0904/01 від 04.09.2014 року, № 0904/02 від 04.09.2014 року, № 0909/02 від 09.09.2014 року, № 0912/01 від 12.09.2014 року, № 0912/02 від 12.09.2014 року, № 0912/03 від 12.09.2014 року, № 0915/01 від 15.09.2014 року, № 0919/01 від 19.09.2014 року, № 0923/01 від 23.09.2014 року, № 0925/01 від 25.09.2014 року.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.09.2014 року № 179905, від 02.09.2014 року № 179906, від 03.09.2014 року № 179907, від 04.09.2014 року № 179909, від 09.09.2014 року № 179910, від 12.10.2014 року № 179916, від 15.09.2014 року № 1799161,від 19.09.2014 року № 1799162, від 23.09.2014 року № 1799163, від 25.09.2014 року № 1799164.

Наявність транспортного засобу, необхідного для транспортування товару підтверджується договором оренди транспортного засобу від 02.11.2012 року.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що придбані позивачем у ТОВ "Карт-Бланш ЛТД" товари на загальну суму 108924,00 грн., в т.ч. ПДВ 18154,00 грн. (згідно рахунків-фактури 0901/01 від 01.09.2014 року, 0915/01 від 15.09.2014 року та 0912/02 від 12.09.2014 року), а саме: гайка натяжна Ж67971-65сб в кількості 24 шт. та вилка Ж67971-71 в кількості 24 шт., були передані ПрАТ "Азовкабель" згідно договору № 117 від 16.03.2012 року як давальницька сировина для виготовлення обладнання - Тяга Ж67971-10,10 СБ.

В подальшому, зазначена деталь була отримана Позивачем, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №72 від 18.09.2014 року та реалізована ПАТ "МК" Азовсталь", що підтверджується накладною №139 від 22.09.2014 року.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарської операції, первинні документи відображають зміст та обсяг укладеного договору, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у перевіряємий період за наслідками господарських відносин з ТОВ "Карт-Бланш ЛТД" на підставі складених належним чином документів первинного бухгалтерського обліку.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податку на додану вартість господарських операцій з ТОВ "Карт-Бланш ЛТД", на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

В свою чергу, Посилання податкового органу на відкриття контрагентом Позивача, а саме ТОВ "Карт-Бланш ЛТД" розрахункового рахунку, зазначеного у договорі поставки №0901/01 від 01.09.2014 року, після проведення господарської операції, а саме 24.09.2014 року, як на підставу неможливості проведення фінансово-господарських операцій та як наслідок неправомірності формування податкового кредиту, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки в даному випадку податковий кредит був оформлений позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а не внаслідок списання коштів з рахунку підприємства. Зазначені недоліки, в даному випадку, можуть бути підставою для неналежного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції обґрунтованості задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення рішення від 17.01.2015 року №0000072203.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року у справі №804/2338/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко