Ухвала

від 22.10.2015 по справі 804/5717/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 804/5717/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

за участю:

представника позивача: Франскевич Ю.І.,

представника відповідача: КопаньА.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі №804/5717/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення , -

в с т а н о в и в :

27 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення №0001222204 від 08.04.2014 року.

Адміністративний позов обґрунтовано із посиланням на безпідставність та необґрунтованість висновків акту № 126/2204/21866376 від 26.03.2015 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпропромліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «Сейл Ком», ПНВП «Стіл-Груп» та ТОВ «ТД «Ферро» за листопад 2014 року, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0001222204 від 08.04.2014 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було допущено порушення вимог норм чинного законодавства при формуванні податку на додану вартість, внаслідок укладення нікчемних (удаваних) правочинів з метою отримання податкової вигоди. У зв'язку з зазначеним, податковий орган правомірно зазначив у висновках акту перевірки про виявлені порушення, та прийняв на їх підставі податкові повідомлення - рішення, яке є правомірним та обґрунтованим, а підстави для його скасування - відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 16.03.2015 року по 25.03.2015 року посадовими особами Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дніпропромліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з платниками податків ТОВ «СЕЙЛ КОМ», ПНВП «СТІЛ-ГРУП» та ТОВ «ТД «ФЕРРО» за листопад 2014 року, за наслідками якої складено акт №126/2204/21866376 від 26.03.2015 року.

Вказаною перевіркою встановлено:

1. за результатами перевірки ТОВ «Дніпропромліт» не підтверджено реальність

здійснення господарських відносин із ТОВ «Сейл Ком» та ТОВ «ТД «Ферро» їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з ТОВ «Сейл Ком» та ТОВ «ТД «Ферро» за листопад 2014 року.

2. на порушення п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10

№2755-VІ із змінами га доповненнями. ТОВ «Дніпропромліт» занижено податок на додану вартість за листопад 2014 року всього на суму 337 571,67 грн., у т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ «Сейл Ком» на суму 331 080 грн., та ТОВ «ТД «Ферро» на суму 6 491,67 грн., у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Сейл Ком» та ТОВ «ТД «Ферро».

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001222204 від 08 квітня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 337572 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 168 786 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0001222204 від 08 квітня 2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентом укладено договір, за наслідками якого сформовано податкову звітність з податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Господарські відносини з виконання робіт за договором підряду, на думку суду першої інстанції, носять реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

В свою чергу, при розгляді справ про адміністрування податків, надаючи оцінку обґрунтованості податкових повідомлень - рішень, судовий орган поряд із відповідністю первинної документації, наданої до перевірки, повинен встановити можливість здійснення контрагентами господарських операцій, із врахуванням їх змісту та обсягу, а також сфери застосування отриманих робіт, послуг.

Так, керуючись принципом адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне дослідити зміст та обсяг господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між ТОВ «Дніпропромліт» (покупець) та ПНВП «Стіл-Груп» (постачальник) 01.10.2014 року укладено договір поставки №01/10/1, за умовами якого постачальник постачає (продає) покупцю товар - алюмінієвий сплав марки АК5М2. Товар постачається партіями зі складу постачальника. Поставка здійснюється автотранспортом покупця.

Фінансово-господарські операції з придбання товару оформлені та підтверджуються: податковими накладними за листопад 2014 року; видатковими накладними за листопад 2014 року; банківською виписка за листопад 2014 року; товарно-транспортними накладними (перевезення автомобілем ГАЗ, що належить Позивачеві); сертифікатами якості на товар; витягом з журналу довіреностей за листопад 2014 року.

01.10.2014 року між ТОВ «Дніпропромліт» (постачальник) та ТОВ «Алит» (покупець) укладено договір поставки №44/2-14, за умовами якого постачальник постачає (продає) покупцю товар - алюмінєвий сплав марки АК5М2.

Згідно договору суборенди нерухомого майна № 44/1014 від 01.10.2014р. укладеного між ТОВ «Дніпропромліт» (суборендодавець) та ТОВ «Алит» (суборендар), позивач передав нежитлове приміщення ТОВ «Алит», загальною площею 350 кв.м., для зберігання закупленого товару.

Фінансово-господарські операції з придбання товару оформлені та підтверджуються: податковими накладними за листопад 2014 року; видатковими накладними за листопад 2014 року; банківською виписка за листопад 2014 року.

Також, між ТОВ «Сейл Ком» (постачальник) та ТОВ «Дніпропромліт» (покупець) 03.11.2014 року укладено договір поставки №51-14, за умовами якого постачальник постачає (продає) покупцю товар, номенклатура, кількість, ціна якого вказані у видаткових накладних - модифікатор СТ-9. Товар постачається партіями зі складу постачальника. Поставка здійснюється автотранспортом покупця.

Фінансово-господарські операції з придбання товару оформлені та підтверджуються: податковими накладними за листопад 2014 року; видатковими накладними за листопад 2014 року; банківською випискою за листопад 2014 року; товарно-транспортними накладними (перевезення автомобілем ГАЗ, що належить Позивачеві); сертифікатами якості на товар; витягом з журналу довіреностей за листопад 2014 року; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 «Виробничі запаси: сировина і матеріали» за листопад 2014 року.

08.11.2014р. між ТОВ «ТД «Ферро» (постачальник) та ТОВ «Дніпропромліт» (покупець) 03.11.2014 року укладено договір поставки №08/11, за умовами якого постачальник постачає (продає) покупцю товар, номенклатура, кількість, ціна якого вказані у видаткових накладних - (Феросиліцій ФС 65; Феромарганець фМн 78; Сілікокальцій СК 30). Товар постачається партіями зі складу постачальника. Поставка здійснюється автотранспортом покупця.

Фінансово-господарські операції з придбання товару оформлені та підтверджуються: податковими накладними за листопад 2014 року; видатковими накладними за листопад 2014 року; банківською виписка за листопад 2014 року; товарно-транспортними накладними (перевезення автомобілем ГАЗ, що належить Позивачеві); сертифікатами якості на товар; витягом з журналу довіреностей за листопад 2014 року; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 «Виробничі запаси: сировина і матеріали» за листопад 2014 року.

Розрахунки за вищенаведеними договорами були здійснені у безготівковій формі, про що свідчить виписки по рахунку позивача.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за рахунок договорів, укладених позивачем з його контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі №804/5717/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна