Ухвала

від 09.11.2015 по справі 807/3974/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 р. Справа № 876/2397/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 12.12.2014 року звернулася до суду з позовом до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0012581701 від 04.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 161124,76 грн., в т.ч. за основним платежем 128899,81 грн. та за штрафними санкціями 32224,95 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області подала апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що з 06.11.2014 року по 12.11.2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) вимог податкового законодавства, правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2013 року. За наслідками проведеної перевірки відповідачем було складено Акт № 248/17/НОМЕР_1 від 19.11.2014 року. На підставі вищевказаного Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014 року № 0012581701, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 161124,76 грн., в т.ч. за основним платежем 128899,81 грн. та за штрафними санкціями 32224,95 грн.

Відповідачем визначено заниження ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання яке ґрунтується на висновках, викладених в Акті ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.05.2014 року № 3946/26-51-22-01/38021514 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК УКРНАФТАТОРГ» (ЄДРПОУ 38021514) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ «КАМФОД ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ 38824242) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. Цей Акт було складено за фактом надходження до ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві постанови слідчого Поночовного І. М. Прокуратури м. Києва, згідно якої в ході досудового слідства встановлено незаконне формування ТОВ «КАМФОД ЕСТЕЙТ» сум податкового кредиту для ТОВ «УКРНАФТАТОРГ» шляхом відображення в податковій звітності безтоварних операцій.

В якості доказів безтоварності господарських операцій між ТОВ «ТК УКРНАФТАТОРГ» та ТОВ «КАМФОД ЕСТЕЙТ» визначено свідчення директора ТОВ «КАМФОД ЕСТЕЙТ» ОСОБА_3 про неприйняття участі в господарській діяльності ТОВ «КАМФОД ЕСТЕЙТ» та встановленні оперуповноваженим Полюховичем С.О. під час огляду будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11, оф. 206, факту незнаходження працівників ТОВ «КАМФОД ЕСТЕЙТ» за податковою адресою.

Колегія суддів не погоджується з висновками відповідача, і вважає, що на позивача не покладається відповідальність за зобов'язаннями іншої юридичної особи, яка є його контрагентом. Тому, порушення порядку здійснення господарської діяльності чи сплати податків ТОВ «КАМФОД ЕСТЕЙТ» або ТОВ «ТК УКРНАФТАТОРГ» (якщо такі порушення мали місце) тягне відповідальність та негативні наслідки тільки щодо цієї особи.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 придбавало нафтопродукти у ТОВ «ТК УКРНАФТАТОРГ». Між ТОВ «Камфод Естейт» та ФОП ОСОБА_1 ніяких господарсько-правових угод не укладалося, товарів не поставлялося, послуг не надавалося.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із підпунктом «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до п. 198.3. п. 198.6. ст. 198 ПК України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, необхідно здійснити операції з придбання товарів та мати належним чином оформлені податкові накладні, видані платником податку на додану вартість.

За результатами проведених господарських операцій, ФОП ОСОБА_1 було придбано в грудні 2013 року у ТОВ «ТК УКРНАФТАТОРГ» нафтопродукти на суму 773 398,90 грн., що підтверджується видатковими накладними № УТНТ-00007 від 02.12.2013 року, № УТНТ-00008 від 02.12.2013 року, № УТНТ-00014 від 16.12.2013 року, та було отримано податкові накладні на загальну суму ПДВ - 128 899,81 грн..

Отже, позивач у встановленому законом порядку при придбанні нафтопродуктів з метою їх використання у власній господарській діяльності у повній відповідності до вказаних норм податкового законодавства, які підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та вантажними митними деклараціями.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 ПК України).

Суд вважає, що в Актах перевірки № 3946/26-51-22-01/38021514 від 14.05.2014 року та № 248/17/НОМЕР_1 від 19.11.2014 року, доводи щодо відсутності реального характеру господарських операцій між ТОВ «ТК УКРНАФТАТОРГ» та ТОВ «КАМФОД ЕСТЕЙТ», а також між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТК УКРНАФТАТОРГ» не підтверджуються належними доказами, оскільки зауважень до первинних документів, якими оформлені господарські операції з боку податкового органу у вищевказаних Актах не встановлено.

Крім того судом встановлено, що нафтопродукти, придбані ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «ТК УКРНАФТАТОРГ» були реалізовані через мережу АЗС, що використовується ФОП ОСОБА_1 у своїй господарській діяльності, подальше використання придбаних у ТОВ «ТК УКРНАФТАТОРГ» нафтопродуктів підтверджується періодичними звітами з АЗС, сформованими за допомогою реєстратора розрахунково-касових операцій.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 вище вказаного Закону України зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

З урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи, твердження відповідача щодо недоведеності господарських операцій позивача з «ТК УКРНАФТАТОРГ» з придбання товарів, якщо витрати на їх придбання підтверджені первинними документами, укладені позивачем правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними і немає інших відомостей є безпідставними.

Колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0012581701 від 04.12.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року у справі №807/3974/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2015 року