Ухвала

від 12.11.2015 по справі 803/521/15-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Справа № 876/5376/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Мікули О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалавто» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалавто» до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалавто» звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2015 року №0000022204.

Позивач посилався на те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту перевірки, який прийнятий з порушенням порядку проведення перевірки, а висновки, викладені в ньому, не відповідають фактичним обставинам справи. Вказував на протиправність висновків контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань, які виникли в результаті неправильного визначення митної вартості товару.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року позивачу у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ «Глобалавто», подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що листи митних органів Литовської Республіки, на підставі яких контролюючий орган прийшов до висновку, що вартість товару є вищою ніж та, що була задекларована при митному оформленні, не можуть вважатися доказами визначення іншої митної вартості товару, оскільки характеристики, взяті із експортних митних декларацій Литовської Республіки, є загальними і ніяким чином не характеризують технічний стан автомобілів.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, а інші особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У справі встановлено, що згідно із наказом ГУ ДФС у Волинській області від 05.12.2014 року № 253 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Глобалавто» було призначено невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Глобалавто» в частині перевірки правильності визначення митної вартості товару, оформленого згідно митних декларацій №205070000/2012/040189 від 31.07.2012 року, №205070000/2013/009001 від 18.02.2013 року, №205070000/2013/007520 від 11.02.2013 року та №205070000/2012/035285 від 09.07.2012 року, за результатами якої складено акт від 22 січня 2015 року №1/03-20-22-04-07/37598344.

Перевіркою встановлено, що відповідно до митних декларацій №205070000/2012/040189 від 31.07.2012 року, №205070000/2013/009001 від 18.02.2013 року, №205070000/2013/007520 від 11.02.2013 року та №205070000/2012/035285 від 09.07.2012 року були ввезені на митну територію України транспортні засоби: автомобілі вантажні, б/в, призначені для використання по дорогах загального користування, марки «VOLKSWAGEN», модель TRANSPORTER T5, номер кузова НОМЕР_1, «VOLKSWAGEN» модель CADDY, номер кузова НОМЕР_2, «OPEL», модель VIVARO, номер кузова НОМЕР_3, «TOYOTA», модель HI-ACE, номер кузова НОМЕР_4.

В рядках 42 цих декларацій ТзОВ «Глобалавто» зазначило митну вартість товару 3 220,00 Євро, 3 460,00 Євро, 1 420,00 Євро та 3 220,00 Євро, тобто 31 518,09 грн., 36 851,33 грн., 15 179,57 грн. та 31 855,25 грн. відповідно. В якості методу визначення митної вартості підприємство обрало перший (основний) та шостий (резервний) методи (рядки 43 декларацій).

З акта перевірки від 22 січня 2015 року №1/03-20-22-04-07/37598344 видно, що підставою для проведення даної перевірки була інформація та відомості, викладені у листах Ягодинської митниці Міндоходів №03-70-54/1895 від 30.04.2014 року, №03-70-54/2451 від 11.06.2014 року та №03-70-54/4014 від 22.09.2014 року, що надійшли до Головного управління Міндоходів у Волинській області. У вищевказаних листах зазначено, що на адресу Ягодинської митниці Міндоходів від Головного оперативного управління Міністерства доходів і зборів України та ДФС України надійшли листи від 10 квітня 2014 року №8492//7/99-99-07-16-10-17, 22 травня 2014 року №11876/7/99-99-07-16-10-17, 22 травня 2014 року №11879/7/99-99-07-16-10-17 та від 26.08.2014 року № 2937/7/99-99-07-16-10-17 щодо звернень митних органів Литовської Республіки в частині надання адміністративної допомоги та підтвердження фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів.

Під час опрацювання вказаних запитів проведено порівняння документів, надісланих з митних органів Литовської Республіки та документів, які стали підставою для митного оформлення на Ягодинській митниці, за результатами якого встановлено невідповідність вартісних показників товару - заявлена при митному оформленні вартість товару та вартість товару, що вказана в експортних митних деклараціях, отриманих від митних органів Литовської Республіки. Заявлена декларантом митна вартість товару за митною декларацією №205070000/2012/040189 від 31.07.2012 року становить 31 518,09 грн., а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки (в перерахунку з литовських літів на українські гривні) - 46 775,31 грн. Митна вартість товару за митною декларацією №205070000/2013/009001 від 18.02.2013 року - 36 851,33 грн., а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки - 56 449,06 грн. Митна вартість товару за митною декларацією №205070000/2013/007520 від 11.02.2013 року - 15 179,57 грн., а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки - 28 792,72 грн. Митна вартість товару за митною декларацією №205070000/2012/035285 від 09.07.2012 року - 31 855,25 грн., а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки - 57 303,84 грн.

З урахуванням викладеного, Головним управлінням ДФС у Волинській області зроблений висновок про заниження підприємством задекларованої митної вартості транспортних засобів, тому податковим повідомленням-рішенням від 12 лютого 2015 року №0000022204 нарахований податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 16 124,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8 062,13 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції виходив з того, що відповідачем законно проведено перевірку правильності визначення митної вартості ввезених позивачем транспортних засобів та доведено законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку вказаним відносинам враховує наступне.

Митні органи є контролюючими щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони (пп.41.1.2 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому пунктами 4, 5 частини п'ятої вказаної статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 352 Митного кодексу України посадові особи органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

З урахуванням того, що від митних органів Литовської Республіки були отримані експортні митні декларації, в яких митна вартість значно відрізняється від задекларованої ТзОВ «Глобалавто» під час ввезення транспортних засобів на митну територію України, тому в органу доходів і зборів були всі підстави для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки.

Товари, зазначені в отриманих від митного органу Литовської Республіки документах, можна чітко ідентифікувати як такі, що були оформлені за митними деклараціями №205070000/2012/040189 від 31.07.2012 року, №205070000/2013/009001 від 18.02.2013 року, №205070000/2013/007520 від 11.02.2013 року та №205070000/2012/035285 від 09.07.2012 року.

Різниця між митною вартістю задекларованою при перетині митного кордону Литовської Республіки та України становить 15 257,22 грн., 19 597,73 грн., 13 613,15 грн. та 25 448,59 грн. відповідно. При цьому, проміжок часу між експортом транспортних засобів з Литовської Республіки та ввезенням їх до України становить всього 4 календарних дні (з 27 липня 2012 року по 31 липня 2012 року), 6 днів (з 12 лютого 2013 року по 18 лютого 2013 року), 5 днів (з 06 лютого 2013 року по 11 лютого 2013 року) та 4 дні (з 05 липня 2012 року по 09 липня 2012 року) відповідно.

До митного оформлення транспортних засобів подавались інвойси, а саме: №707-94 від 01.07.2012 року, №02-166D від 15.01.2013 року, №02-59D від 15.01.2013 року та №707-14 від 15.06.2012 року, що були складені раніше ніж ці товари були оформлені у країні відправлення - Литовській Республіці. Порівняння дати виставлення інвойсів про продаж кожного автомобіля із датою оформлення експортних митних декларацій у Литовській Республіці, який відбувався пізніше, свідчить про те, що технічний стан автомобілів оцінений завчасно, та не міг бути змінений і мати приховані дефекти, якщо його оцінили раніше дати вивезення з країни відправлення.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при ввезенні вказаних вище транспортних засобів на митну територію України позивач занизив митну вартість декларованих товарів, що підтверджується зібраними по справі доказами, а тому, Головне управління ДФС у Волинській області обґрунтовано винесло податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2015 року №0000022204 та нарахувало підприємству належну до сплати суму ПДВ.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач належними доказами довів законність своїх дій.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалавто» залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року у справі №803/521/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

О.І. Мікула