Ухвала

від 09.11.2015 по справі 813/2813/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 р. Справа № 876/9259/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ» 02.06.2015 року звернулося до суду з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, у якій просить визнати протиправними дії відповідача по зменшенню задекларованого податкового кредиту ТОВ «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ» на загальну суму 13354857 грн., в т.ч. за січень на суму 3326233 грн., за лютий 2015 року на суму 10028624 грн. та по зменшенню податкового зобов'язання з продажу на загальну суму 13510047 грн., в т.ч. за січень 2015р. на суму 3359540 грн., за лютий 2015 року на суму 10150507 грн. на підставі Акту від 19.05.2015р. №370/03-06-22-39460808 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ», код за ЄДРПОУ 39460808, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.10.2014р. по 28.02.2015р.» в інформаційній системі «Податковий блок» та системі АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», зобов'язати Ковельську ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області відновити інформацію про податкові зобов'язання ТзОВ «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ», що зареєстроване за адресою: 79005, Львівська область, м. Львів, проспект Шевченка, буд. 7, з ПДВ на загальну суму 13510047 грн., в т.ч. за січень 2015р. на суму 3359540 грн., за лютий 2015 року на суму 10150507 грн. і податковий кредит на загальну суму 13354857 грн., в т.ч. за січень на суму 3326233 грн., за лютий 2015 року на суму 10028624 грн. у електронній базі даних АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інформаційній системі «Податковий блок», визнати протиправними дії Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області по викладенню в Акті №370/03-06-22-39460808 від 19.05.2015 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ», код за ЄДРПОУ 39460808, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.10.2014р. по 28.02.2015р.» висновків щодо завищення сум доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 8384500 грн. та завищення витрат що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 8244500 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2015 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області подала апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ» як юридична особа зареєстроване Реєстраційною службою Рівненського районного управління юстиції Рівненської області 28.10.2014 року. На податковий облік позивача взято 29.10.2014 року та на час проведення перевірки він перебував на обліку в Ковельській ОДПІ.

У період із 29.04.2015 року по 12.05.2015 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 39460808) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.10.2014 року по 28.02.2015 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 370/03-06-22-39460808 від 19.05.2015 року, у якому зафіксовано наступні порушення податкового законодавства, допущені ТОВ «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ» у своїй діяльності: 1) завищено суму податкового зобов'язання з продажу на загальну суму 13510047 грн., в т.ч. за січень 2015р. на суму 3359540 грн., за лютий 2015 року на суму 10150507 грн.; 2) завищено суму податкового кредиту на загальну суму 13354857 грн., в т.ч. за січень на суму 3326233 грн., за лютий 2015 року на суму 10028624 грн.; 3) завищено суму доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 8384500 грн.; 4) завищено витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 8244500 грн.

Судом також встановлено, що за результатами вказаної документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом не було прийнято податкового повідомлення-рішення, тобто, виявивши завищення та заниження податкових зобов'язань позивача, а також завищення суми доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та завищення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування відповідач самостійно не визначив грошового зобов'язання платника податків - позивача.

Однак згідно листа про надання інформації Ковельської ОДПІ №7473/03-06-22 від 24.07.2015 року відповідачем, у відповідності до даних акта перевірки №313/2200/36874548 від 18.09.2014 року, було проведено коригування задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, які містяться у інформаційній системі - «Податковий блок».

У зв'язку з чим суд відзначає, що п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, під чим розуміється комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У відповідності із положеннями п.п.72.1.5 п.72.1 ст.72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується, зокрема, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Згідно з п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Одним із способів здійснення податкового контролю, згідно п.62.1 ст. ПК України, є здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У зв'язку з чим суд наголошує, що податкові органи вправі здійснювати інформаційно-аналітичну діяльність та збирати податкову інформацію, зокрема, й у спосіб проведення перевірок платників податків.

Суд також бере до уваги те, що ст.74 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до вимог кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Суд відзначає, що на підставі наказу Державної податкової служби №1197 від 24.12.2012 року в органах державної податкової служби усіх рівнів було введено в експлуатацію інформаційна система «Податковий блок», яка використовується як інформаційна база органу державної податкової служби.

Таким чином, податкові органи вправі зберігати та опрацьовувати податкову інформацію у відповідних інформаційних базах, у тому числі й у інформаційній системі «Податковий блок».

Поняття податкової інформації, відповідно до п.п.14.1.171 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, визначається Законом України «Про інформацію». У відповідності до норм ст.ст.10, 16 указаного Закону, податкова інформація є специфічним видом інформації, яка являє собою сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. При цьому, суд акцентує увагу на основних принципах інформаційних відносин, які визначені Законом України «Про інформацію», серед яких є принцип достовірності та повноти інформації, котрий, відповідно, поширюється й на податкову інформацію.

Отже, за висновком суду, податкова інформація, у тому числі й інформація щодо значень податкових зобов'язань платників податків, яка зберігається та опрацьовується в інформаційних базах органів державної податкової служби безумовно повинна бути достовірною.

Суд відзначає, що в даному випадку податкова інформація щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ» була скоригована в інформаційних базах органів державної податкової служби за результатами виявлення порушень вимог податкового законодавства у ході проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідно до ст.ст.75, 78 Податкового кодексу України.

З огляду на вказане, суд відзначає, що виходячи з приписів п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, якщо під час перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, за результатами такої перевірки складається акт.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року, встановлено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто сам по собі акт перевірки не визначає грошових (податкових) зобов'язань платника податків.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Виходячи зі змісту п.58.1 ст.58, п.86.8 ст.86 ПК України, у разі визначення грошових зобов'язань контролюючим органом у зв'язку з порушеннями (заниження або завищення податкових зобов'язань) на підставі акта перевірки контролюючим органом приймається відповідне податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Аналіз наведених норм права свідчить, що за результатами перевірки податковий орган може визначати суму грошового зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. У зв'язку з чим, до моменту визначення податкового зобов'язання з підстав і в порядку, які встановлені законом (тобто в даному випадку - шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення), відображення податкової інформації щодо податкових зобов'язань платника податків, котрі не відповідають узгодженим, є безпідставним і протиправним. Зазначене, зокрема, виключає можливість зміни в інформаційних системах задекларованих платником податків показників податкової звітності, тобто внесення недостовірної інформації щодо податкових зобов'язань платника податків.

Ураховуючи викладене, внесення податковим органом змін до інформаційних баз даних відомостей щодо позивача лише на підставі акта перевірки, однак, без визначення й узгодження таких нових показників податкового зобов'язання є протиправним і порушує права й інтереси платника податків.

Зокрема, поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з однієї сторони наявні висновки акта про встановлені порушення закону, а з іншої сторони формально відсутня можливість для його оскарження чи визнання незаконним, з огляду на те, що акт є лише проявом зовнішньої фіксації перевірки.

А тому, такі дії суб'єкта владних повноважень очевидно суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законом визначених підстав, а також не відповідають приписам чинного законодавства України, якими регламентуються дії податкових органів.

Окрім того, суд звертає увагу й на інші прояви негативних наслідків оскаржуваних дій відповідача, позаяк, збереження внесених до інформаційних систем податкової служби недостовірних даних і висновків та їх використання у подальшому може призвести до визнання нікчемними угод, укладеними за ланцюгами постачання, до визнання відсутньою бази об'єкта оподаткування податком на додану вартість тощо і негативно відобразиться на взаємовідносинах з контрагентами позивача та державою.

При розгляді вказаної справи також було враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 р. у справі №21-511а14, де чітко визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, лише у разі якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. В даному ж випадку дії відповідача визнано протиправними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку дії податкового органу по внесенню відомостей в інформаційні бази та системи податкової служби не ґрунтуються на нормах закону, є протиправними, а тому, належним способом захисту прав та інтересів платника податків повинно бути відновлення достовірної податкової інформації, про що і просить позивач. Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області не доведено правомірності своїх дій, а під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій і рішень. У той же час, позовні вимоги ТОВ «ЗАХІД МЕТАЛ ТОРГ» є обґрунтованими та підставними, а тому підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2015 року у справі №813/2813/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2015 року