Ухвала

від 10.11.2015 по справі 810/3801/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/5391/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015

у справі № 810/3801/14

за позовом Виробничого кооперативу "Яблуневий сад"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 11.03.2014 № 0002121502.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2014 Виробничим кооперативом «Яблуневий сад» подано до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, відповідно до якої позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування у розмірі 638 212,00 грн.

За результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у вказаній декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, складено акт від 27.02. 2014 № 144/10-06-15-02-09/36998618, яким встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 204 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 638 212,00 грн.

На підставі акта перевірки, 11.03.2014 відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0002121502, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування на суму 638 212,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 159 553,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про скасування зазначеного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Зі спірного акта перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про те, що оскільки у додатку № 2 до декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2014 року, в колонці 4 останнім не зазначено сум коштів, сплачених кооперативом контрагентам за отримані товари/послуги, то неможливо встановити період та суму фактичної сплати позивачем коштів постачальникам, у зв'язку із чим позивач втрачає право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період, що перевірявся.

Матеріали справи свідчать, що колонка 4 у додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року позивачем не заповнена, проте, як вірно зазначено судами, даний факт не свідчить про втрату позивачем права на бюджетне відшкодування задекларованих у січні 2014 року сум податку на додану вартість.

Як встановлено судами, факт сплати або не сплати позивачем коштів контрагентам за отримані товари/послуги, податковим органом досліджений не був.

При цьому, в матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату позивачем коштів контрагентам у період з червня місяця 2012 року по грудень місяць 2013 року, згідно яких, у вказаний період позивачем у складі ціни отриманих товарів/послуг було сплачено податок на додану вартість на загальну суму 638 212,00 грн.

Аналогічна сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, зазначена позивачем у додатку № 3 до декларації з ПДВ за січень 2014 року у графах 2, 2.1 та 3.

Крім того, згідно із п. 78.1.8 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадках подання платником податку декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100000,00 грн.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що, виявивши під час проведення камеральної перевірки певні невідповідності у податковій звітності позивача, та враховуючи факт заявлення позивачем до відшкодування суми понад 100000,00 грн., відповідач мав право провести позапланову перевірку позивача, під час якої дослідити первинні бухгалтерські документи позивача, чого податковим органом зроблено не було.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 11.03.2014 № 0002121502.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль