Рішення

від 10.11.2015 по справі 908/5229/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/149/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015 Справа № 908/5229/15

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Підприємство Кам'янської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» (адреса - 70050 смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, вул. Зелена)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Кам'яний сількомунгосп» Вільнянського району Запорізької області (адреса - 70050 смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, вул. Центральна, б. 11)

про стягнення заборгованості

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2, довіреність №11/12-305 від 26.01.2015р.

від відповідача : не з'явився

Суть спору:

01 жовтня 2015 року Позивач - Державне підприємство «Підприємство Кам'янської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» (далі за текстом ДП «Підприємство Кам'янської виправної колонії») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відповідача - ОСОБА_1 підприємства «Кам'яний сількомунгосп» Вільнянського району Запорізької області (далі за текстом КП «Кам'яний сількомунгосп») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.10.2015р. порушено провадження у справі №908/5229/15, судове засідання призначено на 20.10.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2015р. розгляд справи відкладено до 10.11.2015р.

В судовому засіданні 10.11.2015р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між ОСОБА_3 Договору №177 від 20.05.2010р., Позивачем надано Відповідачеві послуги з водопостачання. Однак, Відповідач в порушення умов Договору отримані послуги не оплатив. У зв'язку з чим станом на 01.01.2015р. виникла заборгованість у сумі 19 621,10 грн. Відповідачем порушено строк внесення оплати, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з КП «Кам'яний сількомунгосп» на користь ДП «Підприємство Кам'янської виправної колонії» 19 621,10 грн. основного боргу, 619,53 грн. пені, 1 769,12 грн. 3% річних, 4 951,38 грн. інфляційних збитків та покласти на Відповідача судовий збір.

Відповідач в судове засідання 10.11.2015р. не з'явився, 10.11.2015р. надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов визнає в повному обсязі, просить справу розглянути без участі представника Відповідача. Крім того зазначив, що після подачі позову до суду ДП «Підприємство Кам'янської виправної колонії» частково була погашена заборгованість на суму 1 300,00 грн., про що свідчать відповідні платіжні доручення.

Також, у відзиві на позовну заяву ДП «Підприємство Кам'янської виправної колонії» міститься клопотання про розстрочення виконання судового рішення строком на 1 рік (12 місяців).

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне .

20.05.2010р. між ДП «Підприємство Кам'янської виправної колонії» - Постачальник та КП «Кам'янський сількомунгосп» - Споживач укладено Договір №177 про надання послуг (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується здійснювати взяті на себе обов'язки щодо надання послуг з водопостачання.

Розділом 3 Договору сторони узгодили, що Постачальник зобов'язується надавати послуги, а Споживач зобов'язується здійснювати оплату за відповідні послуги згідно наданих рахунків та актів наданих послуг. Оплата здійснюється шляхом банківського переводу коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 днів з дати виписки рахунків на оплату.

На виконання умов Договору Постачальником надано Споживачеві відповідні послуги з водопостачання, що підтверджується підписаними ОСОБА_3 без зауважень та скріпленими печатками ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за період 2012 - 2014 роки.

Для оплати наданих за Договором послуг Відповідачеві виставлено відповідні рахунки, копії яких долучено до матеріалів справи.

Проте, в порушення умов Договору, Відповідач отримані послуги оплатив частково, у зв'язку з чим станом на 01.09.2015р. утворилася заборгованість в розмірі 19 621,10 грн.

Заборгованість Відповідача також підтверджується підписаним ОСОБА_3 звірки взаєморозрахунків від 12.01.2015р. на суму 19 621,10 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як вбачається з заяви Відповідача та підтверджено Позивачем, КП «Кам'яний сількомунгосп» сплачено частину основного боргу в сумі 1 300,00 грн. На підтвердження оплат до матеріалів справи додано копії платіжних доручень №703 від 22.10.2015р., №714 від 02.11.2015р., №688 від 07.10.2015р., №701 від 20.10.2015р. на загальну суму 1 300,00 грн.

За приписами п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення з КП «Кам'яний сількомунгосп» на користь ДП «Підприємство Кам'янської виправної колонії» 1 300,00 грн. основного боргу припиняється.

З урахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги ДП «Підприємство Кам'янської виправної колонії» про стягнення з КП «Кам'яний сількомунгосп» на свою користь заборгованості в розмірі 18 321,10 грн.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього 619,53 грн. пені, 1 769,12 грн. 3% річних, 4 951,38 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 2.2. Договору, за несвоєчасне виконання розрахункових зобов'язань, Споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що розрахунок виконано вірно та стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 619,53 грн. пені, 1 769,12 грн. 3% річних, 4 951,38 грн. інфляційних збитків.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства «Підприємство Кам'янської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 підприємства «Кам'яний сількомунгосп» Вільнянського району Запорізької області 18 321,10 грн. основного боргу, 1 769,12 грн. 3% річних, 4 951,38 грн. інфляційних втрат, 619,53 грн. пені.

Разом з тим, від Відповідача надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на один рік зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісяця.

Клопотання КП «Кам'яний сількомунгосп» обґрунтовано складним матеріальним становищем Підприємства.

В судовому засіданні Позивач не заперечив проти задоволення клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на один рік.

Розглянувши вищезазначене клопотання Відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України.

Відповідно до пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення суду та розстрочити виконання судового рішення строком на 1 рік починаючи з 24.11.2015р. рівними частками до 24.11.2016р. включно, по 2 239,92 грн. за кожний місяць, а за останній місяць 2 240,01 коп.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Підприємство Кам'янської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» до ОСОБА_1 підприємства «Кам'яний сількомунгосп» Вільнянського району Запорізької області про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Кам'яний сількомунгосп» Вільнянського району Запорізької області (70050 смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, вул. Центральна, б. 11, код ЄДРПОУ 33527710) на користь Державного підприємства «Підприємство Кам'янської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» (70050 смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, вул. Зелена, код ЄДРПОУ 08/680112) 18 321 (вісімнадцять тисяч триста двадцять одну) грн. 10 коп. основного боргу, 1 769 (одну тисячу сімсот шістдесят дев'ять) грн. 12 коп. 3% річних, 4 951 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 619 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 53 коп. пені, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з ОСОБА_1 підприємства «Кам'яний сількомунгосп» Вільнянського району Запорізької області (70050 смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, вул. Центральна, б. 11, код ЄДРПОУ 33527710) на користь Державного підприємства «Підприємство Кам'янської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» (70050 смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, вул. Зелена, код ЄДРПОУ 08/680112) 1 300,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/5229/15 від 10.11.2015р. строком на 1 (один) рік починаючи з 24.11.2015р. рівними частками до 24.11.2016р. включно, по 2 239,92 грн. за кожний місяць, а за останній місяць 2 240,01 грн.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 13.11.2015р.