Рішення

від 12.11.2015 по справі 904/8391/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.15р. Справа № 904/8391/15 За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА-ТОРГ", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди комунального нерухомого майна № 120-ДКП/13 від 24.04.2013р.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Найдьонова Я.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 10/3-87 від 16.09.15р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА-ТОРГ" (далі-відповідач) про розірвання договору оренди комунального нерухомого майна № 120-ДКП/13 від 24.04.13р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.15р. порушено провадження у справі № 904/8391/15, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 15.10.15р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.15р. відкладено розгляд справи на 12.11.15р.

23.10.15р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Акту від 22.10.15р., як доказ повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

12.11.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходяться конверти з ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.15р. та від 15.10.15р., які направлялися на адресу відповідача та були повернуті поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.11.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 120-ДКП/13 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (далі - Договір оренди), відповідно до умов п.1.1. якого, з метою ефективного використання комунального майна позивач на підставі рішення міської ради від 21.03.07р. № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а відповідач приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 43,88 кв.м, розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна ОСОБА_2, 9, одноповерхова будівля, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 53 093,00 грн. без ПДВ, що перебувають на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, для розміщення суб'єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди, передача нерухомого комунального майна в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на цей об'єкт оренди.

Згідно з п. 2.2. Договору оренди, відповідач вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі об'єкта оренди.

У разі припинення цього договору об'єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору (п. 2.5. Договору оренди).

Як зазначено у п. 2.6. Договору оренди, відповідач зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі об'єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, позивачем та відповідачем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при передачі об'єкта в оренду покладається на балансоутримувача, а при повернення об'єкта з оренди - на відповідача (п. 2.7. Договору оренди)

Пунктом 3.1. Договору оренди передбачено, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою, при цьому орендна ставка за використання комунального нерухомого майна, встановлена згідно з Протоколом № 19/13 від 24.03.13р. засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об'єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

За приписами п. 3.2. Договору оренди, розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 221,24 грн. без ПДВ/ базова за березень місяць 2013 рік./ Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується відповідачем на рахунок третьої особи.

У п. 3.3. Договору оренди зазначено про те, що за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 110,62 грн. до загального фонду міського бюджету.

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 110,62 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Як зазначено у п. 3.5. Договору оренди, орендна плата сплачується відповідачем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності відповідача. Орендна плата сплачується відповідачем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.

Відповідач зобов'язаний:

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно (п. 5.2. Договору оренди).

- у разі припинення цього договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, позивачем та відповідачем, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини відповідача. Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається позивачу (п. 5.5. Договору оренди).

- у місячний термін після укладання цього договору застрахувати об'єкт оренди на користь балансоутримувача об'єкта оренди від таких страхових випадків, як пожежа, затоплення, пошкодження, протиправні дії третіх осіб, пошкодження від стихійних явищ та інших майнових ризиків тощо, і надати копію договору страхування позивачу. Страхування об'єкта оренди здійснювати на підставі вартості об'єкта оренди за незалежною оцінкою, але не нижче від його балансової вартості (п. 5.6. Договору оренди).

- протягом 5 днів з дати укладання цього договору укласти з балансоутримувачем або з відповідними комунальними службами договір на сплату комунальних послуг (газ, електроенергія, тепло, водопостачання та водовідведення, вивезення сміття, телефон) та з балансоутримувачем - договір на сплату експлуатаційних витрат, у т.ч. відшкодування витрат по податку на землю (п. 5.12. Договору оренди).

Відповідно до п. 9.1. Договору оренди, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.

У разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавством, цей договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду (п. 9.8. Договору оренди).

Цей Договір діє з 24.04.13р. до 10.04.16р. включно (п. 10.1. Договору оренди).

24.04.13р. на виконання умов вищезазначеного Договору оренди позивач за узгодженням з балансоутримувачем передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування об'єкт оренди, що підтверджує Акт приймання-передачі.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач не сплачував орендну плату протягом більш ніж 11 місяців поспіль, тобто не виконув зобов'язання щодо своєчасного перерахування до міського бюджету орендної плати за користування об'єктом оренди, що є істотним порушенням умов Договору.

Крім того, відповідачем до цього часу не було виконано умову п. 5.6. Договору оренди, що є істотним порушенням умов Договору оренди. Отже, відсутність укладеного Договору страхування є ще однією підставою для розірвання Договору оренди, в тому числі з огляду на припис п. 3 ч. 1 ст. 783 ЦК України, відповідно до якого наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі. Така поведінка полягає саме у недотриманні умов п. 5.6. Договору оренди щодо обов'язку застрахувати об'єкт оренди.

Також, відповідачем до цього часу не виконано всі обов'язки, передбачені п. 5.11. Договору оренди. Позивач не має жодних доказів укладення відповідачем з балансоутримувачем договору на сплату експлуатаційних витрат, а також відшкодування витрат по сплаті податку на землю.

Таким чином, як зазначає позивач, відповідачем порушено низку істотних умов Договору оренди, а саме:

- не виконувалось належним чином зобов'язання щодо своєчасного перерахування до міського бюджету орендної плати за користування об'єктом оренди;

- не застраховано об'єкт оренди на користь балансоутримувача, що позбавляє балансоутримувача отримати матеріальне відшкодування в разі настання страхового випадку, зокрема, пошкодження, знищення нерухомого майна, що є предметом Договору оренди;

- не укладено між відповідачем та балансоутримувачем договір на сплату експлуатаційних витрат, а також відшкодування витрат по сплаті податку на землю, отже ці витрати до цього часу несе балансоутримувач.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить розірвати укладеним між сторонами Договір оренди.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На спірні правовідносини, враховуючи, що предметом оренди є комунальне майно, розповсюджується також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст.286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено у ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 9.8. Договору оренди та ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі порушення однією із сторін умов цього договору.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору оренди та обставини справи, господарський суд вважає, що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання по Договору оренди, що є підставою для задоволенню позову у повному обсязі, оскільки:

По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не виконувалось належним чином зобов'язання щодо своєчасного перерахування до міського бюджету орендної плати за користування об'єктом оренди. Жодних належних та допустимих доказів у спростування доводів позивача відповідач суду не надав.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" страхування орендарем об'єкту оренди є однією з істотних умов договору оренди.

Як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

У позивача відсутні, а відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу того, що об'єкт оренди був застрахований. Відсутність договору страхування позбавляє балансоутримувача отримати матеріальне відшкодування в разі настання страхового випадку, зокрема, пошкодження, знищення нерухомого майна, що є предметом Договору оренди.

По-третє, не укладено між відповідачем та балансоутримувачем договір на сплату експлуатаційних витрат, а також відшкодування витрат по сплаті податку на землю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 651, 759, 762, 763, 782, 783 Цивільного кодексу України, Законом України "Про оренду державного і комунального майна", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 283, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 120-ДКП/13 від 24.04.13р. укладений між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 75, код ЄДРПОУ 37454258) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІА-ТОРГ" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 38529879).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА-ТОРГ" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 38529879) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 75, код ЄДРПОУ 37454258) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.11.15р.

Суддя ОСОБА_3