Рішення

від 04.11.2015 по справі 910/23846/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015Справа №910/23846/15

За позовом Андрушівської районної державної лікарні ветеринарної медицини

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМ-1"

про стягнення 56 843, 22 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Андрушівська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМ-1" про стягнення заборгованості у розмірі 35 227, 15 грн., а також 1 378, 19 грн. – 3 % річних та 20 237, 88 грн. – інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем ветеринарних послуг за договорами № 5 від 14.12.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/23846/15 призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.10.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У дане судове засідання представники сторін не з'явились.

При цьому суд відзначає, що ухвали суду направлялись сторонам на вказані в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців адреси та отримані їх представниками, що підтверджується підписами на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін, не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 04.11.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2012 р. між Андрушівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМ-1" укладено договори № 5 про надання, засвідчені ветеринарних послуг та 11.06.2013 р. – про надання державних ветеринарних послуг.

За умовами договору № 5 від 14.12.2012 р. ветеринарні послуги оплачуються відповідачем згідно виставлених позивачем рахунків, за умовами договору № 5 від 11.06.2013 р. відповідач проводить оплату послуг згідно виставлених рахунків не пізніше 10-го числа наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані послуги за договорами № 5 від 14.12.2012 р. та № 5 від 11.06.2013 р. на суму 35 227, 15 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, суд відзначає, що вказані акти підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за договорами № 5 від 14.12.2012 р. та № 5 від 11.06.2013 р. щодо оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМ-1" виникла заборгованість у розмірі 35 227, 15 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за договорами № 5 від 14.12.2012 р. та № 5 від 11.06.2013 р. не надав, обґрунтованих пояснень щодо наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань не навів.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 35 227, 15 грн.

Крім того, позивач просить стягнути 1 378, 19 грн. – 3 % річних та 20 237, 88 грн. – інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на те, що ст. 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Тож, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання за договорами № 5 від 14.12.2012 р. та № 5 від 11.06.2013 р.

Згідно розрахунку позивача за період з 12.05.2014 р. до 31.08.2015 р. розмір 3 % річних становить 1 378, 19 грн. та 20 237, 88 грн. – інфляційних втрат.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат позивачем виконаний вірно та не суперечить нормам чинного законодавства України.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку про задоволення позові у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового бору при покладаються відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Андрушівської районної державної лікарні ветеринарної медицини задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМ-1" (01023, м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, 11, код ЄДРПОУ 3834-7061), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Андрушівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (13400, Житомирська обл., Андрушівський район, м. Андрушівка, вул. Щорса, 10, код ЄДРПОУ 00698437) заборгованість у розмірі 35 227, 15 (тридцять п'ять тисяч двісті двадцять сім грн. 15 коп.) грн., 1 378, 19 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 19 коп.) грн. – 3 % річних, 20 237, 88 (двадцять тисяч двісті тридцять сім грн. 88 коп.) грн. – інфляційних втрат та 1 218, 00 (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. – судового збору.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

                                                                      Повне рішення складено: 09.11. 2015 р.           

Суддя Пригунова А.Б.