ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2015р. Справа№ 914/3598/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Куцик І.М.
розглянувши матеріали справи за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Задністря Самбірського р-ну Львівської області
до відповідача: Блажівської сільської ради Самбірського р-ну Львівської області, с. Блажів Самбірського р-ну Львівської області
про стягнення 150 329,19 грн. заборгованості
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1- представник, ОСОБА_2 - представник
від відповідача : Пукаляк В.О. - сільський голова
Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть заяви: Позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до відповідача: Блажівської сільської ради Самбірського р-ну Львівської області про стягнення 150 329,19 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 19.10.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.11.2015 р.
09.11.2015 р. представники позивача в судове засідання з'явилися, вимоги, викладені в ухвалі суду від 19.10.2015 р. виконали. 09.11.2015 р. позивач подав на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 81 344,00 грн. основного боргу, 2 513,57 грн. - 3 % річних, 7 000,00 грн. - нарахованої пені, 30 000,00 грн. - втрат від інфляції, судові витрати позивач просить покласти на позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відтак, заяву позивача про зменшення позовних вимог необхідно задоволити, а справу № 914/3598/15 розглядати в межах зменшених позовних вимог.
09.11.2015 р. представник відповідача в судове засідання з'явився, вимог, викладених в ухвалі суду від 19.10.2015 р. не виконав, позовні вимоги визнав повністю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників позивача та представника відповідача, суд встановив:
18.12.2014 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Блажівською сільською радою укладено договір підряду № 10, відповідно до умов якого замовник замовляє, а підрядник виконує на свій ризик роботи по капітальному ремонту дороги по вул. Карпатська, с. Блажів Самбірського р-ну Львівської області відповідно до діючих норм, стандартів і законодавчих документів власними і залученими силами та засобами, здає в обумовлені строки. Замовник приймає виконані роботи відповідно до затвердженої кошторисної документації. Згідно з п. 2.1 договору № 10 від 18.12.2014 р. загальна вартість робіт становить 166 344,00 грн. Пунктом 4.1 договору № 10 від 18.12.2014 р. передбачено, що замовник здійснює оплату за виконані роботи на підставі актів (форма КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. У пункті 8.1 договору № 10 від 18.12.2014 р. зазначено, що здача-приймання робіт здійснюється у відповідності з чинними вимогами і оформляється актами прийняття-здачі робіт (форма КБ-2в, КБ-3)
Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором підряду № 10 від 18.12.2014 р., що підтверджується актом № 10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 р. Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2014 р. та акт звірки розрахунків, який підписаний уповноваженими представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб, відповідно до якого заборгованість Блажівської сільської ради Самбірського р-ну Львівської області перед ФОП ОСОБА_1 становить 81 344,00 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним договором підряду № 10 від 18.12.2014 р. не виконав. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог 81 344,00 грн. основного боргу, 2 513,57 грн. - 3 % річних, 7 000,00 грн. - пені, 30 000,00 грн. - втрат від інфляції, судові витрати просить покласти на позивача.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Як передбачено ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором підряду № 10 від 18.12.2014 р., що підтверджується актом № 10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 р., який долучений до матеріалів справи, підписаний уповноваженими представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним договором підряду № 10 від 18.12.2014 р., виникла заборгованість, яка на момент подачі позову становила 81 344,00 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як підтверджується матеріалами справи, станом на день розгляду справи Блажівська сільська рада Самбірського р-ну Львівської області не виконала взяті на себе договірні зобов'язання. Відтак, суд враховуючи норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення 81 344,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.2 договору підряду № 10 від 18.12.2014 р. передбачено, що при затримці оплати згідно з п. 4.3 замовник сплачує підряднику пеню за кожен день у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки оплати.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач здійснив розрахунок розміру пені з врахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн. - пені. Відтак, вимога позивача про стягнення з Блажівської сільської ради Самбірського р-ну Львівської області пені за невиконання грошового зобов'язання на суму 7 000,00 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі наведеної норми позивач просить стягнути з відповідача 2 513,57 грн. - 3 % річних та 30 000,00 грн. - втрат від інфляції. Вимога позивача про стягнення з відповідача 2 513,57 грн. - 3 % річних та 30 000,00 грн. - втрат від інфляції є обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши думку представників позивача та представника відповідача, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 81 344,00 грн. основного боргу, 2 513,57 грн. - 3 % річних, 7 000,00 грн. -пені, 30 000,00 грн. - втрат від інфляції є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення.
Позивач, у заяві про зменшення позовних вимог, поданій на адресу суду 09.11.2015 р. (за вхідн. № 5205/15 від 09.11.2015 р.) просить покласти судові витрати на позивача. Враховуючи подану заяву позивача, суд покладає судові витрати на позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 49, 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з відповідача: Блажівської сільської ради Самбірського р-ну Львівської області (81482, Львівська область, Самбірський район, с. Блажів; ідентифікаційний код № 04370202) на користь позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81473, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код № НОМЕР_1) 81 344,00 грн. основного боргу, 2 513,57 грн. - 3 % річних, 7 000,00 грн. - пені, 30 000,00 грн. - втрат від інфляції.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
У судовому засіданні 09.11.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 13.11.2015 р.
Суддя Гутьєва В.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2015 |
Оприлюднено | 18.11.2015 |
Номер документу | 53442446 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Гутьєва В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні