Ухвала

від 29.10.2015 по справі 757/38745/15-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38745/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 ОСОБА_4 , слідчих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015.

В обгрунтування доводів клопотання власник майна зазначає, що 20.05.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, кадастровий номер 3222486200:02:001:5053, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 . Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 на вказану земельну ділянку було накладено арешт. Заявник зазначає, що ухвалу слідчого судді від 10.09.2015 вважає незаконною та такою, що порушує його законні права та інтереси, оскільки він не є підозрюваним, обвинуваченим, особою, яка в силу закону несе відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а відтак відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України на його майно не може бути накладено арешт. Ухвала про накладення арешту на майно винесена за відсутності власника майна. В якості нормативного обгрунтування накладення арешту в ухвалі слідчого судді визначено ч. 2 ст. 170 КК України, тоді як не доведено наявності будь-якого кримінального правопорушення, предметом або доходами від якого може бути земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:02:001:5053. Всупереч ч. 2 ст. 170, ст. 171 КПК України разом із клопотанням про накладення арешту не подано документи, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, а тому слідчий суддя повинен був повернути клопотання як таке, що не відповідає ст. 171 КПК. З тексту ухвали не зрозумілими є підстави накладення арешту. Ухвалою слідчого судді накладено арешт на земельну ділянку шляхом заборони на використання майна та розпорядження ним, проте згідно із ч. 4 ст. 170 КПК України така заборона може бути накладена тільки у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, чого в даному випадку доведено не було.

В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладені у ньому обставини, просив задовольнити.

Слідчі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 проти задоволення клопотання категорично заперечували, зазначивши, що арешт на земельну ділянку розташовану за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, кадастровий номер 3222486200:02:001:5053 накладений правомірно, за наявності на те правових підстав та у повній відповідності із вимогами КПК України.

Зазначили, що земельні ділянки в Києво-Святошинському районі Київської області внаслідок незаконних дій службових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства України, Київської обласної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» в 2010 2013 роках неправомірно вибули із власності держави, та в подальшому було змінено їх цільове призначення, неодноразово змінювались власники земельних ділянок. У разі незастосування на даній стадії такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, існуватиме можливість подальшого відчуження земельної ділянки іншим особам, що ускладнить захист порушених державних інтересів. Також вказали, що ОСОБА_3 вживаються дії щодо об`єднання та роз`єднання земельних ділянок, внаслідок чого їм присвоюються інші кадастрові номери, що підтверджуються даними, наданими в листі Начальника управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області від 14.09.2015.

Вивчивши клопотання та надані в його обгунтування матеріали, матеріали провадження №757/33206/15-к, а також надані в судовому засіданні, заслухавши учасників провадження, надходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів судового провадження №757/33206/15-к, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 за клопотанням слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , накладено арешт на ряд земельних ділянок на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, із забороною відчуження і змін меж земельних ділянок, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:001:5053.

Клопотання слідчого було обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000001049 від 17.10.2013 стосовно службових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства України, Київської обласної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та інших, які у період 2010-2013 років при наданні згоди на вилучення з постійного користування ДП «НДВАК «Пуща-Водиця» земельних ділянок загальною площею 944,8 га та подальшої передачі вказаних земель у приватну власність вчинили кримінальні злочини, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 197-1, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи вказаних вище державних органів та установ спільно з іншими невстановленими слідством особами шляхом шахрайства та зловживання службовими особами своїм службовим становищем заволоділи правом власності на земельні ділянки, розташовані на території Києво-Святошинського району Київської області, які перебували у постійному користуванні ДП «НДВАК «Пуща-Водиця», незаконно вилучивши їх з користування ДП та оформивши право власності на «підставних» осіб, тобто на громадян, котрі фактично були позбавлені можливості володіти, користуватися і розпоряджатися даною землею, з подальшою зміною суб`єктів власності на свою користь.

З метою надання вигляду законності переходу права власності на земельні ділянки з державної у приватну, невстановлені особи, використовуючи злочинну схему її вилучення, шахрайським шляхом ввели в оману окремих громадян та використали передбачене законодавством їхнє право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, тобто фактично організували проведення нікчемних операцій по оформленню на ім`я громадян земельних ділянок з подальшим переоформленням їх на користь довірених осіб.

Отже, слідчий зазначав, що майно у вигляді земельних ділянок відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, а незастосуання арешту земельних ділянок може суттєво перешкодити кримінальному провадженню, оскільки надасть можливість відчужити їх третім особам, що значно ускладнить захист порушених державних інтересів і відшкодування заподіяних кримінальним правопорушенням збитків.

В обгрунтування доводів клопотання та обгрунтованості обставин, на які посилався слідчий, до клопотання долучені протоколи допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , протокол додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_22 .

Також всупереч доводів власника майна, висловлених в обгрунтування клопотання про скасування арешту майна, до клопотання слідчого були долучені документи про право власності на земельні ділянки, зокрема і земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:001:5053, що досліджені слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість арешту, накладеного на належну ОСОБА_3 земельну ділянку, та не доводять, що в застосуванні арешту відпала потреба, доводи клопотання в частині невідповідності ухвали слідчого судді вимогам закону та порушення процесуальних норм при її постановленні є фактично апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 10.09.2015.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що в даному випадку арешт накладено з правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України (відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України), що по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд із забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Щодо доводів власника майна про накладення арешту на майно у відсутність представника власника майна слід зазначити, що ч. 2 ст. 172 КПК України надає слідчому судді право розглянути клопотання про арешт майна, що не є тимчасово вилученим, без повідомлення зокрема, власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, про що слідчий суддя вказав і в ухвалі про накладення арешту на майно. Крім того, сам по собі розгляд клопотання про арешт майна без участі власника майна не свідчить про те, що арешт накладено необґрунтовано.

При постановленні ухвали про накладення арешту слідчим суддею враховано правову позицію для арешту майна, достатність доказів, що воно відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України.

Таким чином, слідчий судя вважає, що власником майна, на яке накладено арешт, на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необгрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу, а відтак слідчий судя не знаходить підстав для задоволення клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 26, 174, 309, 532-534 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1