Постанова

від 13.11.2015 по справі п/811/2299/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2015 року Справа №П/811/2299/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Парімекс»

до відповідача : Полтавської митниці ДФС Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови та стягнення надмірно сплачених платежів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парімекс» звернулося з позовом до Полтавської митниці ДФС Державної митної служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №806000009/2015/000023/1 від 23.03.2015 р.;

- визнання протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806010001/2015/00055 від 23.03.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, між ним та компанією «Продест» укладено контракт №162 від 22.10.2013 р. відповідно до якого, з урахуванням доповнення №6 від 13.03.20915 р., позивачем придбано на умовах FCA/Ярославль церезин марки-75 за ціною 1 680 доларів США за одну тону товару в кількості 20,16 тонн, який 23.03.2015 р. ввезено на митну територію України. У зв'язку з чим до митного поста Кременчук подано декларацію типу ІМ 40 3806010001/2015/002632 до якої додано товаросупровідні документи: СMR №0000498; паспорт якості №15 від 04.02.2015 р.; експортну ВМД №10117010/190315/0001041 від 19.03.2015 р.; комерційний інвойс №25 від 19.03.2015 р. Позивач наголошує на тому, що для митного оформлення ним було подано усі документи на підтвердження заявленої митної вартості, натомість відповідач в оскаржуваних Картці відмови та в рішенні про коригування митної вартості товарів не навів жодних доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару, не здійснив послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів і не надав доказів доцільності застосування чи не застосування інших методів визначення митної вартості.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки ним проведено коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що декларантом заявлено не повні відомості про митну вартість товарів, позаяк встановлено відсутність документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок, а саме: договорів на перевезення між експедитором та перевізником, а в платіжному дорученні вказана інша сума в порівнянні з інвойсом та зазначено інший інвойс. Відповідач зазначає, що наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 1,7 доларів США за кілограм, а рівень митної вартості товарів оформлених за МД від 12.02.2015 р. №807010000/2015/004189, що визначена митним органом становить 2,29 доларів США за кілограм.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

З огляду на клопотання сторін на підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 10.09.2015 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.121), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2013 року між позивачем та ТОВ «Продест» (Росія) укладено контракт №162 відповідно до умов якого та з урахуванням додатку №6 від 13.03.2015 р. ТОВ «Парімекс» придбало у ТОВ «Продест» церезин марки-75, наливом, отриманий кислотно-контактною очисткою нафтового неочищеного церезину, ГОСТ 2488-79, виробництва ВАТ «Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез», у кількості 20160 кг., ціна 1 680,00 доларів за тонну (а.с.45, 46, 48-50).

З метою митного оформлення товару позивач подав до митного посту «Кременчук» митну декларацію (МД-2) №80601001/2015/002632 від 23.03.2015, у якій задекларував церезин Марки-75 у кількості 20160 кг. на загальну суму 793 680,23 грн. до складу якої включено витрати на транспортування у розмірі 8 242,00 грн. (а.с.95-98).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом встановлено, що відсутні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок, а саме - відсутні договори на перевезення між експедитором та перевізником, також в платіжному дорученні інша сума в порівнянні з інвойсом, також зазначено інший інвойс, у зв'язку з чим зобов'язано декларанта надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, однак декларантом повідомлено, що інших документів надати немає можливості (а.с.42, 43, 99).

23 березня 2015 р. рішенням про коригування митної вартості товарів №806000009/2015/000023/1 Полтавською митницею ДФС визначено митну вартість товару згідно зі ст.64 Митного кодексу України за резервним методом на рівні 2,29 USD за кілограм, тобто 1 070 627,12 грн. за партію (а.с.33-34, 109-110).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №806010001/2015/00055 від 23.03.2015 р. відмовлено у прийнятті митної декларації, оскільки порушено вимоги ст.52, 58, 62 Митного кодексу України в частині заявлення митної вартості товару (а.с.52-53, 107-108).

Відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на положення ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

На підставі ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2, 3 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підставі ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що право органу доходів і зборів щодо витребування від декларанта додаткових документів виникає у випадку встановлення ним обставин, які підтверджують наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, що підтверджують митну вартість товарів, а також ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Судом встановлено, що на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості церезину марки-75 ТОВ «Парімекс» разом з декларацією форми МД-2 подано до митного органу картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародну автомобільну накладну (CMR) 0000498 від 19.03.2015р. (а.с.36), банківський платіжний документ, що стосується товару від 23.03.2015 р. (а.с.44, 100), документ, що посвідчує вартість перевезення товару від 23.03.2015 р. (а.с.23, 102), рахунок-фактуру (інвойс) №25 від 19.03.2015 р. (а.с.35, 101), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №162 від 22.10.2013 р. (а.с.48-50), доповнення до зовнішньоекономічного договору №6 від 13.03.2015 р. (а.с.46, 103), договір (контракт) про перевезення №17/03-15 від 17.03.2015 р. (а.с.18-21), інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 19.03.2015 р., сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA 5036000072 від 19.03.2015 р. (а.с.104), ГОСТ 2488-79 від 01.12.2014 р., паспорт №15 від 04.02.2015 р. (а.с.37), копію митної декларації країни відправлення №10117010/190315/0001041 від 19.03.2015 р. (а.с.47, 106).

Водночас у рішенні Полтавської митниці ДэФС про коригування митної вартості товарів №806000009/2015/000023/1 від 23.03.2015 р. (графа 33) вказано про заявлення декларантом неповних відомостей про митну вартість товарів, поданих до митного оформлення (а.с.34, 110).

Так, встановлено, що відсутні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок, а саме - відсутні договори на перевезення між експедитором і перевізником, також в платіжному дорученні інша сума в порівнянні з інвойсом та зазначено інший інвойс. Окрім того, з огляду на наявну у митного органу інформацію щодо митної вартості імпортованих товарів встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 1,7 доларів за кілограм, а рівень митної вартості товарів оформлених за МД від 12.02.2015 р. №807010000/2015/004189, що визначена митним органом становить 2,29 доларів за кілограм (а.с.34, 110).

У відповідності до п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Позивачем до складу митної вартості віднесено 8 242,00 грн. витрат на транспортування товару.

Як встановлено судом, у відповідності до п.3 додатку №6 від 13.03.2015 р. до контракту №162 від 22.10.2013 р., поставка товару здійснювалася на умовах FCA - Ярославль.

Умови поставки товару FCA (free carrier) «франко-перевізник» відповідно до Інкотермс-2010 означають, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Відповідно до п.1.1 договору №17/03-15 від 17.03.2015 р., укладеного між ПП «Транзит-Сервіс» (Перевізник) та ТОВ «Парімекс» (Замовник) Перевізник зобов'язується доставити ввірений йому Замовником вантаж до пункту призначення та видати його Вантажоодержувачу, уповноваженому замовником на отримання вантажу, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу плату, встановлену в заявці, яка є невід'ємною частиною даного Договору (а.с.18).

Згідно з п.4 вказаного Договору ціни на послуги є договірними, узгоджуються сторонами в Заявках і вказуються у рахунках-фактурах Перевізника. Рахунки виставляються станом на дату розмитнення (а.с.19).

З огляду на заявку №14 від 17.03.2015 р. до договору №17/03-15 від 17.03.2015 р. встановлено, що ТОВ «Парімекс» замовлено ПП «Транзит-Сервіс» доставку церезину наливом до 22 тонн за маршрутом м. Ярославль, Росія - м. Кременчук, Полтавської області, Україна, сума фрахту становить 23 000,00 грн. (а.с.17).

У рахунку-фактурі №241 від 24.03.2015 р. встановлено, що послуга доставки вантажу за межами України становить 8 242,00 грн., а по території України - 14 758,00 грн., загальна вартість складає 23 000,00 грн. (а.с.26).

Окрім того, вартість транспортних послуг підтверджується довідкою ПП «Транзит-Сервіс» від 23.03.2015 р. (а.с.23).

У запереченнях на позовну заяву відповідач вказує, що рахунок-фактура за надані послуги по перевезенню товару до Полтавської митниці ДФС не подавався, а договором №17/03-15 від 17.03.2015 р. не передбачено, що ціна за перевезення може бути вказана в довідці про транспортні витрати, натомість у заявці №14 від 17.03.2015 р., яка також не надавалася до митного контролю, встановлено, що сума фрахту (вартість перевезення) становить 23 000,00 грн., у той час, як у довідці про транспортні витрати ПП «Транзит-Сервіс» від 23.03.2015 р. зазначена сума 8 242,00 грн. Відповідач наголошує, що заявка і довідка містять різні суми вартості перевезення з різницею, що становить 14 758,00 грн. (а.с.90).

Так, аналізуючи зміст заявки №14 від 17.03.2015 р., рахунку-фактури №241 від 24.03.2015 р. та довідки ПП «Транзит-Сервіс» від 23.03.2015 р. суд встановив, що вони не містять розбіжностей щодо вартості транспортних послуг, оскільки послуга доставки вантажу за межами України становить 8 242,00 грн., по території України - 14 758,00 грн., а загальна вартість складає 23 000,00 грн.

Більш того, суд зауважує, що оскільки заявка №14 від 17.03.2015 р. декларантом не подавалася до митного органу, то розбіжності про які вказує відповідач не могли бути виявлені на стадії митного контролю.

Натомість, з огляду на п.4 договору №17/03-15 від 17.03.2015 р. під час митного оформлення митний орган міг встановити, що ціни на транспортні послуги узгоджуються в заявках та вказуються у рахунках-фактурах, проте не витребовував їх у декларанта.

Разом з тим, зі змісту договору №17/03-15 від 17.03.2015 р. та довідки про транспортні витрати ПП «Транзит-Сервіс» від 23.03.2015 р. не вбачається, що під час транспортування товару здійснювалося залучення експедитора, а тому посилання митного органу на відсутність договору на перевезення між експедитором та перевізником, як на підставу зазначення декларантом неповних відомостей про митну вартість товару є необґрунтованим.

Окрім того, судом встановлено, що у проформі-інвойсі від 13.03.2015 р. зазначено вартість церезину марки-75 1 680 USD за тонну, при цьому вказано загальну вартість 23 тонн - 38 640,00 USD (а.с.22).

Відповідно до банківської виписки від 23.03.2015 р. ТОВ «Парімекс» 15.03.2015 р. на підставі інвойсу від 13.03.2015 р. проведено попередню оплату церезину, придбаного за договором №17/03-15 від 17.03.2015 р. в сумі 33 600,00 USD (а.с.44).

У подальшому ТОВ «Продест» видано інвойс №25 від 19.05.2015 р. у якому відображено вартість церезину марки-75 1 680 USD за тонну та вказано загальну вартість 20,16 тонн - 33 600,00 USD (а.с.35).

Таким чином, із поданих позивачем для митного оформлення документів не вбачається розбіжності щодо ціни товару за одиницю. При цьому відмінність у загальній вартості зазначеній у проформі-інвойсі від 13.03.2015 р. та інвойсі №25 від 19.05.2015 р. обумовлена зміною в кількості поставленого товару.

Також суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що відповідно до банківської виписки (повідомлення банку) оплата проведена позивачем у день митного оформлення 23.03.2015 р. (а.с.89).

Так, у банківській виписці від 23.03.2015 р. (а.с.44) зазначено дату фактичного перерахування коштів (Value date) - 15.03.2015 р.

Помилковим є і висновок відповідача, що оплата здійснена згідно інвойсу за №13032015 р. (а.с.89), так як скорочення DD, застосоване у банківській виписці вед 23.03.2015 р. (а.с.44), згідно із загальновживаними правилами ділової англомовної кореспонденції означає «dated - датований».

З викладеного вбачається, що за банківською випискою від 23.03.2015 р. відповідач мав можливість встановити факт попередньої оплати церезиту марки-75 за договором №17/03-15 від 17.03.2015 р. у сумі, що відображена в інвойсі №25 від 19.05.2015 р. та відповідає задекларованій митній вартості товару.

Таким чином, позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а тому у відповідача не було правових підстав для витребування додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

При цьому наявність в базі даних Єдиної автоматизованої системи ДМСУ інформації про те, що товар, який рівень митної вартості заявленої декларантом не відповідає рівню митної вартості товару оформленого за ВМД від 12.02.2015 р. №807010000/2015/004189, яка визначена митним органом, за наявності у декларанта усіх визначених Митним кодексом України документів, які підтверджують митну вартість товарів, самі по собі не є підставою для відмови у визнанні митної вартості за основним методом та її визначення за додатковим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), оскільки на вартість товару можуть впливати різні ознаки, у тому числі і обсяги поставок, загальна вартість контракту тощо. Окрім того, митним органом не надано суду доказів, що визначення митної вартості за ВМД від 12.02.2015 р. №807010000/2015/004189 не оскаржується у судовому порядку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обставини зазначені в оскаржуваному рішенні не впливають на визначення митної вартості товару та не могли бути підставою для витребування від декларанта додаткових документів.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 21.10.2014 р. за №901050000/2014/000173/2 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806010001/2015/00055 від 23.03.2015 р., підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, у редакції чинній на час розгляду справи, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 560,28 грн. підлягає присудженню Товариству з обмеженою відповідальністю «Парімекс» за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС Державної митної служби України.

Керуючись ст. ст.86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №806000009/2015/000023/1 від 23 березня 2015 року.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806010001/2015/00055 від 23 березня 2015 року.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Парімекс», код ЄДРПОУ 38572416 (27500, м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Гагаріна, 7) судовий збір у розмірі 560,28 грн. (п'ятсот шістдесят грн. 28 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС Державної митної служби України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Момонт