Рішення

від 10.11.2015 по справі 916/2118/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2015 р.Справа № 916/2118/14

за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО"

до відповідачів Публічного акціонерного товариства „Одеський коровай»

Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз 20"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2

про стягнення 13535,50 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Герасименко Р.І. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи (ОСОБА_2.): не з'явився;

Від відповідача (ТОВ «Союз20»): Гуров А.М. - директор

У судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Герасименко Р.І. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи (ОСОБА_2.): не з'явився;

Від відповідача (ТОВ «Союз20») не з'явився;

Суть спору: 02.06.2014р. за вх.№ 2145/14 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" 13 535,50 грн. страхового відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Рішенням господарського суду Одеської області (судді Демешин О.А., Щавинська Ю.М., Шаратов Ю.А.) від 23.12.2014р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015р. (судді Філінюк І.Г., Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2015р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" задоволено частково, Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015р. та рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2014р. скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Супровідним листом Вищого господарського суду України від 12.06.2015р. справу №916/2118/14 надіслано до господарського суду Одеської області та одержано останнім 01.07.2015р.

На підставі розпорядження в.о. керівника аппарату суду від 01.07.2015р. здійснено розподіл справи №916/2118/14 та відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено до розгляду судді Власовій С.Г.

Ухвалою суду від 02.07.2015р. дану справу прийнято до провадження суддею Власовою С.Г. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

15.07.2015р. за вх.№ 2-3911/15 позивач звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про витребування доказів.

Тією ж датою, за вх.№ 18009/15 господарський суд одеської області одержав письмові пояснення по справі з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України, в який позивач зауважив про необхідність встановити дві обставини, які мають суттєве значення для справи: чи дійсно перебував ОСОБА_2 у трудових відносинах з ПАТ «Одеський Коровай» станом на 09.04.2013р. та чи дійсно було укладено Договір оренди №1 від 01.03.2013р. між ПАТ «Одеський коровай» та ТОВ «Союз20».

01.09.12015р. за вх. № 21633/15 господарський суд Одеської області одержав письмові пояснення, відповідно до яких ПАТ „Одеський коровай" просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з викладених у поясненнях підстав.

01.09.2015р. за вх. № 2-4772/15 позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, який керував застрахованим транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 01.09.2015р. клопотання позивача задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2

Крім того, строк вирішення спору по справі продовжено на 15 днів у зв'язку з задоволенням відповідного клопотання представника позивача, про що винесено відповідну ухвалу суду від 01.09.2015р.

14.09.2015р. за вх. № 2-5019/15 позивач звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням, відповідно до якого просить суд залучити в якості відповідача ТОВ „Союз 20" у зв'язку з тим, що в поданих відповідачем доказах та поясненнях зазначено про наявність трудових відносин між ОСОБА_2 та ТОВ „Союз 20". Позивач зауважує, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи необхідно залучити до участі у справі в якості відповідача ТОВ „Союз 20".

15.09.2015р. за вх. № 22867/15 господарський суд Одеської області одержав письмові пояснення ТОВ „Союз 20", у відповідності до яких третя особа зауважує, що ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з ТОВ „Союз 20", що підтверджується наказом про прийом на роботу від 01.03.2013р. у якості водія-експедитора та наказом про звільнення від 30.08.2013р.

Ухвалою суду від 15.09.2015р. ТОВ «Союз 20» залучено до участі у справі в якості іншого відповідача та виключено з кола третіх осіб.

26.10.2015р. за вх. № 26567/15 Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої просить суд стягнути з ТОВ „Союз 20" 13 535,50 грн. страхового відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Позивач позов підтримує з підстав, які викладені у позові, у заяві про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з ТОВ „Союз 20" 13 535,50 грн. страхового відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Відповідач ПАТ «Одеський Коровай» заперечує проти позову з підстав, які викладені у письмових поясненнях та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову щодо стягненння страхового відшкодування майнової шкоди в порядку регресу з ПАТ «Одеський Коровай».

Відповідач ТОВ „Союз 20" відзиву на уточнені позовні вимоги не надав та у судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні від 10.11.2015р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, встановив наступне:

Згідно з Полісом № АВ/9925585 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту від 01.12.2012р., за яким Страховик (Приватне акціонерне товариство„Страхова компанія „ВУСО") зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником (ПАТ„Одеський коровай") життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: транспортного засобу ГАЗ 33021, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

09.04.2013р. о 10:00 год. в місті Одесі по вул. Рішельєвській,41 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу ГАЗ 33021, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, що належить ПАТ „Одеський коровай, та автомобіля Mersedes-benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5 (Потерпілий). Внаслідок даної ДТП транспортний засіб Mersedes-benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження.

Транспортний засіб ГАЗ 33021, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, що належить ПАТ „Одеський коровай", у відповідності до договору оренди № 1 від 01.03.2013р., укладеного між ПАТ "Одеський коровай" та ТОВ "Союз 20" та Акту приймання-передачі від 01.03.2014р. передано Товариству з обмеженою відповідальністю „Союз 20" в оренду, строком дії договору до 31.12.2013р.

Згідно з Наказом від 01.03.2013р. ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду водія-експедитора ТОВ „Союз 20" та у відповідності до наказу 30.08.2013р. з зазначеною особою припинено трудовий договір.

Відповідно до відомостей УДАІ ГУМВС України в Одеській області, особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП "Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна", є водій ОСОБА_2

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.05.2013р. по справі № 495/3646/13-п ОСОБА_2 визнано виним у скоєні адміністративного правопорушення, яке передбачено ст. 122-4 (Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди), 124 (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Рахунку №0000008410 від 18.04.2013 року складеного ТОВ

"Автомобільний дім Одеса", орієнтовна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mersedes-benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 18558 грн. 86 коп.

На підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу №2290073/05АВ від 11 травня 2012 року, який укладено між ПрАТ „СК „АХА Страхування" та ОСОБА_5, та страхового акту № 1.001.13.04215/ VESКО14397 ПрАТ „СК „АХА Страхування" сплатило страхове відшкодування в сумі 13 535,50 грн. потерпілій особі (ОСОБА_5.) на рахунок Автомобільного дому Одеса , що підтверджується платіжним дорученням №26554 від 22.04.2013р.

На підставі звернення ПрАТ "СК "АХА Страхування" від 14.08.2013р., ПрАТ „СК „ВУСО", в порядку передбаченому ст. 601 ЦК України, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, 09.12.2013 р. сплатило на користь ПрАТ „СК „АХА Страхування" страхове відшкодування в сумі 13535, 50 грн., що підтверджується страховим актом № 5232/1-24 та Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 09/12/2013 від 09 грудня 2013 року укладеною між ПрАТ „СК „ВУСО" та ПрАТ „СК „АХА Страхування".

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з метою захисту своїх прав шляхом стяненння страхового відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як вище встановлено господарським судом, майнову шкоду автомобілю Mersedes-benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, спричинено внаслідок ДТП, яка сталася 09.04.2013р. о 10:00 год. в місті Одесі по вул. Рішельєвській,41 за участю транспортного засобу ГАЗ 33021, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, яке передбачено ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.05.2013р. по справі № 495/3646/13-п.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, в якій містяться вимоги щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (п.1, 2. ст. 1187 Цивільно8го кодексу України).

Статтею 1172. Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

22.04.2013р. ПрАТ „СК „АХА Страхування" згідно з Договором добровільного страхування транспортного засобу №2290073/05АВ від 11 травня 2012 року, сплатило страхове відшкодування в сумі 13 535,50 грн. потерпілій особі в ДТП (ОСОБА_5.).

09.12.2013р. Позивачем як страховиком на підставі Полісу № АВ/9925585 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту від 01.12.2012р. за яким Страховик (ПрАТ„Страхова компанія „ВУСО") зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником (ПАТ„Одеський коровай") життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: транспортного засобу ГАЗ 33021, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 13 535,50 грн. на користь ПрАТ „СК „АХА Страхування".

В силу вимог ст. 993 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи те, що Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 13 535,50 грн. на користь ПрАТ „СК „АХА Страхування", ПрАТ„Страхова компанія „ВУСО" виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Положеннями п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

У відповідності до п.п. 38.1.,38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний в т.ч. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно зі ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З огляду на викладене, винною особою у скоєні адміністративного правопорушення визнано ОСОБА_2, який керував транспортним засобом ГАЗ 33021, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_3, що належить ПАТ „Одеський коровай". На момент ДТП вищезазначений транспортний засіб знаходився в оренді ТОВ «Союз 20» відповідно до договору оренди № 1 від 01.03.2013р. та ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ „Союз 20" згідно з Наказом про прийняття на роботу від 01.03.2013р.

Відповідно до приписів ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані та підтверджені належними доказами і наявними матеріалами справи.

Окрім того, суд зауважує, що відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. N 7 у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, включаючи судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги, покладаються на відповідача ТОВ „Союз 20".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз 20" ( 65072, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 2Б, код ЄДРПОУ 38572823) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, б.31, офіс 315, код ЄДРПОУ 31650052) майнову шкоду в сумі 13 535 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 50 коп., судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. та судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

3. Відмовити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ВУСО» у позові в частині вимог до Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай".

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13 листопада 2015 року

Суддя С.Г. Власова